Рішення № 96000683, 25.03.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6300/18

Провадження № 2/711/49/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_2

представника відповідача – Гончаренко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову вказує, що 08.06.2018 року він (позивач) керуючи своїм автомобілем Fiat Linea р.н. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Гагаріна в місті Черкаси, в напрямку вулиці Героїв Сталінграду, зі швидкістю близько 35 км/год. Керований ним автомобіль був технічно справний, незавантажений, в салоні автомобіля, крім нього, знаходився ще один пасажир. В районі ресторану «Рушничок», напроти заправки «Укрнафта», проїхавши пішохідний перехід, він рухався у правій смузі, близько до стоянки транспортних засобів ресторану «Рушничок», зліва у супутньому потоці автомобілів утворилась черга більше ніж з десятка автомобілів. Проїжджаючи своїм автомобілем у правій смузі він (позивач) побачив автомобіль ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 сірого кольору, який рухався в зустрічному до нього напрямку. Раптово автомобіль ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 розпочав виконувати поворот ліворуч для заїзду на стоянку транспортних засобів ресторану «Рушничок». В момент, коли автомобіль Lanos р.н. НОМЕР_2 розпочав виконувати поворот ліворуч передня частина керованого ним (позивачем) автомобіля знаходилася на відстані близько 10 метрів від місця зіткнення. Він (позивач) одразу застосував екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути не вдалося. Місце зіткнення знаходилось на його (позивача) смузі руху. Під час зіткнення, його автомобіль контактував передньою частиною з правим переднім крилом автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобіль ЗАЗ Lanos розвернуло проти годинникової стрілки, а його автомобіль так і залишився стояти в напрямку вулиці Героїв Сталінграду.

Після дорожньо-транспортної пригоди, він (позивач) викликав працівників поліції та повідомив про пригоду ПАТ «Страхова група ТАС», в якому була застрахована його цивільно-правова відповідальність, як власника наземного транспортного засобу. Через деякий час після дорожньо-транспортної пригоди до водія автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_3 приїхав невідомий чоловік, який повідомив, що він є «представником» водія автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 та все владнає без працівників поліції та запропонував йому (позивачу) скласти європротокол та повідомив, що Страхова компанія «Оранта» відшкодує всі заподіяні йому збитки. Більше години йому (позивачу) розповідали про умови, за яких складається європротокол і, оскільки він перший раз в житті потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, та не знав, як необхідно діяти в даній ситуації, то погодився на складання європротоколу. Під диктовку одного з представників водія автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 він (позивач) заповнив євро протокол, на якому була зображена схема дорожньо-транспортної пригоди, що відповідала дійсності та у графі 14 «Мої зауваження» було написано, що він (позивач) не винний у дорожньо-транспортній пригоді, а водій автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 – ОСОБА_3 визнає свою вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Вказує, що в дорожній обстановці, яка склалася на момент дорожньо-транспортної пригоди, дії водія автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 – ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв`язку з виниклою дорожньо-транспортною пригодою.

Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як власника наземного транспортного засобу була застрахована у HACK «Оранта», 11.06.2018 року він (позивач), з метою отримання коштів на ремонт свого автомобіля, звернувся до даної страхової компанії, однак через місяць отримав письмову відмову.

12.06.2018 року він (позивач) звернувся з письмовим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до Страхової компанії «ТАС», де виклав всі обставини справи та з`ясував, що водій автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 – ОСОБА_3 також звернувся до цієї страхової компанії з письмовим повідомленням про дорожньо-транспортної пригоди, де виклав неправдиві обставини пригоди та надав європротокол зі схемою, яка не відповідала дійсним обставинам справи та підробленим його (позивача) підписом.

В результаті неправомірних дій водія автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 – ОСОБА_3 , автомобіль Fiat Linea р.н. НОМЕР_1 , належний позивачу, отримав значні механічні пошкодження, а йому (позивачу) було завдано матеріальної шкоди.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 054/18 від 04.07.2018 року, за проведення якого він (позивач) заплатив 1500 грн., вартість матеріальних збитків, заподіяних при дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 08.06.2018 року, власнику автомобіля Fiat Linea реєстраційний номер НОМЕР_1 прирівнюється його вартості на момент події і складає 170362 грн.

Таким чином, загальний розмір заподіяної йому матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача становить 171862 грн., оскільки на даний час вказані матеріальні збитки, як власнику автомобіля Fiat Linea р.н. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з боку винуватця даної пригоди – ОСОБА_3 , не відшкодовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 3 ст. 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до п.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України: шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше право, договору підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

А тому, просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в сумі 170362 грн., судові витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 054/18 від 04.07.2018 року в сумі 1500 грн., а також судовий збір в розмірі 1718 грн. 62 коп.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.10.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

16.11.2018 року представником третьої особи ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - за довіреністю Бартосіком О.В. було подано до суду заяву, в якій останній вказує, що дії Страхової компанії ПАТ «НАСК «Оранта» стосовно відмови по страховому відшкодуванню у зв`язку зі скоєнням дружньо-транспортної пригоди, яка відбулась 08.06.2018 року за участю позивача та відповідача, базувались на чинному законодавстві України, а саме на ст. 37.1.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Відповідно до ст. 37.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», головним офісом ПАТ «НАСК «Оранта» позивачу ОСОБА_1 був наданий лист стосовно роз`яснень щодо страхового відшкодування № 09-02-09/341-05 від 09.07.2018 року. Таким чином, ПАТ «НАСК «Оранта» не мала правових підстав для здійснення страхового відшкодування за заявленою подією.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2019 року за заявою позивача ОСОБА_1 по справі призначено комплексну судову автотехнічну транспортно-трасологічну експертизу.

24.04.2019 року до суду надійшов висновок експерта № 4-000117 від 22.04.2019 року за результатами судової експертизи за експертною спеціальністю: 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод».

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.04.2019 року відновлено провадження у даній справі.

24.05.2019 року позивачем ОСОБА_1 до суду було подане клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповіча Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», а також заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить: стягнути з ОСОБА_3 на його (позивача) користь матеріальну шкоду в сумі 70362 грн., судові витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 054/18 від 04.07.2018 року в сумі 1500 грн., а також судовий збір у розмірі в сумі 1718 грн. 62 коп.; стягнути із Публічного акціонерного товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на його (позивача) користь 100000 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати за проведення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 4/117 від 22.04.2019 року в сумі 2 512 грн. 16 коп.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.06.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача ОСОБА_1 від 24.05.2019 року, було залучено до участі в розгляді справи в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

04.07.2019 року, представником співвідповідача – ПАТ «НАСК «Оранта», за довіреністю Бартосіком О.В., до суду подано письмові заперечення проти позову ОСОБА_1 , в яких представник відповідача вказує, що водіями-учасниками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.06.2018 року, а саме позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 на місці аварії (події) був складений європротокол, який потім мав бути наданий страховику з додатковим установленим переліком документів та стати підставою для виплати страхового відшкодування потерпілій стороні.

Підстави для складання європротоколу передбачені п. 2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме «у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного у цьому пункті повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

11.06.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Черкаської обласної дирекції «HACK «ОРАНТА» з письмовим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, в якому зазначив місце, обставини події, причину події та з даними письмовим повідомленням надав перелік документів (європротокол та копії таких документів: поліс ОСЦПВВНТЗ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія, паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера).

12.06.2018 року другий учасник дорожньо-транспортної пригоди – відповідач ОСОБА_3 також звернувся до Черкаської обласної дирекції «HACK «ОРАНТА» з аналогічними письмовим повідомленням та переліком документів. Після отримання письмових звернень учасників дорожньо-транспортної пригоди та детального ознайомлення з матеріалами справи, працівниками Страхової компанії було виявлено розбіжності в наданому європротоколі та повідомленнях про дорожньо-транспортну пригоду. Вказані обставини призвели до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, оскільки учасниками ДТП було порушено п. 2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому Страховою компанією «НАСК «ОРАНТА», було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, яке базувалося на п. 1.3. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того вказує, що висновком експерта № 4-000117 від 22.04.2019 року був встановлений причинний зв`язок між діями водія ОСОБА_3 , обставинами дорожньо-транспортної пригоди та яким із водіїв було порушено Правила дорожнього руху, з вини якого і відбулось зіткнення, яке спричинило механічні пошкодження з матеріальними збитками для транспортних засобів. При цьому НАСК «ОРАНТА» не заперечує і не спростовує факту настання дорожньо-транспортної пригоди, та вважає що даний експертний висновок також не зазначає і не спростовує причин подання учасниками дорожньо-транспортної пригоди неправдивих відомостей за фактом її настання.

Також вказує, що позивачем ОСОБА_1 були пропущені строки подання заяви про страхове відшкодування відповідно до ст. 37 п. 1.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тому Публічне акціонерне товариство «НАСК «Оранта» не вбачало і не вбачає правових підстав для здійснення виплати позивачу страхового відшкодування за матеріальні збитки, завдані внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

10.03.2021 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси за клопотанням позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Горобець С.О. провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 закрито в зв`язку зі смертю останнього.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Горобець С.О. позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі. Просили стягнути із Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь позивача ОСОБА_1 100000 грн. матеріальної шкоди та судовий збір в розмірі 1718 грн. 62 коп., а також просили стягнути на користь Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати за проведення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 4/117 від 22.04.2019 року в сумі 2512 грн. 16 коп.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «НАСК «Оранта», за довіреністю Гончаренко В.М., заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у запереченні на позов.

В судове засідання представник третьої особи ПАТ «СГ «ТАС» не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника – адвоката Горобець С.О., представника відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» - за довіреністю Гончаренко В.М., та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 08 червня 2018 року, близько 17 год. 00 хв., на проїзній частині вул. Гагаріна в м. Черкаси сталося зіткнення автомобіля Fiat Linea р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого зазначені вище транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно матеріалів справи, власником автомобіля Fiat Linea р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 24), а власником автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с 25).

За результатами дорожньо-транспортної пригоди протокол про вчинення адміністративного правопорушення працівниками поліції не складався. Учасниками дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були складені два повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротколи, а.с. 31, 32) та фото з місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 33-40).

Відповідно до висновку за результатами експертного автотоварознавчого дослідження №054/18 від 04.07.2018 року вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП, що мала місце 08.06.2018 року, власнику автомобіля Fiat Linea реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 170362 грн. (а.с. 52).

Також в судовому засіданні встановлено, що цивільно-правова відповідальність власників обох транспортних засобів була застрахована. А саме, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Fiat Linea р.н. НОМЕР_1 – ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну – 100000 грн. (а.с. 20), а цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_2 – ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну – 100000 грн., франшиза – нуль (а.с. 21).

11.06.2018 року та 12.06.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися до ПАТ «НАСК «Оранта» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 08.06.2018 року (а.с. 28, 29).

Крім того, 12.06.208 року та 13.06.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зверталися до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із повідомленнями про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 08.06.2018 року (а.с. 26, 27).

Однак ПАТ «НАСК «Оранта» листом від 09.07.2018 року за вих. №09-02-09/341-05 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки під час складання Європротоколу, в порушення вимог Закону, його було складено не отримавши згоди водіїв обох транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди (водії надали до Страховика два Європротоколи, де зазначили винними в дорожньо-транспортній пригоді обох водіїв) (а.с. 30).

