Ухвала суду № 95997930, 29.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21154/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Київ Суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Орел А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі 757/21154/15-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" про визнання дій нечесною підприємницькою практикою, розірвання кредитного договору та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" про визнання дій нечесною підприємницькою практикою, розірвання кредитного договору та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року було задоволено клопотання за залучено правонаступника позивача - Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». 19.03.2021 року, судо отриману 26.03.2021 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну дялінку за кадастровим номером №3221483301:02:005:0144, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та накласти арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ 230E, 1990 року випуску та автомобіль FIAT GRANDE PUNTO, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Вивчивши вимоги заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява прозабезпечення позовурозглядається судомне пізнішедвох днівз дняїї надходженнябез повідомленняучасників справи(учасниківтретейського (арбітражного)розгляду). Згідно з ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб. При вирішенні питання про забезпечення позову суддею беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном. Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції). З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи. Згідно вимог ст.18 Закону України «Про заставу» наступні застави вже заставленого майна допускається в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов`язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу. Вимоги заставодержателя у я кого право застави виникло пізніше, задовольняється з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів, крім випадків передбачених частиною п`ятою цієї статті. Так розглянувши клопотання заявників судом встановлено, що доказів на підтвердження того, що відповідачі приймають заходи щодо відчуження майна, заявником не надано. З огляду на викладене, а також те, що відсутні відомості за ким зареєстровано право власності на квартиру, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у клопотанні про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі 757/21154/15-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" про визнання дій нечесною підприємницькою практикою, розірвання кредитного договору та відшкодування моральної шкоди відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Т.В.Остапчук