Рішення № 96002543, 24.03.2021, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1903/20

Провадження №2/713/35/21

РІШЕННЯ

іменем України

24.03.2021 м. Вижниця

Вижницький районний суд, Чернівецької області, в складі головуючого судді Осокіна А.Л., при секретарі Поляк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Новіков Олександр Павлович, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на таке.

11.03.2008р. між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №CVVWGA00000018, за умовами якого відповідач надав позивач 25000 доларів США на строк до 10.03.2023р. Надалі 11.03.2008р. ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та позивач уклали договір іпотеки, за умовами якого позивач надала у заставу житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

30.10.2019р. приватний нотаріус Бондар І.М. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3098 про звернення стягнення на вказаний житловий будинок, та було відкрито виконавче провадження по вказаному виконавчому напису.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, виходячи з такого.

Сумнівною, на думку позивач, є безспірність та правомірність стягнення пені в розмірі 4970,06 доларів США, яка нарахована із розрахунку 1% від суми боргу за кожен день прострочки, оскільки виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, пеня є набагато меншою.

Позовна давність для стягнення пені встановлена – 1 рік. В супереч викладеному, пеня у виконавчому написі нарахована в строк з 2008 року по 28.01.2019р. Тобто пеня нарахована поза межами позовної давності.

Крім того, нарахування позивачу комісії суперечить положенням абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, позивач вважає, що оскільки відповідач звернувся до позивача 13.01.2015р. з вимогою про дострокове повернення кредиту впродовж 5 днів з дня отримання вимоги, яку позивач отримала 16.01.2015р. та останнім виконання вимоги було 21.01.2015р., та в подальшому відповідач звернувся до суду з вимогою про стягнення з позивача коштів за вказаним кредитним договором – тому нарахування відповідачем процентів та пені за договором після 21.05.2015р. (тобто після дати кінцевого повернення кредитну за вимогою відповідача до позивача) – є незаконним.

Крім того, виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки з дня виникнення права вимоги, тобто за версією позивача, з 21.01.2015р., до 30.10.2019р., тобто до дня вчинення виконавчого напису, який оскаржується, минуло більше 3-х років.

Крім того, всупереч вимога п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, відповідач не надав нотаріусу виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача (відповідача), про непогашення заборгованості, та не надав первинні документи щодо видачі позики та здійснення її часткового погашення, та не надав довідки про ненадходження платежів.

У зв`язку з викладеним позивач просив визнати оскаржуваний виконавчий напис від 30.10.2019р. таким що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 13.10.2020р. відкрито загальне позовне провадження у справі та витребувано від приватного нотаріуса Бондар І.М. копію нотаріальної справи щодо вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Та від 15.10.2020р. забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що у справах про оскарження виконавчих написів нотаріуса боржник може оскаржити лише правильність вимог, зазначених у виконавчому написів. Підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню може бути лише відсутності боргу або менший його розмір. Доказів відсутності чи невідповідності боргу позивача перед відповідачем до позову не додано.

Відповідач зазначив, що надав нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену виписку з рахунку боржника. Звертає увагу суду, що у переліку документів жодної мови про відмітку боржника не йдеться.

Крім того, зазначає, що в позиції ВСУ у постанові від 20.05.2015р. пго справі №6-158цс15 зазначено, що безспірність боргу підтверджується документами, передбаченими переліком. Нотаріус не встановлює права та обов`язки учасників, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Вказує, що договір не був припинений у зв`язку з його невиконанням позивачем, тому відповідач має право вимоги.

Позивач, на думку відповідача, жодним чином не спростував, що сума боргу за кредитним договором на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована до стягнення.

Інформація про звернення банку до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки не є свідченням щодо безспірності заборгованості на суму, вказану у виконавчому написів.

У зв`язку з викладеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Сторони та третя особа в судове засідання не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи у в судове засідання.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, причини відсутності представника суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений. Надав суду відзив, в якому зазначив, що позов не визнає.

Третя особа в судове засіданні не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Зважаючи на те, що учасники справи в судове засідання не з`явились, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Так, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 11.03.2008р. між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБнак» було укладено кредитний договір №CVVWGA00000018, за умовами якого відповідач надав позивачу 25000 доларів США на строк до 10.03.2023р. Позивач зобов`язувалась погашати борг перед відповідачем щомісяця. Відповідно до графіку погашення заборгованості (а.с.27).

Відповідно до п.8.1 Договору кошти надавались на споживчі цілі.

Вказане означає, що до даного договору застосовуються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та

Крім того, згідно вимог абз.3 п.8.1 договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість щомісяця щомісячним платежем в сумі 310,63 долара США.

Вказане означає, що заборгованість позивача повинна погашатись періодичними платежами.

Надалі 11.03.2008р. ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та позивач уклали договір іпотеки, за умовами якого позивач, в рахунок забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору, надала у заставу житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений нотаріально.

Крім того, до вказаного договору іпотеки 24.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір про внесення змін до договору іпотеки. (вказаний договір посвідчений нотаріально).

