Рішення № 96005229, 05.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 квітня 2021 р. Справа № 120/1092/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженнів порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФУ у Вінницькій області, відповідач) про :

- визнання протиправним рішення №3023830011 від 11.11.2020 р. про відмову в призначенні пенсії ;

- зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи слюсарем з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274 та з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. та в АТ "Вінницяліфт";

- зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням періодів роботи слюсарем з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274 та з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. в АТ "Вінницяліфт".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що йому безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274 та з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. в АТ "Вінницяліфт". Відповідно, рішення про відмову в призначенні пенсії за віком є протиправним.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України.

Відзиву від відповідача не надходило, хоча ухвала отримана 24.02.2021 р.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

03.11.2020 р. позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви додано довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку .

За наслідком розгляду даної заяви, відповідачем прийнято рішення №023830011700 від 11.11.2020 р., яким відмовлено в призначенні пенсії за віком з мотивів відсутності необхідного страхового стажу станом на момент виходу на пенсію.

Зокрема вказано, що не зараховано періоди роботи з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. з огляду на наявне виправлення в наказі про прийом на роботу. Також не зараховано до стажу період з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р., оскільки дані не завірені належним чином.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Так, частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Отже, як видно із процитованих норм, після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше 28 років особи мають право на призначення пенсії за віком.

В свою чергу, процедура подання документів для оформлення пенсій визначається, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації)

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року ( додатки 1,3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Отже, як зазначалось вище, саме орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, за наслідком чого приймає рішення (про призначення або про відмову у призначені пенсії), яке може бути оскаржено. При цьому, для призначення пенсії необхідно подати заяву відповідної форми та всі документи визначені Порядком №21.

Як встановлено судом, 03.11.2020 р. позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

За наслідком розгляду даної заяви, відповідачем прийнято спірне рішення, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу станом на момент виходу на пенсію.

Зокрема вказано, що не зараховано періоди роботи з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. з огляду на наявне виправлення в наказі про прийом на роботу.

Оцінюючи ці аргументи, суд вказує наступне.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників", Міністерством праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок № 58 від 29 липня 1993 року.

Згідно з цією Інструкцією усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (абзац 1 пункту 2.4.); записи виконуються арабськими цифрами (абзац 2 пункту 2.4.); записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (абзац 3 пункту 2.4.); виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (пункт 2.9.). У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається (п.2.10).

При цьому, досліджуючи трудову книжку судом не встановлено наявність закреслень, перекреслень чи внесення виправлень за спірні періоди роботи. Всі записи здійснені чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на документ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.

Зокрема, із записів трудової книжки видно , що з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря в СРБУ "Вінницяліфт" та з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274.

Окремо суд вказує й наступне.

Відповідно до положень статті 24 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, страховий стаж за період роботи до 01.01.2004 року згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" обчислюється відповідно до записів у трудовій книжці, а за періоди роботи після 01.01.2004 року - за умови сплати страхових внесків. Тобто увесь трудовий стаж, що мала особа до 2004 року, автоматично перетворився на страховий стаж.

Оцінюючи доводи позивача щодо необхідності зарахування стажу з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. на посаді слюсаря в СРБУ "Вінницяліфт" та з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274, то суд зазначає, що згідно записів трудової книжки позивача вони містять період роботи останнього .

Факт роботи у спірний період підтверджується і довідкою ТОВ "Вінницяліфт" від 10.12.2020 р.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо не можливості зарахування спірного періоду з підстав неналежної підстави внесення запису про прийом на роботу чи неналежного завіряння запису, оскільки це не визначальним при обрахуванні стажу.

За таких обставин, суд доходить висновку, що періоди роботи з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. на посаді слюсаря в СРБУ "Вінницяліфт" та з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274 безпідставно не зараховано до страхового стажу. Як наслідок, такий має бути зарахований і позов в даній частині підлягає задоволенню. Окремо суд вказує, що позивачем не вірно вказано організаційної - правову форму "Вінницяліфт", а саме в трудовій книжці зазначено СРБУ "Вінницяліфт", а не АТ "Вінницяліфт". Відтак, слід зарахувати період роботи саме в СРБУ "Вінницяліфт". А отже, із урахуванням зарахованого стажу та такого, що підлягає зарахуванню загальний стаж позивача становить більше 28 років.

Відтак, оцінюючи оскаржуване рішення суд враховує положення частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

При цьому, суд вказує, що позивачем допущено описку в номері рішення, а саме замість №023830011700 вказано №3023830011. Відтак, слід вважати вірним №023830011700.

На думку суду, рішення №023830011700 від 11.11.2020 р., яким відмовлено в призначенні пенсії позивачу прийнято без врахування розтлумачених вище критеріїв, адже, як встановлено судом та зазначалось вище, у відповідача були відсутні підстави не зараховувати певні періоди роботи позивача. Відтак, керуючись ст. 245 КАС України , суд вважає за необхідне визнати оскаржуване рішення протиправним та скасувати.

При цьому, наслідком задоволення першої вимоги є прийняття судом рішення про зобов"язання відповідача призначити і виплатити пенсію.

Оцінюючи вимогу "виплачувати пенсію", то тут суд доходить висновку , що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Право на захист це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Отже, вимога про зобов`язання "виплачувати" у подальшому, на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідне призначення пенсії з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні ще не проведено.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі у розмірі 908 грн. підлягають відшкодуванню частково у розмірі.605,32 грн. (2/3).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №023830011700 від 11.11.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи слюсарем з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274 та з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. в СРБУ "Вінницяліфт".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням періодів роботи слюсарем з 15.07.1976 р. по 03.10.1977 р. в Центральній районні аптеці №274 та з 17.07.1988 р. по 25.11.1999 р. в СРБУ "Вінницяліфт".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір грн. 605, 32 (шістсот п`ять гривень 32 копійки ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403).

Повний текст рішення виготовлено : 05.04.2021 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна