Рішення № 96005188, 12.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

12 березня 2021 р. Справа № 120/7960/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1913683/2925506228 від 09.09.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 28.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її отримання 29.07.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1913684/2925506228 від 09.09.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №2 від 28.07.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її отримання 29.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні, проте, комісією було відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладної з підстав «ненадання платником податку копій документів, а саме: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Ухвалою від 21.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

19.01.2021 року Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, вказавши, що аргументи позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, так як в реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав «ненадання платником податку копій документів, а саме: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних». Тобто, у рішенні чітко зазначено яких документів не вистачало, для реєстрації податкових накладних. Враховуючи те, що платник податку не надав достатніх документів потрібних для реєстрації податкових накладних, Комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних. Відтак, комісія яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації при прийнятті рішення, діяла на підставі, та в спосіб передбачений законодавством.

04.02.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у останній не погоджується із твердженнями відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву з підстав, які більшою мірою зазначені у позовній заяві.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14.06.2002 року. Основний вид діяльності: 01:11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач зареєстрована в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за видом діяльності первинне виробництво, зберігання, транспортування, реалізація, тобто є товаровиробником сільськогосподарської продукції.

У результаті проведення господарських операцій позивачем сформовано на відправлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 28.07.2020 року, на суму 171218,11 грн (в т. ч. ПДВ - 28536,35 грн), номенклатура товару пшениця 29,020 т, покупець ТОВ "Еколінія", ІПН 320132022078, код 32013204. 29.07.2020 року, при реєстрації зазначеної податкової накладної, було отримано квитанцію від 29.07.2020 року. - "Документ прийнято. Реєстрація зупинена".

Відповідно до рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації ПН/PK в ЄДРПН № 1913684/2925506228 від 09.09.2020 року було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.07.2020 року. Підставою для такою відмови відповідач вказав ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У зв`язку з цим, позивачем подано скаргу із вимогою скасування рішення №1913684/2925506228 від 09.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.07.2020 року. До скарги додано пояснення, у яких позивач зазначає, що транспортування пшениці здійснювалось орендованим транспортом (ТТН №1), а саме автомобілем КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 (договір оренди транспортного засобу від 17.07.2020 року), орендодавець ФОП ОСОБА_2 , водій - ОСОБА_3 . Позивачем також, додано скан-копії підтверджуючих документів, зокрема: витяг ЄДР, витяг ПДВ, 20 ОПП склади, 20 ОПП трактор, повідомлення про прийняття на роботу працівника, довідка Держстату, довідка Держпродспоживслужби, договір про послуги по збору врожаю, договір оренди транспортного засобу для транспортування, договір постачання пшениці, довіреність на отримання пшениці, акт-розрахунок, акт прийому-передачі, реєстр, видаткова накладна, податкова накладна, квитанція 1 до ПН, товарно - транспортна накладна, виписка банка, рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄДРПН.

За результатами розгляду цієї скарги 21.09.2020 року. Державною податковою службою України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 в ЄДРПН від 21.09.2020 року №51292/2925506228/2.

В результаті проведення господарських операцій позивачем сформовано на відправлено на реєстрацію податкову накладну № 1 від 28.07.2020 р. на суму 130440,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 21740,00 грн.), номенклатура товару пшениця 21,740 т, покупець ТОВ "Еколінія", ІПН 320132022078, код 32013204. 29.07.2020 року, при реєстрації зазначеної податкової накладної, було отримано квитанцію від 29.07.2020 року. - "Документ прийнято. Реєстрація зупинена".

Відповідно до рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН №1913683/2925506228 від 09.09.2020 року, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2020 року. Підставою для такою відмови відповідач вказав ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У зв`язку з цим позивачем подано скаргу із вимогою скасування рішення №1913683/2925506228 від 09.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2020 року. У даних поясненнях позивачка зазначає, що транспортування пшениці здійснювалось орендованим транспортом (ТТН №2), а саме автомобілем КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_3 (договір оренди транспортного засобу від 17.07.2020 року), орендодавець ФОП ОСОБА_2 , водій - ОСОБА_3 ).

Позивачем також додано скан-копії підтверджуючих документів, зокрема: витяг ЄДР, витяг ПДВ, 20 ОПП склади, 20 ОПП трактор, повідомлення про прийняття на роботу працівника, довідка Держстату, довідка Держпродспоживслужби, договір про послуги по збору врожаю, договір оренди транспортного засобу для транспортування, договір постачання пшениці, довіреність на отримання пшениці, акт-розрахунок, акт прийому-передачі, реєстр, видаткова накладна, податкова накладна, квитанція 1 до ПН, товарно транспортна накладна, виписка банка, рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄДРПН.

За результатами розгляду цієї скарги 21.09.2020 року Державною податковою службою України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 в ЄРПН від 21.09.2020 року №51291/2925506228/2.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.1 - 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.17р. №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6. зазначеного Критерію моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567:

- для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в пп.2 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п.1,3 ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Підприємством було подано до відповідача податкові накладні ПН №1 та ПН №2 від 28.07.2020 року, які прийняті податковим органом, реєстрацію зупинено.

За результатами розгляду документів комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим позивачем подано скаргу із вимогою скасування рішення №1913683/2925506228 від 09.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2020 року. До скарги додано пояснення, у яких позивач зазначає, що транспортування пшениці здійснювалось орендованим транспортом (ТТН №2), а саме автомобілем КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_3 (договір оренди транспортного засобу від 17.07.2020 року), орендодавець ФОП ОСОБА_2 , водій - ОСОБА_3 ).

За результатами розгляду цієї скарги 21.09.2020 року Державною податковою службою України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 в ЄРПН від 21.09.2020 року №51291/2925506228/2.

Також, позивачем подано скаргу із вимогою скасування рішення №1913684/2925506228 від 09.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.07.2020 року. До скарги додано пояснення, у яких позивач зазначає, що транспортування пшениці здійснювалось орендованим транспортом (ТТН №1), а саме автомобілем КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 (договір оренди транспортного засобу від 17.07.2020 року), орендодавець ФОП ОСОБА_2 , водій - ОСОБА_3 .

За результатами розгляду цієї скарги 21.09.2020 року. Державною податковою службою України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 в ЄДРПН від 21.09.2020 року №51292/2925506228/2.

Матеріали справи свідчать, що підставою для відмов комісією вказано: «ненадання платником податку копій документів, а саме: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Однак, Позивачем надано скан-копії підтверджуючих документів, зокрема: витяг ЄДР, витяг ПДВ, 20 ОПП склади, 20 ОПП трактор, повідомлення про прийняття на роботу працівника, довідка Держстату, довідка Держпродспоживслужби, договори про послуги по збору врожаю, договори оренди транспортного засобу для транспортування, договір постачання пшениці, довіреність на отримання пшениці, акт-розрахунок, акти прийому-передачі, реєстр, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції до ПН, товарно транспортні накладні, виписки банка, рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄДРПН.

Відтак, суд вважає, що надані підприємством документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних ПН №1 та ПН №2 від 28.07.2020 року.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Про витрати на професійну правничу допомогу зазначено у статті 134 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано: ордер про надання правничої (правової) допомоги Серія ВН №1004301, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №742, договір про надання правової допомоги від 02.11.2020 року, попередній розрахунок судових витрат, а також квитанція до прибуткового касового ордера №01 від 02.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 02.11.2020 року, що підтверджує оплату в розмірі 6000 грн за надані адвокатські послуги.

Як видно з матеріалів справи між Адвокатом Балтаком Олексієм Олеговичем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.

За умовами цього договору (пункти 1.1, 2,1, 2.2, 3.1-3.3) У порядку і на умовах Договору Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту наступні юридичні послуги, а саме: здійснювати представництво інтересів Клієнта у Вінницькому окружному адміністративному суді при розгляді позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

На виконання умов Договору Адвокат уповноважений на вчинення наступних дій: підписувати та подавати до суду позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву; знайомитися з матеріалами справи; брати участь під час судового розгляду справи у Вінницькому окружному адміністративному суді; подавати докази, заяви, заявляти клопотання і відводи; користуватися усіма правами представника Клієнта в суді, що передбачені КАС України.

Адвокат самостійно (на власний розсуд) з дотриманням принципів доцільності та розумності визначає обсяг правової роботи, що передбачений в п. 2.1. Договору, необхідний для виконання предмету цього Договору.

За надання правової допомоги в рамках цього Договору Клієнт сплачує винагороду (гонорар) Адвокату в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень) одразу після підписання Договору.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У цьому випадку доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція до прибуткового касового ордера №01 від 02.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 02.11.2020 року, що підтверджує оплату в розмірі 6000 грн за надані адвокатські послуги.

Як видно з попередній розрахунок судових витрат надано позивачеві такі юридичні послуги: Юридичний аналіз наданих документів - 1 год; Опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та Формування правової позиції, Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 2 год; Опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, Формування правової позиції, Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи.

При наданні правової допомоги за вищевказаним Договором, Адвокатом було витрачено і планується витратити разом 10 годин. За домовленістю Адвоката з Позивачем, година роботи Адвоката оплачується у розмірі 600,00 грн. (шістсот гривень).

Відтак, надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним, а витрати є фактичними і неминучими, їхній розмір - обґрунтованим.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг та час, необхідний для їх надання, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1913683/2925506228 від 09.09.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 28.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її отримання 29.07.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1913684/2925506228 від 09.09.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №2 від 28.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її отримання 29.07.2020 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн (шість тисяч гривень) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та Державної податкової служби України.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в сумі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 ).

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Вінницькій області (адреса місця знаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ-43142454, тел. (0432) 59-23-01, e-mail: vin.offical@tax.gov.ua).

Відповідач 2 - Державна податкова служба України (адреса місця знаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ-43005393, тел. (044) 272-51-59, e-mail: post@tax.gov.ua).

Суддя Крапівницька Н. Л.