Рішення № 96003271, 29.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021м. ДніпроСправа № 904/274/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП"

до Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД"

про стягнення заборгованості у сумі 284 843,95 грн. за договором поставки природного газу

Представники:

Від Позивача Михайлишина О.В. -адвокат

Від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" заборгованості за договором поставки природного газу у сумі 284 843,95 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 204 444,95 грн., 57 511,49 грн. - пені, 174 311,15 грн. - 7 % штрафу, 8 576,36 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору постачання природного газу від 10.05.2018 №Д/2018/68, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений газ.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року, суд залишив позовну заяву без руху для усунення Позивачем недоліків.

02.02.2021 Позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 23.02.2021.

18.02.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою від 23.02.2021 судове засідання відкладено до 29.03.2021.

Позивач у судовому засідання 29.03.2021 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на поштових повідомленнях № 4906802433860, № 4908602448108. Відзив на позов не надав, правом на продовження строків, визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", не скористався.

Крім того, судом здійснено оголошення про дату, час та місце розгляду справи № 904/274/21 на сайті Судова влада.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 29.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору постачання природного газу, умов, строку поставки газу та строків оплати за поставлений газ, встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині оплати за поставлений газ.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЕЛЕТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № Д/2018/68 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку передбачених договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених, договором.

У підпункті 1.1.1. договору споживач зазначає перелік комерційних вузлів обліку газу за наступною формую:

Газотранспортна Організація Філія (УМГ/…)ЕІС-код Споживача Область РайонНаселений пункт УТГХТЗ56Х00000WDRHE00YДніпропетровська ДніпроДніпро Згідно п. 1.2. договору, постачальник передає споживачу природний газ в обсязі 240,000 тис. куб.м , в тому числі за місяцями (тис. м. куб.):

Місяць Обсяг, тис.Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг Січень20 000Квітень20 000Липень20 000Жовтень 20 000Лютий20 000Травень20 000Серпень20 000Листопад20 000Березень20 000Червень20 000Вересень20 000Грудень 20 000І кв.60 000ІІ кв.60 000ІІІ кв.60 000IV кв.60 000Вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому п. 1.5. договору (п. 1.2.1. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна вартість договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність споживачу у відповідності місяці протягом строку дії договору.

Ціна природного газу за 1 000,00 куб м визначається сторонами договору у додатковій угоді до договору (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, ціна природного газу за 1000,00 куб.м може змінюватися протягом строку дії договору. Зміна ціни природного газу за 1000,00 куб.м узгоджується сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Збільшення ціни природного газу за 1000,00 куб.м, що відбувається у зв`язку із набранням чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, які впливають на ціну природного газу, в тому числі граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу, є встановленою для споживача, їм погодженою та обов`язковою для розрахунків між сторонами за даним договором (п. 2.6. договору).

Пунктом 2.7. договору встановлено, що датою належного виконання споживачем обов`язку щодо оплати вартості поставленого природного газу у відповідному місяці поставки вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У відповідності до п. 3.1. договору споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці споживача, а за відсутності заявки споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п. 1.2. договору, на рахунок постачальника у такому порядку:

- 30% вартості - до 10 числа місяця поставки природного газу;

- 30% вартості - до 20 числа місяця поставки природного газу;

- 30% вартості - до 30/31 числа місяця поставки природного газу;

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі Газу (за звітним місяцем) до 5-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

Згідно п. 4.3. договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору, і які є підставою для проведення споживачем остаточних розрахунків за поставлений природних газ у звітному місяці.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ відповідно до умов договору (п. 5.2.1. договору).

У відповідності до п. 6.1. договору постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в випадку: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; перевитрат добової норми відповідно до п. 1.4. договору нерівномірної подачі природного газу та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу п. 1.6. договору; розірвання договору постачання природного газу; відмови від підписання відповідного Акту приймання-передачі природного газу без відповідного письмового обґрунтування такої відмови; настання заходів, передбачених правилами про безпеку постачання природного газу, що діють відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про ринок природного газу" та поширюються на споживачів, що не є захищеними.

