Ухвала суду № 95997794, 01.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5627/21

№ 1-кс/755/1540/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Омельян І.М.,

при секретарі Василезі А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Величко В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уджар республіки Азербайджан, громадянина Азербайджана, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні № 12021100040000987 від 30.03.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Доценко Т.І.,

захисника Роспотнюка В.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 .,

перекладача Атаєва Е.Е.

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Величко В.О. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000987 від 30.03.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Доценко Т.І.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 30.03.2021 року приблизно о 12 год. 25 хв. знаходився в магазині «Варус», що розташований по бульвару Перова, 36 в м. Києві, де у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення майна, що знаходиться у магазині, обравши об`єктом свого злочинного посягання 6 пачок масла « ФЕРМА СЕЛЯНСЬКЕ 73%», вагою 500 гр. кожна, закупівельною вартістю 119 грн. 40 коп.

Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , підійшов до полки з холодильниками та будучи впевненим, що його дії непомітні для сторонніх осіб, взяв 6 пачок масла, вагою 500 гр. кожна, «ФЕРМА СЕЛЯНСЬКЕ 73%» загальною закупівельною вартістю 719 грн. 40 коп.. що знаходилось на продажу даного магазину, які поклав по три пачки в різні поліетиленові пакунки.

У подальшому, ОСОБА_1 , утримуючи при собі 6 (шість) пачок масла «ФЕРМА СЕЛЯНСЬКЕ 73%», вагою 500 гр. кожна, загальною закупівельною вартістю 719 грн. 40 коп., які мав на меті викрасти, направився на вихід з магазину, однак не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину був затриманий працівником охорони.

У результаті своїх злочинних дій, які полягли у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 намагався спричинити ТОВ «ОМЕГА» матеріального збитку на суму - 719 грн. 40 коп. 31.03.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України. Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допиту свідків, протоколами огляду місця події, протоколом затримання підозрюваним в порядку ст. 208 КПК України від 30.03.2021 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий вказує, що в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, за який передбачено відповідальність до 5 років позбавлення волі та враховуючи те, що він є громадянином іншої держави, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або з цією ж метою виїхати за межі України;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та так як його судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, а також те, що він на даний час перебуває на випробовувальному терміні, може продовжувати вчиняти інші, або ж аналогічні злочини;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення, оскільки він безробітний, внаслідок чого не має стабільного джерела прибутку, і свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаних злочинів.

У свою чергу, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, вказаний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного;

- особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких сторона обвинувачення вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України, такі як: п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України - провина підозрюваного у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами (перелічені вище); п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років позбавлення волі; п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України - вік та стан здоров`я підозрюваного (не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору); п. 7 ч. ст. 178 КПК України - майновий стан; п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України; п. 12 ч.1 ст. 178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного.

Все вищезазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У свою чергу, вік підозрюваного, стан його здоров`я та інші фактори в сукупності не перешкоджають ОСОБА_1 перебувати під вартою в умовах СІЗО.

Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У поданому клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній: будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, за який передбачено відповідальність до 5 років, позбавлення волі та враховуючи те, що він є громадянином іншої держави, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або з цією ж метою виїхати за межі України; перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та так як його судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, а також те, що він на даний час перебуває на випробовувальному терміні, може продовжувати вчиняти інші, або ж аналогічні злочини; вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення, оскільки він безробітний, внаслідок чого не має стабільного джерела прибутку, і свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаних злочинів. Також зазначив, що 19.03.2021 року вироком Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покаладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. У зв`язку з наведеним прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник Роспотнюк В.О. у судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які слідчий посилається у клопотанні. Також зазаначив, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем проживання підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи та прохання свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчим суддею встановлено, що 30.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000987 були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

31.03.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100040000987 від 30.03.2021 року; протоколом про прийняття заяви про вчиненене кримінальне правопорушення від 30.03.2021 року, протоколом огляду місця події від 30.03.2021 року, рапортом співробітника поліції від 30.03.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.03.2021 року, протоколом допиту підозрюваного від 30.03.2021 повідомленням про підозру від 30.03.2021 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк до п`яти років; вік та стан здоров`я підозрюваного; відсутність сталих соціальних зв`язків (родина проживає в Азербайджані); відсутність постійного місця проживання (відповідно до рапорту дільничного офіцера поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Агеєва Д. підозрюваний проживає у хостелі не постійно, може по декілька тижнів не з`являтися, інколи ночує в покинутому автомобілі); відсутність офіційного місця роботи (немає стабільного джерела доходу); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні корисливого злочину після ухвалення вироку суду від 19.03.2021 року.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Величко В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто до 27 травня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 22 700 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 02 квітня 2021 року о 12 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя І.М.Омельян