Ухвала суду № 95997984, 13.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12624/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В.,

за участю секретаря Галаган Г. О.

прокурорів Литвинюка О. М., Папазова С. Г.

захисників Любарця А. Ю., Пилипенка О. І.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Каминіної А. О. у кримінальному провадженні № 62021000000000161 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Каминіна А.О. звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження №62021000000000161 від 22.02.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вимаганні неправомірної вигоди службовою особою та в одержанні службовою особою для себе за вчинення ним як службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, що поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, обіймаючи посаду директора Департаменту елеваторної діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (призначений на посаду наказом в.о. Голови правління АТ «Державна продовольчо - зернова корпорація України» № 812-К від 20.11.2020), вирішив використати своє службове становище з метою особистого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди від працівника філії Товариства.

24.09.2020 АТ «Державна продовольчо - зернова корпорація України» в особі в.о. голови Правління ОСОБА_2 укладено контракт № 36 з ОСОБА_3 , відповідно до якого останнього призначено на посаду директора філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» «Сумський комбінат хлібопродуктів», строком дії до 26 жовтня 2021 року, в подальшому на підставі додаткових угод строк перебування на посаді продовжувався помісячно та спливав 29 січня 2021 року.

Володіючи зазначеними відомостями, приблизно в другій половині січня 2021 року ОСОБА_1 , усвідомлюючи законодавчі заборони щодо вчинення корупційних кримінальних правопорушень, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення вирішив скористатися своїми службовими повноваженнями та висунути протиправну вимогу і одержати шляхом вимагання неправомірну вигоду від ОСОБА_3 , відносно якого вирішувалось питання щодо продовження строку перебування на посаді.

Зокрема, приблизно 25 січня 2021 року, ОСОБА_1 знаючи, що строк дії контракту ОСОБА_3 закінчується, маючи намір скористатися зазначеною ситуацією, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, розпочав реалізовувати свій злочинний задум та, використовуючи службове становище, призначив ОСОБА_3 зустріч на 27.01.2021 в приміщенні Товариства, що за адресою: АДРЕСА_1.

Цього ж дня, 27.01.2021 під час зустрічі в обумовленому ним місці в своєму службовому кабінеті, розташованому на 3 поверсі приміщення Товариства, що за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 , розуміючи необхідність та важливість для ОСОБА_3 якнайшвидшого вирішення питання, пов`язаного зі збереження за ним посади директора та продовження дії контракту, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, висунув вимогу надати неправомірну вигоду в розмірі 70 тис. доларів США, повідомивши, що питання забезпечення його трудових прав можливе лише завдячуючи його допомозі як керівника профільного структурного підрозділу Товариства, одночасно висловивши погрозу, що у випадку ненадання такої неправомірної вигоди він не здійснюватиме жодних дій перед керівництвом Товариства на захист його прав та законних інтересів, що стосуються збереження за ним посади директора філії.

Оцінюючи можливість одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди у вказаному розмірі, ОСОБА_1 після вищевказаної зустрічі забезпечив короткострокове продовження контракту з ОСОБА_3 до 31.05.2021, надавши таким чином останньому відповідний строк для передачі йому неправомірної вигоди та остаточно переконавши ОСОБА_3 в дійсності своїх намірів.

05.03.2021 ОСОБА_3 , діючи з метою викриття кримінального правопорушення, а також особи, яка його вчиняє, в рамках конфіденційного співробітництва для викриття ОСОБА_1 , за вимогою останнього прибув до його службового кабінету, розташованого в приміщенні Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», за адресою: АДРЕСА_1.

Під час зустрічі цього дня, 05.03.2021, у вказаному службовому кабінеті ОСОБА_1 з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , продовжуючи використовувати свої службові повноваження та демонструючи свою обізнаність у ситуації, пов`язаній з вирішенням питання щодо подальшого перебування ОСОБА_3 на посаді директора філії «Сумський КХП», умисно створював видимість неможливості продовження контракту з ОСОБА_3 на більший строк до отримання визначеної ним суми неправомірної вигоди, а також узгодив наступну зустріч.