За порушення умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України та договору (п. 7.1. договору).

Цей договір є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2018 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде направлено іншій стороні письмове повідомлення про припинення строку дії договору.

19.06.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 2019/5 до договору постачання природного газу № Д/2018/68 від 10.05.2018, відповідно до п. 1 якої сторони узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 01.07.2019 за 1 000 куб.м встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування податку на додану вартість - 5 583,33 грн., крім того ПДВ в розмірі 20% - 1 116,67 грн. До вартості природного газу додається компенсація вартості послуг замовленої потужності, яка складає без урахування податку на додану вартість 157,19 грн. за 1 000 куб. м, крім того ПДВ в розмірі 20% - 31.44 грн. Разом за 1 000,00 куб.м - 6 888,63 грн. з урахуванням ПДВ та компенсації послуг замовленої потужності.

На виконання умов укладеного договору на постачання природного газу, позивач в період з липня по грудень 2019 року оставив відповідачеві природний газ на загальну суму 239 143,47 грн., що підтверджується Актами приймання передачі природного газу (а.с. 28-32), які підписані представника сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств сторін.

Відповідач за поставлений газ розрахувався частково.

На підставі пункту 6.1. договору та керуючись постановою Кабінет у Міністрів України від 08.12.2006 № 1687 "Про затвердження Порядку об`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачем (крім населення)", Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, у зв`язку з наявною простроченою дебіторською заборгованістю споживача станом на 04.09.2019 постачальником ініційовано припинення (обмеження) газопостачання споживача з 12.09.2019. Вартість за відключення (відновлення) від мережі газопостачання газових приладів склала 696,44 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом наданих послуг № 17815 від 25.10.2019 (а.с. 31).

Отже у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 204 444,95 грн., що і стало підставою для звернення із позовом.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма міститься у ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів погашення заборгованості у сумі 204 444,95 грн. на момент розгляду спору відповідачем не надано, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростовано, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 57 511,49 грн., 7% штрафу - 14 311,15 грн. та 3 % річних – 8 576,36 грн.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що у випадку порушення споживачем розміру або строку (п. 3.1.1. договору) оплати поставленого постачальником природного газу у відповідному місяці споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, зо який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов`язання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У частині першій статті 230 Господарського кодексу України поняття "неустойка" вживається як різновид штрафних санкцій. Господарський кодекс України не містить визначення штрафу і пені, як не містить і обмежень щодо застосування пені як санкції за порушення лише грошових зобов`язань.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого періоду не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що пеня нарахована не вірно – за весь період прострочення оплати – з 05.08.2019 по 05.01.2021.

Крім того пунктом 3.1. договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі Газу (за звітним місяцем) до 5-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

З врахуванням викладеного розмір пені слід розраховувати з 06.08.2019 по 06.05.2020 та її сума, що підлягає до стягнення становить 17 929,60 грн.

В частині стягнення пені у сумі 39 581,89 грн. слід відмовити.

7% штрафу нараховані правомірно та підлягають стягненню у сумі 14 311,15грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Судом перевірено розрахунок 3% річних за період з 06.08.2019 по 05.01.2021 та встановлено, що їх сума, яка підлягає стягненню становить 8 478,69 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 97,67 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 204 444,95 грн., пені - 17 929,60 грн., 7 % штрафу - 14 311,15 грн. та 3% річних - 8 478,69 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" до Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості у сумі 284 843,95 грн. за договором поставки природного газу – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49068, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13, код ЄДРПОУ 32495626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 6, код ЄДРПОУ 36716332) суми основного боргу у розмірі 204 444,95 грн., 17 929,60 грн. - пені, 8 478,69 грн. - 3% річних, 14 311,15 грн. - 7% штрафу та витрати по сплаті судового збору - 3 677,47 грн., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Державного підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" пені у сумі 39 581,89 грн. та 97,67 грн. - 3% річних - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.04.2021

Суддя Н.Г. Назаренко