Як вбачається з висновку експерта № 4/117 від 22.04.2019 року, який було складено на виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2019 року для визначення винної особи у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 08.06.2018 року, покази гр. ОСОБА_1 в частині механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.06.2018 року по вул. Гагаріна в м. Черкаси за участю автомобіля Fiat Linea д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , зазначені ним у європротоколі та повідомленні про ДТП, поданому до HACK «ОРАНТА», суперечностей технічного характеру не мають і можуть використовуватися при проведенні подальших досліджень як технічно спроможні. Також з даного висновку вбачається, що у дорожній обстановці, яка склалася на момент дорожньо-транспортної пригоди, та за обставин, зазначених в ухвалі суду про призначення експертизи, у діях водія автомобіля ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пп. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, і для виконання яких він перешкод технічного характеру, відповідно до наданих на дослідження матеріалів, не мав (а.с. 113-118).

Таким чином, виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що особою винною у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 08.06.2018 року, є саме водій транспортного засобу – автомобіля ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_2 – ОСОБА_3 .

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Також в судовому засіданні було встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08.06.2018 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як власника наземного транспортного засобу, була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», стверджується полісом №АМ/5816593 (а.с. 21).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного у цьому пункті повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до положень пунктів 33.1.4., 33.3. статті 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1. статті 35).

Отже відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть, якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, обов`язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на її страховика, яким на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди було Публічне акціонерне товариство «НАСК «Оранта».

Як вбачається з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.04.2018 року № АМ/5816593 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 100000 грн.

У разі коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавала шкоди замість останнього.

Таким чином обов`язок відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається саме на страховика.

Відповідно до ст. 37.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

37.1.1. - навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2. - вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

37.1.3. - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4. - неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 зверталися до ПАТ «НАСК «Оранта» 11 та 12 червня 2018 року з відповідною заявою та переліком всіх належних документів, однак у виплаті страхового відшкодування позивачу ОСОБА_1 09.07.2018 року було відмовлено, в зв`язку з розбіжністю в складених на місці дорожньо-транспортної пригоди Європротоколах, які призвели до неможливості Страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 30).

На даний час вказані розбіжності усунені висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 4/117 від 22.04.2019 року, за результатами якого судом встановлено, що винним в дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 08.06.2018 року є саме ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта».

А тому, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи висновок експерта № 4/117 від 22.04.2019 року, а також те, що позивач ОСОБА_1 своєчасно звернувся до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення із відповідача - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на його користь страхового відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.06.2018 року, в розмірі 100000 грн., що не виходить за межі ліміту відповідальності відповідно до страхового полісу № АМ/5816593.

При цьому, суд враховує, що відповідач в своєму відзиві на позовну заяву не заперечував проти, визначеної експертно-товарознавчим дослідженням №054/18 від 04.07.2018 року, вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля Fiat Linea р.н. НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.06.2018 року. Таких доводів не наводив представник відповідача і в судовому засіданні.

Що стосується вимог позивача про стягнення із відповідача судових витрат, то суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили стягнути з відповідача – Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь позивача судовий збір в розмірі 1718 грн. 62 коп., а також на користь Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати за проведення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 4/117 від 22.04.2019 року в сумі 2512 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом за вимогу майнового характеру було сплачено судовий збір в сумі 1718 грн. 62 коп. за заявлені позовні вимоги на загальну суму 171862 грн., що підтверджується квитанцією від 25.07.2018 року (а.с. 4), а в подальшому ним були зменшені до 100000 грн., відповідно до відшкодування позивачу підлягає судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1000 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, проведенням експертизи.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № 4-000117 від 22.04.2019 року в цивільній справі № 711/6300/18, їх розмір складає 2512 грн. 16 коп., однак такі витрати самим позивачем не були понесені, оскільки він не оплатив Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичного центру МВС України вартість такої експертизи, що останнім було підтверджено в судовому засіданні. Відповідно, право заявляти таку вимогу належить Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, яким і була проведена вказана експертиза. Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст. ст. 4, 22, 23, 386, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263-266, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, юридична адреса: вул. Здолбунівська, 7Д, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) 100000 грн. та судовий збір в розмірі 1000 грн., а всього 101000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст судового рішення складений 25.03.2021 року.

Головуючий: В.М. Скляренко