Рішення № 96001981, 02.04.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/435/19

Провадження № 2/192/48/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02 квітня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання – Корота Л.С.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

представника позивачки – адвоката Булкіної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Башмачанська сільська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15 березня 2018 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Як з`ясувалось в придбаному позивачкою житловому будинку з 17 травня 2011 року зареєстрований відповідач, який договору найму житлового приміщення з позивачкою не укладав, будь-якої згоди на його реєстрацію у вказаному будинку не давала. З моменту придбання у власність вказаного домоволодіння позивачка жодного разу не бачила відповідача у своєму будинку. Відповідач взагалі не проживає у житловому приміщенні з 2014 року.

На теперішній час, позивачка як новий власник, має намір розпорядитися житловим будинком АДРЕСА_1 , але реєстрація відповідача у будинку позивачки позбавляє її такого права, і тому вона змушена звернутися до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, не заперечували проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України за зареєстрованим місцем свого проживання (а.с. 81, 82) в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача, який бере участь у справі, суд у відповідності зі ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та за згодою позивачки у порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи – Башмачанської сільської ради, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 80).

Суд, заслухавши позивачку, в якості свідка, представника позивачки, дослідивши письмові докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, при цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 15 березня 2018 року, належить на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 19 та довідки № 148 від 04 лютого 2019 року Башмачанської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 з 17 травня 2011 року по теперішній час, але з 2014 року не проживає (а.с. 10, 23).

Відповідно до акту обстеження помешкання від 04 лютого 2019 року проведеного депутатом Башмачанської сільської ради Мудрак Н.В. та представниками громадськості ОСОБА_3 , ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_2 з квітня 2014 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На момент обстеження його особистих речей, які свідчили б про проживання в даному будинку виявлено не було (а.с. 24).

Допитана в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 в якості свідка показала, що 15 березня 2018 року вона придбала житловий будинок АДРЕСА_1 , як з`ясувалось в подальшому в зазначеному житловому будинку з 17 травня 2011 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який з 2014 року не проживає, з моменту придбання житлового будинку у власність вона жодного разу не бачила відповідача у вказаному житловому приміщенні.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 383 ЦК України - власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 386 ЦК України - держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Під час судового засідання судом достовірно встановлено, що відповідач, який з 2014 року не проживає в будинку позивачки, не є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не є членом сім`ї позивачки, відсутній за зареєстрованим місцем мешкання тривалий термін. Тому суд вважає, що вимоги позивачки про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме будинком позивачки, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких підстав суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі і відповідача слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 1).

На підставі викладеного, ст.ст. 386, 391 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та серія паспорта суду невідомі, третя особа: Башмачанська сільська рада, яка розташована за адресою: с. Башмачка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 22, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04339497 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.