Ухвала суду № 96003725, 05.04.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/92/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нірол" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол".

Ухвалою суду від 23.02.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено на 01.04.2021р.

Ухвалою від 01.04.2021 суд відклав підготовче засідання на 14:30 год. 20 квітня 2021 р.

01.04.2021р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 30.03.2021р., в якій ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на 90% частки в статутному капіталі (статутного капіталу) ТОВ "Нірол", код ЄДРПОУ: 42502156, та на об`єкт нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "Нірол"): об`єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 3313309;

- заборони відчуження та заборони проведення будь-яких реєстраційних/ перереєстраційних дій щодо 90% частки в статутному капіталі (статутного капіталу) ТОВ "Нірол", код ЄДРПОУ: 42502156, та на об`єкт нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "Нірол"): об`єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 3313309;

- зобов`язати ТОВ "Нірол" та керівника ТОВ "Нірол" ОСОБА_2 не вчиняти дій щодо відчуження та проведення будь-яких реєстраційних/перереєстраційних дій щодо 90% частки в статутному капіталі (статутного капіталу) ТОВ "Нірол", код ЄДРПОУ: 42502156, та об`єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "Нірол"): об`єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 3313309.

Обгрунтовуючи необхідність забезпечення позову, предметом якого є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол", укладеного 28.02.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заявник вказує, що предметом спору є права на частку, а по суті 90% статутного капіталу ТОВ "Нірол".

Згідно відомостей ЄДР речових прав на нерухоме майно ТОВ "Нірол" належить нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт і заборону, яке і є статутним капіталом на 70%, решта 30% - грошові кошти в розмірі 76516,71 грн.

Як на доказ передачі нерухомого майна в статутний капітал ТОВ "Нірол" позивач посилається на договір дарування виробничих приміщень №2524, протокол №1/18 від 27.09.2018р., акт приймання-передачі нерухомого майна від 19.11.2018р., копії яких додає до заяви про забезпечення позову.

Зазначає, що фактично спір є про право на повну частку в статутному капіталі ТОВ "Нірол" і похідним від цього є право розпорядження нерухомим майном, яке належить на праві власності ТОВ "Нірол", тобто спір йде про нерухоме майно товариства, а саме кому воно буде належати.

Вжиття заходів забезпечення позову необхідне, оскільки ОСОБА_2 призначено новим керівником ТОВ "Нірол" і вона вчиняє дії щодо підготовки до продажу нерухомого майна товариства.

Заявник вказала, що чоловік ОСОБА_2 неодноразово зазначав, що майно ТОВ "Нірол" буде продано після призначення нового керівника товариства.

В разі задоволення позову, ОСОБА_2 втратить контроль над ТОВ "Нірол" і його майном та право розпорядження, володіння та користування нерухомим майном, а тому незабезпечення позову призведе до унеможливлення виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019р.

Заява позивача мотивована тим, що право розпорядження нерухомим майном товариства є похідним права на повну частку в статутному капіталі ТОВ "Нірол".

Суд зазначає, що право на частку в статутному капіталі товариства фактично є правом на участь в управлінні товариством та на отримання частини прибутку від економічної діяльності.

З огляду на предмет спору у даній справі, судове рішення, у разі задоволення позову, не вимагатиме примусового виконання, тому в даному випадку не підлягає з`ясуванню та дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Оскільки позивач заявив вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, проте не заявив жодних вимог стосовно нерухомого майна ТОВ "НІРОЛ", тому виконання можливого рішення суду за вказаними позовними вимогами не залежить від застосування судом заходів забезпечення позову та не призведе до захисту ймовірно порушених прав позивача, що вказує на те, що вид забезпечення позову як накладення арешту на об`єкти нерухомого майна (що належать на праві власності ТОВ "Нірол"); заборони відчуження та заборони проведення будь-яких реєстраційних/ перереєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна (що належать на праві власності ТОВ "Нірол") та зобов`язати ТОВ "Нірол" та керівника ТОВ "Нірол" ОСОБА_2 не вчиняти дій щодо відчуження та проведення будь-яких реєстраційних/перереєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна (що належать на праві власності ТОВ "Нірол") не відповідає позовним вимогам.

Твердження позивача, що нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт і заборону відчуження, і є статутним капіталом товариства на 70%, решта 30% - грошові кошти в розмірі 76516,71 грн., суперечить нормам ч.ч. 1, 2 ст.12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", згідно якої розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Тобто, здійснений особою внесок у статутний капітал у будь-якому вигляді (нерухоме, рухоме майно чи грошові кошти, майнові права чи активи) переходить у власність товариства, а сам внесок визначається у грошовій формі і/або відсотковому визначені у співвідношенні розміру частки до загального розміру статутного капіталу.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/8876/16, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. До таких, зокрема, належить: визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Тобто, такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Оскільки позовні вимоги, заявлені в цій справі, є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову не мають правового зв`язку з предметом позовних вимог (визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства), під час розгляду яких судами буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.03.2021р. у справі №910/16800/20, від 19.01.2021р. у справі № 902/774/20, від 25.01.2021р. у справі № 902/775/20.

Таким чином, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 90% частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол", не є адекватними позовним вимогам, не перебувають у зв`язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви позивача в цій частині відсутні.

Щодо заборони відчуження та заборони проведення будь-яких реєстраційних/перереєстраційних дій щодо 90% частки в статутному капіталі (статутного капіталу) ТОВ "Нірол", суд зазначає наступне.

Як вже вказувалося, у вирішенні питання про забезпечення позову суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням їх обґрунтованості.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини вжиття такого заходу забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Однак, позивачем, в обґрунтування застосування заходів забезпечення позову щодо заборони відчуження та заборони проведення будь-яких реєстраційних/перереєстраційних дій щодо 90% частки в статутному капіталі (статутного капіталу) ТОВ "Нірол" не наведено жодних фактичних обставин, які б свідчили про ймовірність відчуження ОСОБА_2 вказаної частки у статутному капіталі ТОВ "Нірол" іншим особами або вчинення будь-яких інших дій, тобто реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 30.03.2021р. про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2- позивачу (рек. з повід)