Ухвала суду № 96002318, 30.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/2335/21

Провадження №1-кс/428/2364/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Ткачука А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Хорольського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №42020131240000014 від 21.02.2020 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Панчесу Клайпедського району, Литва, громадянина України, литовця, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, не є людиною з інвалідністю, не перебуває на обліку у лікарів-нарколога і психіатра, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 року до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СУ ГУНП в Луганській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42020131240000014 від 21.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у невстановлений в ході досудового розслідування час, при невстановлених обставинах, достовірно знаючи про вартість психотропної речовини - PVP і постійний попит на нього серед осіб, які вживають психотропні речовини, вирішив незаконно придбати, зберігати з метою збуту та незаконно збувати психотропну речовину.

Приблизно в лютому 2021 року (більш точний час в ході досудового розслідування за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим) ОСОБА_1 , будучи обізнаним в тому, що PVP відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, придбав при невстановлених обставинах особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку став зберігати з метою збуту у невстановленому місці.

26.02.2021 року більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_2 (стосовно якого прийняті заходи безпеки і який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну закупку), про продаж останньому особливо небезпечної психотропної речовини - PVP.

З метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме викриття ОСОБА_1 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, 26.02.2021 року ОСОБА_2 , приймаючи участь в санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, отримавши від працівників поліції грошові кошти в сумі 300 гривень, направився в призначене ОСОБА_1 місце, а саме до будинку АДРЕСА_2 , де зустрівся з ОСОБА_1

26.02.2021 року приблизно о 13-15 год. ОСОБА_1 , не відмовляючись від свого злочинного умислу, перебуваючи в під`їзді будинку АДРЕСА_2 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 300 гривень, із числа раніше вручених останньому грошових коштів для придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, після чого ОСОБА_1 , незаконно збув ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, яка була розфасована у фольгований згорток.

26.02.2021 року в період часу з 13-35 год. до 13-45 год. під час проведення огляду на ділянці місцевості біля гаражів по вул. Кольцева м. Лисичанськ, працівниками поліції виявлено та вилучено фольгований згорток, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина, яку ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 , і яка згідно висновку експерта №СЕ19/113-21/8/2503-НЗПРАП від 12.03.2021 року містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідіин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідіин-1-іл-пентан-1-он) у речовині становить 0,1415 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується матеріалами вказаного кримінального провадження, доданими до клопотання.

18.03.2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому о 20-55 год. 18.03.2021 року.

Також підозрюваному ОСОБА_1 вручено 18.03.2021 року о 21-00 год. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №42020131240000014 від 21.02.2020 року.

Підозрюваний ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до суду щодо розгляду вказаного клопотання, що підтверджується власноручно написаною заявою ОСОБА_1 та корінцем повістки про виклик до суду.

У судові засіданні, призначені на 22.03.2021 року та 25.03.2021 року щодо розгляду вказаного клопотання, підозрюваний ОСОБА_1 не з`явився.

24.03.2021 року органом досудового розслідування подано до суду клопотання дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24.03.2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

30.03.2021 року об 11-20 год. ОСОБА_1 затримано за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі ухвали слідчого судді, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину на підставі ухвали слідчого судді, від 30.03.2021 року.

Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється. Про існування вказаних ризиків свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України; а також те, що підозрюваний вчиняв умисно, корисно та за власною ініціативою дії, метою яких було отримання прибутку на забезпечення свого матеріального становища. Поведінка підозрюваного, який під час вчинення злочину вживав заходи конспіративного характеру, суспільний резонанс злочинів, пов`язаних зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, свідчать про високу ступінь ризику продовження злочинної діяльності у випадку перебування на свободі. Підозрюваний може здійснювати вплив на свідків, оскільки йому були надані копії матеріалів кримінального провадження, в яких зазначені анкетні дані свідків. ОСОБА_1 є неодруженим, не має на утриманні неповнолітніх дітей та не працює, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем проживання. Для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його належної поведінки буде недостатньо, тому слід застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор Ткачук А.В. в судовому засіданні повністю підтримав подане клопотання, підтвердив доводи, викладені в його обґрунтування. Просив застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що буде достатнім для забезпечення його належної поведінки.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення та заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього домашній арешт. Додатково пояснив, що після вручення повідомлення про підозру він перебував у родичів, оскільки мав поганий стан здоров`я. Він не переховувався від слідчого чи суду, а хворів. В лікарню він не звертався та слідчого про свою хворобу не повідомляв.

