Постанова № 96002037, 05.04.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/57/21

Провадження №: 3/0343/52/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

секретаря судового засідання - Димид О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУНП в Івано - Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: захисника - адвоката Дуткевича М.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах.

07 січня 2021 року о 20.17 год в с. Княжолука по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, хитка ходьба. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання 05.04.2021 не з`явився, однак 16.02.2021 був присутній в судовому засіданні, заявив клопотання про дослідження доказів з допиту свідка, дане клопотання судом було задоволено.

ОСОБА_2 в судовому засіданні оглянувши оптичний диск з відеозаписом відносно ОСОБА_1 пояснив, що останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, однак при оголошенні протоколу працівником поліції не озвучено прізвища понятих. Один з понятих є колишнім працівником поліції, а тому даний доказ просить визнати недопустимим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив про те, що в той день переганяв автомобіль ОСОБА_1 з місця зупинки працівниками поліції до центру села.

Суд дослідив у присутності захисника - адвоката Дуткевича М.В. докази, неодноразово вживав заходів для виклику свідків, однак вони не з`явились не повідомивши про причини своєї неявки.

Суд зазначає, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на участь в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст. 268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивно реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.

Суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено 07.01.2021. 28.01.2021 до матеріалів справи долучено ордер серії ІФ №087428 про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Дуткевичем М.В. 03.02.2021 адвокат Дуткевич М.В. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що його довірителеві ОСОБА_1 зробили хірургічну операцію і на даний час, з його слів, він перебуває на лікуванні. 25.02.2021 адвокат Дуткевич М.В. подав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 захворів на коронавірус і перебуває на стаціонарному лікуванні. 22.03.2021 через електронну пошту суду адвокат Дуткевич М.В. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що Надівський перебуває на стаціонарному лікуванні у Долинській ЦРЛ і не може прийняти участі у розгляді справи. 30.03.2021 ОСОБА_2 була подана заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 згідно результатів швидкого тесту на антитіла COVID-19 виявлено позитивний результат на коронавірус. 05.04.2021 вчерговий раз адвокат Дуткевич М.В. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з захворюваністю ОСОБА_1 на ковід - 19.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 та його захисника свідчить про зловживання правом на відкладення розгляду справи та намагання уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункт 69).

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 намагається затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовує надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.

Вказані дії, суд розцінює як зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 268 КУпАП, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи можна завершити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, які досліджені з участю його захисника.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в судовому засіданні доведена матеріалами адміністративної справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 500157 від 07.01.2021, в якому викладена суть адміністративного правопорушення. Протокол складений у присутності двох свідків (а.с. 1);

- даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, почервоніння обличчя, хитка ходьба. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків (а.с. 2);

- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07.01.2021 відповідно до яких у їхній присутності водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, та відмовився проїхати в медичний заклад (а.с. 3-4);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в Долинську ЦРЛ від 07.01.2021. Проїхати у вказаний вище медичний заклад ОСОБА_1 , відмовився у присутності двох свідків (а.с. 6);

- даними довідки від 31.03.2021 виданої Головним сервісним центром МВС Територіальним сервісним центром МВС №2642, згідно якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Княжолука Долинського району отримував посвідчення водія НОМЕР_3 категорії "В1 В С1 С" 17.04.2015 в ТСЦ 2642 ;

- даними оптичного диску з відеозаписом відносно ОСОБА_1 , на якому зафіксовано ОСОБА_1 , його автомобіль та працівників поліції, які здійснюють комунікацію відповідно до процедури встановленої законом. ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв. Крім того, на відеозаписі зафіксовано ОСОБА_1 , зовнішня поведінка якого містить ознаки сп`яніння описані в протоколі і викликає сумніви у його тверезості. Таким чином, у працівників поліції була сукупність підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а тому їх вимога пройти огляд на стан сп`яніння була обґрунтованою та правомірною, а поведінка відповідала як процесуальним вимогам, так і етичним нормам. Відеозапис містить також чітку і недвозначну відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я (а.с. 11).

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Як визначено в п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України, закріплено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції, що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою притягнення особи до відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у таких формах : по - перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по - друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по – третє, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно квалiфiкувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП ( в редакції Закону №2617- VIII від 22.11.2018), оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не встановив.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особi, в межах санкцiї ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 , суд керується положеннями, закріпленими ч. 1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1231- IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021, санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП викладено в такій редакції: «тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

З огляду на те, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 07.01.2021, тобто до внесення змін до ст. 130 КУпАП згідно із Законом України №1231- IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021, суд вважає за можливе застосувати відносно нього адміністративне стягнення в межах санкції статті в редакції закону про адміністративну відповідальність, який діяв на час вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) -454 грн судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд.

Суддя: І. М. Андрусів