В подальшому 9, 10 січня 2021 року ОСОБА_1 , маючи намір остаточно переконати ОСОБА_3 у необхідності надання йому неправомірної вигоди у вказаному ним розмірі, зі свого мобільного телефону з номером НОМЕР_1 через месенджер Telegram телефонував ОСОБА_3 на належний йому номер мобільного телефону для спонукання зустрічі з ним з метою отримання визначеної неправомірної вигоди. В свою чергу, ОСОБА_3 в ході розмови повідомив, що не має можливості зібрати заявлену ОСОБА_1 суму неправомірної вигоди, на що ОСОБА_1 надав згоду до передачі йому грошових коштів в розмірі 35 тис. доларів США, не знімаючи з ОСОБА_3 обов`язку в подальшому передати іншу частину раніше заявленої ним суми неправомірної вигоди.

12.03.2021 приблизно о 07:00 год. ОСОБА_1 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висунув вимогу ОСОБА_3 прибути до приміщення Акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України», за адресою: АДРЕСА_1.

Цього ж дня, приблизно о 10:00 год., ОСОБА_3 прибув за вимогою ОСОБА_1 до приміщення Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», за адресою: АДРЕСА_1, де в службовому кабінеті, розташованому на 3 поверсі приміщення, під час розмови з ОСОБА_3 ОСОБА_1 на аркуші паперу написав цифру «35», та уточнив, чи таку суму коштів готовий передати йому ОСОБА_3 , на що останній відповів ствердно.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи обізнаним із способами та методами документування корупційних кримінальних правопорушень, викриття винних осіб під час одержання неправомірної вигоди, з метою забезпечення відведення від себе загрози бути затриманим під час одержання неправомірної вигоди, для реалізації здійснення своєї протиправної діяльності у невстановлений органом досудового розслідування час у невстановленому місці придбав засоби конспірації укриття злочину та залучив в якості пособника отримання грошових коштів ОСОБА_4 , якому не повідомив про дійсність своїх злочинних намірів.

У свою чергу ОСОБА_4 , будучи не обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_1 , погодився виконати вказівку останнього та, діючи в силу вищеописаних домовленостей, не усвідомлюючи, що за такі дії наступає кримінальна відповідальність, того ж дня домовився з ОСОБА_3 про зустріч поблизу залізничного вокзалу.

При цьому ОСОБА_1 , продовжуючи дотримуватися виробленої лінії конспірації та приховування факту і слідів вчиненого протиправного діяння, маючи намір уникнути викриття в їх особистому одержанні, дотримуючись виробленої лінії конспірації та приховування слідів протиправних дій, але маючи стійкий та непереборний намір отримати на раніше висловлену ним вимогу неправомірну вигоду у розмірі 35 тис. доларів США, зазначив ОСОБА_3 , що неправомірну вигоду у вказаному розмірі слід передати визначеній ним особі - ОСОБА_4 , надавши ОСОБА_3 його номер тефлону для здійснення зв`язку з ним та передачі йому грошових коштів.

Після цього ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 та отримав вказівку про час та місце зустрічі для передачі неправомірної вигоди для ОСОБА_1 .

Після чого, цього ж дня, приблизно о 12:28 год., перебуваючи поблизу кафе «Катюша», що за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 2, ОСОБА_4 , не усвідомлюючи злочинність своїх дій, отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 35 тис. доларів США, які передбачались в якості неправомірної вигоди для ОСОБА_1 . Після отримання грошових коштів у сумі 35000 доларів США злочинна діяльність ОСОБА_1 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Після передачі грошових коштів, 12.03.2021 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 було затримано.

12.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, що наведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_1 , є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_1 відомо, що відповідно до примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, вважається корупційним кримінальним правопорушенням, у зв`язку із чим у разі визнання його винуватим не можуть бути застосовані ст.ст. 69, 75 КК України та буде призначено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі.

Володіючи документами для виїзду за кордон, ОСОБА_1 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольну територію України.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні показання стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Крім цього, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з іншими невстановленими на даний час особами, у кількості не менше двох осіб, яких для вчинення злочину підшукав ОСОБА_1 та міг попередити про форми і методи роботи правоохоронних органів України та про факт здійснення досудового розслідування їх незаконної діяльності.

Наявність у ОСОБА_1 сталих зв`язків у державних органах, обізнаність з методикою та засобами їх діяльності, у випадку обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення, в тому числі ОСОБА_1 можливого надання останнім порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю іншим, невстановленим на даний час особам, які причетні до вчинення вказаного особливо тяжкого злочину. Зазначені вище обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_1 з корисливих мотивів, метою якого було вимагання грошових коштів, слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 . Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на особу підозрюваного, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Зазначає, що ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 70 000 доларів США (що за курсом НБУ станом на 12.03.2021 становить 1 944 000 грн.), тому сума застави у межах, передбачених положеннями ст. 182 КПК України для тяжких злочинів, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде стримуючим засобом до не порушення ОСОБА_1 покладених на підозрюваного обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, майновий стан підозрюваного, а також те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, одночасно із застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід призначити останньому заставу у розмірі 1101 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 млн. 499 тис. 270 гривень.

Прокурори у судовому засіданні підтримали викладені у клопотанні доводи, просили клопотання задовольнити.

Захисник Пилипенко О.І. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зокрема зазначив, що ОСОБА_1 був затриманий о 12:31 год., однак у протоколі затримання вказано, що останнього затримано о 12:40 год. В матеріалах справи відсутні докази того, що особу застали під час вчинення злочину та безпосередньо після вчинення такого очевидець вказав на особу, яка щойно вчинила злочин або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Вважає, що затримання ОСОБА_1 відбулось незаконно, тому просив слідчого суддю відреагувати на таку процесуальну поведінку органу досудового розслідування. Стверджує, що була порушена процедура внесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину, оскільки заява про вчинення кримінального правопорушення у ДБР зареєстрована 19.02.2021, вказані відомості внесено до ЄРДР лише 22.02.2021. У фабулі зазначено, що 12.03.2021 ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_3 у розмірі 35000 доларів США. Щодо обґрунтованості підозри зазначив, що ОСОБА_1 не є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Згідно положення про Департамент та посадової інструкції підозрюваного, ОСОБА_1 жодним чином не може призначати та впливати на призначення посадових осіб. Відносно ризиків повідомив, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження існування вказаних у клопотанні ризиків. Сама по собі тяжкість вчиненого злочину не може свідчити про існування ризику переховування від суду. Розмір застави слідчим та прокурорами не обґрунтовано. Просив відмовити у задоволенні клопотання та негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

Захисник Любарець А.Ю. у судовому засіданні проти задоволення клопотання також заперечив, просив у такому відмовити. Зокрема зазначив, що передача неправомірної вигоди відбувалась на пл. Вокзальна, 2 у м. Києві, затримання ОСОБА_1 відбулось за місцем його роботи по АДРЕСА_1 , тобто вказані адреси є територіально віддаленими між собою. Під час проведення обшуку вилучено особисті речі та грошові кошти ОСОБА_1 , серії та номери вилучених грошових коштів не співпадають із серіями та номерами грошових купюр, які були попередньо ідентифіковані та помічені. З огляду на вказане вважав затримання ОСОБА_1 незаконним. Просив врахувати, що в повідомлені про підозру не зазначено, яке службове становище використовував ОСОБА_1 , а в самому клопотанні, як і в судовому засіданні, прокурорами не обґрунтовано неможливість обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що винним себе не вважає.

Заперечуючи проти доводів захисту, прокурори, зокрема, зазначили, що ОСОБА_1 було затримано на законних підставах, оскільки на останнього було вказано особою (заявником), як на такого, що вчинив злочин.

Слідчий суддя, вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

12.03.2021 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України /а.м. 151-157/, як такого, на якого безпосередньо після вчинення ймовірного злочину вказав очевидець - заявник ОСОБА_1 (передача неправомірної вигоди відбулась 12.03.2021 о 12-28 год.), відтак слідчим суддею не встановлено підстав для визнання затримання безпідставним.

