Ухвала суду № 95998041, 05.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/1766/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого слідчого судді - А. М. Педенко

за участі секретаря Н. Д. Сопінської

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення ВП на СЗТ ГУ НП у м. Києві Берника В. В., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Свербиусом О. О., відомості про злочин внесені до ЄРДР за №12021105170000050 від 04.02.2021 року клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,-

за участю: прокурора - О. О.Свербиуса

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - К. М. Кравченко

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП на СЗТ ГУ НП у м. Києві Берника В.В., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Свербиусом О.О., відомості про злочин внесені до ЄРДР за №12021105170000050 від 04.02.2021 року клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим 06.09.2007 Щелковським міським судом Московської області за ч. 3 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 5 ст. 74, ч. 4 ст. 111, ч. 4 ст. 162-13 КК Російської Федерації до 12 років позбавлення волі, на підставі ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.02.2014 вирок приведено у відповідність до законодавства України згідно якої раніше судимий за ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 04.02.2021, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном близько 21 год. 10 хв., перебуваючи у приміщенні залу очікування № 2 вокзалу залізничного комплексу станції «Київ-Пасажирський», що за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1 побачив, що на підлозі зазначеного залу очікування лежить портативний зарядний пристрій марки «Xiaomi 10000 mach» з блоком живлення та кабелем, вартістю 300 грн. та сумка чорного кольору, яка майнової цінності не представляє, в якій знаходилось 385 грн., поблизу яких відсутній власник, яким виявився ОСОБА_3 . Після чого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, задля власного збагачення, ОСОБА_1 , перебуваючи за вище вказаною адресою, знайшовши момент і впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і ніхто не завадить у вчиненні крадіжки, своєю рукою, непомітно для оточуючих, підібрав портативний зарядний пристрій «Xiaomi 10000 mach» та сумку чорного кольору в якій знаходилось 385 грн., після чого поклав їх до власного рюкзаку чорного кольору, який знаходився при ньому, після чогонамагався зникнути з місця події залишивши приміщення вокзалу, але був затриманий співробітниками поліції.

Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_1 , завдав громадянину ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 685 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, 04.02.2021 приблизно о 21 годині 10 хвилин, перебуваючи на території Центрального залізничного вокзалу, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, ОСОБА_1 , побачив як на підлозі лежить мобільний телефон марки «Самсунг Джей 32017» з абонентським номером НОМЕР_1 та юсб-кабелем чорного кольору, власника яких поблизу небуло, яким в подальшому виявився гр. ОСОБА_4 . Після чого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, задля власного збагачення, ОСОБА_1 , перебуваючи за вище вказаною адресою, дочекавшись моменту і впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і ніхто не завадить у вчинені крадіжки, непомітно для оточуючих взяв до рук телефон, який лежав на підлозі та заряджався марки «Самсунг Джей 32017» з абонентським номером НОМЕР_1 та юсб-кабель чорного кольору, після чого поклав їх до власного рюкзаку чорного кольору. Який знаходився при ньому, після чого намагався зникнути з місця події залишивши приміщення вокзалу, але був затриманий співробітниками поліції.

Усіма своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинені повторно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України, повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснювалось у зв`язку із наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а саме 25.02.2021 року о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець Черкаської області, Лисянського району, село Дашуківка, офіційно не працевлаштований, зареєстрованомий за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.185; ч.2 ст.185 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

1.Протоколом огляду місця події від 04.02.2021 року;

2.показами потерпілого ОСОБА_3 від 05.02.2021 року;

3.показами потерпілого ОСОБА_4 від 05.02.2021 року;

4.протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_3 від 05.02.2021 року;

5.протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_4 від 05.02.2021 року;

6.протоколом огляду відеозапису від 18.02.2021;

7.протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 05.02.2021 року;

8.протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 04.02.2021 року;

9.протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.02.2021 року;

10.протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 05.02.2021 року;

11.повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 25.02.2021 року;

12.іншими матеріалами в їх сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив нетяжкі злочини, які відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, що пов`язане з позбавленням волі, ОСОБА_1 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки встановлено, що 17.12.2020 року Солом`янським районним судом в м. Києві до ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з 22:00 год. до 06:00 год. у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України. Вказаного запобіжного заходу ОСОБА_1 не дотримувався, що підтверджується протоколом допиту підозрюваного та 04.02.2021 в період часу близько 21 год. 10 хв. вчинив новий злочин.

Вказане підтверджується вимогою про наявність судимостей;

- незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_1 , а також те, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, жодних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, оскільки майна та постійного місця роботи, ОСОБА_1 не має.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прошу врахувати наступні обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється;

- репутація підозрюваного ОСОБА_1 , а також майновий стан;

- вік та стан здоров`я ОСОБА_1 .

Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.

Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з огляду на зазначені у ньому обставини та факти.

Захисник у судовому засіданні, наголошував, що його підзахисний ОСОБА_1 обставини викладені в клопотанні слідчого не оскаржує, належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, просить застосувати до ОСОБА_1 домашній арешт. Підозрюваний погодився із висловлюваннями свого захисника.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

25.02.2021 року о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_1 .

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об`єктивно зв`язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти настанню вказаних ризиків щодо ОСОБА_1 , оскільки не доведеними є ризики: вчинення нових кримінальних правопорушень, намагання вплинути на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування. Також відповідно до ч. 1 ст. 368 КК України взагалі не передбачено покарання у виді тримання під вартою, відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України визначено відповідальність за вчинення даного правопорушення, а саме: карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк трьох років».

Тому, слідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з цим, слідчий суддя також вважає обґрунтованим на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває , без дозволу слідчого прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками та потерпілими по кримінальному провадженню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Свербиуса О. О. про обрання запобіжного заходу задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 травня 2021 року 12.30. з визначенням йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 21 890 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала підлягає оскарженню протягом 5 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 11 год. 00 хв. 10 березня 2021 року.

Суддя: А. М. Педенко