20.04.2015р. по цивільний справі №713/440/15-ц за позовом ПАТ КБ Приватбанк (правонаступником якого є відповідач) було ухвалено рішення змінене рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 13.07.2016р. з ОСОБА_1 на користь відповідача за кредитним договором №CVVWGA00000018 стягнуто 13767,84 доларів США - заборгованості за тілом кредитну,1818,02 доларів США з заборгованості по процентах, 85,70 доларів США – заборгованості по комісії, 8290,74 грн. – заборгованості по пені.

30.10.2019р. приватний нотаріус Бондар І.М. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3098 про звернення стягнення на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та було відкрито виконавче провадження по вказаному виконавчому напису. Вказане підтверджується копією виконавчого напису.

У вказаному Виконавчому написі зазначено про звернення стягнення на зазначене майно на підставі договору іпотеки №CVVWGA00000018 від 11.03.2008р. Та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна в сумі 14868 доларів США, з яких 5964,04 долара США – борг по кредиту, 3407,46 доларів США – борг по відсоткам, 527,21 доларів США – борг комісії, та 4970,06 – борг по пені.

У Виконавчому написі зазначено, що строк, за який провадиться стягнення – 10 років 10 місяців, а саме з 11.03.2008р. по 28.01.2019р. (а.с.88).

За ухвалою суду про витребування доказів третя особа – нотаріус Бондар І.М. -надала суду копії виконавчого напису, заяви АТ КБ Приватбанк про видачу виконавчого напису, письмової вимоги на адресу ОСОБА_1 про усунення порушень за кредитним договором №CVVWGA00000018 від 11.03.2008р. з копією квитанції про відправлення поштового повідомлення та описом вкладення, к5опією договору іпотеки від 11.03.2008р. №CVVWGA00000018, копією додаткового договору до вказаного договору іпотеки,

Аналізуючи обставини справи та відповідні їм правовідносини, при вирішення даної справи, суд керується наступним.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст..88 вказаного Закону Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172 вбачається, що на підставі виконавчого напису нотаріуса можливе стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.

Так, відповідно до п.1.1 вказаного Переліку стягнення на підставі виконавчого напису можливий за іпотечним договором, що передбачає право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

У випадку звернення до нотаріуса для одержання виконавчого напису на підставі іпотечного договору, відповідно до п.1 1 вказаного Переліку, нотаріусу необхідно подати:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

З копії документів, які були надані нотаріусом на вимогу суду, вбачається, що вказані документи не відповідають вимогам п.1.1 переліку, за яким може бути виданий виконавчий напис.

Так, в матеріалах справи наявна письмова вимога до ОСОБА_1 від 27.08.2019р. (а.с. 98). Разом з тим, в супереч підпункту «в» пункту 1.1 на вказаній вимозі відсутня відмітка стягувача (тобто відповідача) про непогашення заборгованості ОСОБА_1 .

Крім того, у наданих нотаріусом документах, які стали підставою для видачі оскаржуваного виконавчого напису відсутня довідка фінансової установи про ненадходження платежу. Це, у свою чергу є невиконанням підпункту «г» пункту 1.1 вказаного Переліку.

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.253 ЦК України Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Зважаючи на ту обставину, що договором встановлено сплату відповідних платежів щомісяця, суд знаходить, що стягнення пені в строк з 11.03.2008р. по 28.01.2019р. буде стягненням поза межами строку позовної давності, визначної для стягнення пені на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тому суд вважає, що нотаріус стягнув пеню з порушенням ст..88 Закону України «Про нотаріат». Аналогічно як і стягнення всієї суми боргу за тілом, зважаючи на те, що платежі за договором, сплачуються періодично, на думку суду, стягнуті поза межами строку позовної давності, визначеної статтею 88 вказаного Закону.

За таких обставин, суд знаходить, що виконавчий напис виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позов задоволено на користь позивача, суд на підставі ст..141 ЦПК України, стягує з відповідача сплачений при зверненні до суду судовий збір.

При цьому суд знаходить позицію відповідача в обгрунтування заперечень проти позову безпідставною. Так, відповідач, в запереченні посилається на постанову №2 Пленуму ВСУ України від 31.01.1992р. «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні», зазначаючи, що відповідно до цієї постанови боржник може оскаржити лише правильність вимог, а сам виконавчий напис може бути визнаний таким, що не підлягає виконання тільки у випадку, якщо заборгованість є меншою або взагалі відсутньою.

Суд встановив, що вимога заявлена з пропуском строку позовної давності. Тобто заборгованість є спірною.

При цьому суд погоджується з позицією позивача, що з 21.01.2015р. у відповідача, у відповідності до ст.1048 ЦК України, припинилось право на нарахування процентів та пені за договором.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Керуючись ст.ст. 4, 81,83, 141, 223, 263-265, 267, 273 ЦПК України, на підставі ст..15, 16, 18, 257, 258, 526, 530, 599, 625, 627, 1050 ЦК України, Законом Укрїни «Про нотаріат», Законом України «Про бухгалтерський облік», Порядком вчинення нотаріальних дій, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Новіков Олександр Павлович, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30.10.2019р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №3098 про звернення стягнення на нерухоме майно – житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»: місцезнаходження, 01001 м. Київ вул.Грушевського,буд.1Д, ЄДРПОУ 14360570).

Повне рішення складено 02.04.2021р.

Суддя А. Л. Осокін