Частиною 3 ст.206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Таким чином, звільнення особи з-під варти може бути здійснено слідчим суддею вже за результатами перевірки відомостей, які створили у нього обґрунтовану підозру, що особа позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, чи інших правових підстав для позбавлення свободи, утримується під вартою незаконно.

Статтею 211 КПК України передбачено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу, а затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Як було зазначено вище, ОСОБА_1 було затримано 12.03.2021 о 12:40 (як стверджує сторона захисту - о 12:31) та у цей же день останньому оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подано до суду 13.03.2021, відтак час, протягом якого підозрюваний повинен бути звільненим або доставлений до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не минув, навіть з урахуванням часу затримання, на якому наполягає сторона захисту. Також протягом розгляду клопотання не встановлено зволікань в доставленні затриманої особи до суду для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

12.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України /а.м. 172-178/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання, а саме: заяві ОСОБА_3 від 19.02.2021 про вчинення злочину, що подана в порядку ст. 214 КПК України, у якій заявник зазначає про кримінальне правопорушення, що вчиняється відносно нього ОСОБА_1 /а.м.22-23/; протоколах допиту свідка ОСОБА_3 від 22.02.2021, від 09.03.2021 та від 12.03.2021, в яких останній надає детальні показання про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_1 /а.м. 24-27, 80-84, 115-119/; протоколі огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.03.2021 /а.м. 85-114/; протоколі огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 12.03.2021 /а.м. 120-126/; протоколі невідкладного обшуку від 12.03.2021 /а.м. 139-150/; протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 12.03.2021, залученого ОСОБА_1 для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 /а.м. 167-171/.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 на даній стадії досудового розслідування.

Відтак, твердження сторони захисту про те, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Твердження захисту про те, що вилучені у ОСОБА_1 грошові кошти не співпадають із тими, що були заздалегідь ідентифіковані, не спростовують обґрунтованості підозри, оскільки, як викладено вище та підтверджується долученими до клопотання матеріалами, до отримання неправомірної вигоди було залучено ОСОБА_4 .

Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтувань слідчого, прокурорів, тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та його характеру, відомостей про особу підозрюваного, вважає наявними в провадженні ризики, визначені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Тому підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

З урахуванням того, що до вчинення кримінального правопорушення було залучено інших осіб, а також того, що ОСОБА_1 має організаційно-розпорядчі повноваження щодо заявника ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає наявними ризики впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про доведення слідчим, прокурором наявності обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_1 та визначених ст. 177 КПК України ризиків щодо нього.

Поряд із тим, з урахуванням вимог статей 177, 178 КПК України, позитивної характеристики ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає недоведеним, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує обставини та наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого корупційного злочину, встановлені в провадженні ризики, особу підозрюваного, та вважає за належне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави з покладенням додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави слідчий суддя вважає, що застава не має каральної природи, її сутність полягає в тому, що вона виконує забезпечувальну функцію до закінчення досудового розслідування і являється стимулюючим фактором для належної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням конкретних обставин справи, інкримінування ОСОБА_1 вчинення тяжкого корупційного злочину, даних про сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає наявними підстави визначити суму застави в розмірі 529 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1200830 (один мільйон двісті тисяч вісімсот тридцять) грн., оскільки внесення застави в такому розмірі на переконання слідчого судді буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні,

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків визначити до 12 травня 2021 року.

Доводи захисту наведених висновків слідчого судді не спростовують.

На підставі та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву захисника Пилипенка Олександра Івановича щодо визнання затримання ОСОБА_1 безпідставним - залишити без задоволення.

В задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 528 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 198 560 (один мільйон сто дев`яноста вісім тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти в залі суду (якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання ОСОБА_1 під вартою).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому чи прокурору.

Невнесення визначеної слідчим суддею застави на відповідний рахунок може стати підставою для зміни запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні,

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків визначити до 12 травня 2021 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С. В. Шапутько