Захисник Хорольський І.В. в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до підозрюваного домашній арешт. Додатково пояснив, що підозрюваний не переховувався, а хворів та перебував у родичів, де лікувався. Підозрюваний мав реальну можливість втекти, але не зробив цього.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом огляду від 26.02.2021 року, під час якого зафіксовано вручення грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 300 грн. для проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_1 ; протоколом огляду місцевості події від 26.02.2021 року, під час якого на ділянці місцевості біля гаражів за ринком «Південний» по вул. Кольцевій м. Лисичанськ Луганської області ОСОБА_2 видав фольгований згорток; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів Луганського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/113-21/2503-НЗПРАП від 12.03.2021 року, згідно якого всередині згортка міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідіин-1-іл-пентан-1-он), маса якого у речовині становить 0,1415 грам.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за скоєння якого може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Сторона кримінального провадження відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України вважає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Наявність існування вказаних ризиків прокурор Ткачук А.В. у судовому засіданні обґрунтував вагомістю доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкістю покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України; вчиненням підозрюваним умисно, корисно та за власною ініціативою дій, метою яких було отримання прибутку на забезпечення свого матеріального становища; поведінкою підозрюваного, який під час вчинення злочину вживав заходи конспіративного характеру; суспільним резонансом злочинів, пов`язаних зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, що в свою чергу свідчить про високу ступінь ризику продовження злочинної діяльності у випадку перебування на свободі, а також спробою втечі підозрюваного від суду, якого в подальшому було затримано на підставі ухвали слідчого судді. Підозрюваний може здійснювати вплив на свідків, оскільки йому були надані копії матеріалів кримінального провадження, в яких зазначені анкетні дані свідків.

Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду дійсно свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний не з`явився в судові засідання 22.03.2021 року та 25.03.2021 року для розгляду вказаного клопотання, переховувався від органів досудового розслідування та суду, був затриманий 30.03.2021 року на підставі ухвали слідчого судді. Зазначені обставини підтверджують, що підозрюваний може знову спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, підозрюваний не має постійної роботи, джерела доходу, у нього немає родини, він не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків.

Зазначене спростовує доводи захисника Хорольського І.В., який заперечував існування зазначеного ризику, доказів на підтвердження того, що підозрюваний дійсно хворів, надано не було.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні не було доведено існування ризику здійснення підозрюваним ОСОБА_1 впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні. Свідки надали свої свідчення слідчому, відомостей про спробу тиску на свідків з боку підозрюваного слідчому судді надано не було.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні не було доведено існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на підтвердження існування вказаного ризику. Прокурор у судовому засіданні не надав доказів, які б підтверджували протилежне.

На підтвердження обставини щодо наміру продовження вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, прокурор у судовому засіданні зазначив обґрунтовані підстави, що підозрюваний дійсно вчиняв дії умисно, корисно та за власною ініціативою, під час вчинення злочину ним вживалися заходи конспіративного характеру, а метою його неправомірних дій було отримання прибутку. При цьому підозрюваний ніде не працює і не має іншого джерела доходу. Крім того, підозрюваний був раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, а у період відбування покарання у виді іспитового строку він вчинив вказане кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров`я, наявність судимості, відсутність офіційного місця роботи, соціальний стан, відсутність родини та не перебування на його утриманні неповнолітніх дітей, відсутність міцних соціальних зв`язків.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків - можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, а тому з урахуванням приписів п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України у вказаному випадку до ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється та особи підозрюваного слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 ст. 182 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин, встановлених у судовому засіданні, а також відносно особи підозрюваного та його репутації, визначити розмір застави у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 68100 грн., яка має бути у будь-який момент внесена на спеціальний рахунок у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, після чого підозрюваний може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, зазначені в ст. 194 КПК України і він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Водночас, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість вчинення злочину.

Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-179, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 30.03.2021 року по 28.05.2021 року, включно.

Ухвала діє протягом 60 днів з 30.03.2021 року по 28.05.2021 року, включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області - 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП в Луганській області, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 02.04.2021 року.

Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова