Рішення № 9599603, 18.05.2010, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-574/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гавриленка В.Г.

секретаря судового засідання Бандури Г.М.

за участю представника позивача Знайко В.А.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші справу за позовом Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство страхова компанія «Галицька» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20 червня 2006 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» (далі Банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №156т, за яким Банк надав відповідачу кредит в розмірі 3604,00 грн. для придбання моторолера QJ 50 QT-2G, відповідач зобовязується погасити кредит на умовах та в порядку визначених договором.

За умовами Договору добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту Банк застрахував факт збитків через невиконання або неналежне виконання клієнтом своїх зобовязань перед ним по поверненню кредиту.

ЗАТ страхова компанія «Галицька» у відповідності до п.2.4 договору добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту від 20 червня 2006 року, на підставі страхового акту № 20/07 від 26 червня 2007 року виплатила платіжним дорученням № 21 від 26 червня 2007 року страхове відшкодування Івано-Франківській філії ВАТ «Державний Ощадний банк України» на суму 2684,33 грн. за непогашення суми кредиту відповідачем по застрахованому ним кредитному договору № 156т від 20 червня 2006 року, а тому, на думку позивача, до ЗАТ страхова компанія «Галицька» перейшло право вимоги від особи, якій виплачено страхове відшкодування, до відповідача ОСОБА_2.

Після виплати страхового відшкодування відповідачу була направлена вимога про погашення заборгованості.

Виходячи з цього, у судовому засіданні представник позивача просить задовольнити позов.

Відповідач та його представник, що діяла на підставі договору про надання правових послуг, позовні вимоги не визнали та пояснили, що ОСОБА_2 20.06.2006 р. придбав в м.Калуші в магазині «Каскад-Карпати» скутер марки QJ 50 QT-2G, шляхом оформлення кредитного договору з ВАТ «Державний Ощадний банк України». Одночасно 20.06.2006 р. було укладено із ЗАТ страхова компанія «Галицька» договір добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту. В ніч з 13 на 14.10.2006 р. в нього невстановленими особами було

викрадено скутер, тому ОСОБА_2 звернувся до позивача про виплату йому страхового відшкодування, так як між ними 20.06.2006 р. було укладено договір страхування заставного майна, хоча на руки такий договір він не отримував. Однак ЗАТ СК «Галицька» відмовила у виплаті страхового відшкодування, з посиланням на те, що договором страхування не передбачено виплату страхового відшкодування на випадок втрати, знищення або пошкодження майна в результаті крадіжки або неправомірних дій третіх осіб. Відповідач ствердив, що при укладенні договору страхування заставного майна його було обмануто в результаті чого без його згоди в договір включено невигідні для нього умови. Тому вважає, що через дану обставину, а саме - викрадення заставного майна, він не може нести відповідальності за порушення ним зобовязань по кредиту та заставі. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Встановлено, що 20 червня 2006 року між позивачем ОСОБА_2 та ВАТ «Державний Ощадний банк України» був укладений Договір добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту (а.с.4), виданого Банком за кредитним договором №156т, за яким Банк надав відповідачу кредит в розмірі 3604,00 грн. для придбання моторолера QJ 50 QT-2G (а.с.7-8).

За умовами п. 2.4 Договору добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту Банк застрахував факт збитків через невиконання або неналежне виконання клієнтом своїх зобовязань перед ним по поверненню кредиту.

Відповідач неодноразово порушував умови Кредитного договору, не повертаючи у встановлені строки частини кредиту. Крім того, факт невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань перед Банком згідно з кредитним договором підтверджується поясненнями самого відповідача, які останній дав у судовому засіданні. В звязку з цим Банком позивачу була надіслана вимога про виплату страхового відшкодування (а.с.10).

На підставі страхового акту № 20/07 від 26 червня 2007 року (а.с.11), платіжним дорученням № 21 від 26 червня 2007 року (а.с.9) позивачем було перераховано Банку суму страхового відшкодування в розмірі 2684гр.33коп.

Після виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 була направлена вимога про погашення заборгованості (а.с.14), однак відповідач від повернення заборгованості ухиляється.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.27 Закону від 07.03.1996р. «Про страхування», ч.2 ст.1187 і ч.1 ст.1191 ЦК України страховик має право регресу до винної особи в межах страхового відшкодування.

Обставини викладені відповідачем та його представником не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Зокрема твердження позивача про те, що через крадіжку моторолера (викрадення заставного майна), він не може нести відповідальності за порушення ним зобовязань по кредиту та заставі, є безпідставне та спростовується доказами по справі, зокрема, згідно довідки № 267587 від 16.10.2006 р. виданої Калуським РВ УМВС України в Івано-Франківській області (а.с.24) вбачається, що ОСОБА_2 14.10.2006 р. звернувся в Калуським РВ УМВС з приводу крадіжки скутера марки QJ 50 QT-2G, яка мала місце в ніч з 13 на 14 жовтня 2006 року, однак в подальшому дана обставина не знайшла свого підтвердження, про що стверджує відмовний матеріал ЖРЗПЗ №2942 від 14.10.2006р.

Крім того, як вбачається з п.2 Договору страхування заставного майна №156 укладеного між сторонами 20.06.2006 р. (а.с.5), договір укладений на умовах відшкодування збитків за страхові події, які передбачені 1-5,7,8 варіантами Правил страхування, крім варіанта №6, який і передбачає відшкодування збитків на випадок втрати, знищення або пошкодження в результаті крадіжки або неправомірних дій третіх осіб.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, докази, їх юридичну оцінку, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню.

Підставою для задоволення позовних вимог є невиконання відповідачем свого зобовязання щодо виплату страхової суми (страхового відшкодування).

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача по справі, ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судові витрати, які останнім були сплачені при подачі позовної заяви до суду, а саме: 51,00 грн. державного мита та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 171,00грн.

На підставі наведеного, ст.27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р., ст.993, ч.2 ст.1187 і ч.1 ст.1191 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 83, 88, 152, 153, 212, 212, 215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.№НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1) в користь Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Галицька» (код ЄДПОУ 22186790, р/р 26509301710190 у відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в м.Івано-Франківську МФО 336354), 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 33коп. суми виплати страхового відшкодування в порядку регресу та 171 грн. 00коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя