
Справа № 523/3102/21
Провадження №4-с/523/48/21
У Х В А Л А
"19" березня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря Щербан О.Д.,
розглянувши справу за скаргою обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» на дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Демченко О.В.,
ВСТАНОВИВ:
ОСББ «Комфорт» звернулося зі скаргою та просило визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Демченко О.В. щодо винесення повідомлення від 28.01.2021 р. про повернення стягувану без прийняття до виконання судового наказу від 29.01.2020 р., виданого 06.10.2020 р. Суворовським районним судом м.Одеси у справі №523/303/20, скасувати вказане та зобов`язати відділ винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового наказу від 29.01.2020, вчинити всі інші , передбачені законодавством дії щодо примусового виконання судового наказу, а також стягнути з відділу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн..
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що у відповідь на заяву про відкриття провадження по виконанню судового наказу було отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №2741 від 28.01.2021 р. з зазначенням про відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника, а саме відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Представник ОСОБА_1 в засідання не з`явилася, звернулася з заявою про розгляд справи в її відсутності.
Представник відділу та виконавець в засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином на електронну адресу відділу, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися. Від виконавця письмових заперечень проти скарги не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За вимогами ч.1 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
28.01.2021 р. головний державний виконавець Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Демченко О.В. склав повідомлення, яким повернуто судовий наказ №523/303/20 виданий Суворовським районним судом м.Одеси без прийняття його до виконання.
Підставою для вказаного повідомлення зазначено про відсутність реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серія та номер паспорта боржника.
Згідно з нормою ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з нормами п.4 ч.1 ст.4 Закону у виконавчому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Як зазначено в п.6 ч.4 ст.4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
Відповідно довимог ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За нормами ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.3 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Враховуючи вказані норми, у державного виконавця є всі повноваження на отримання ідентифікаційного коду боржника в разі його відсутності у виконавчому документі.
З приводу схожих правовідносин Верховним судом неодноразово висловлено правові висновки, які суд при розгляді даної справи також враховує( справа №471/283/17 постанова від 22.08.2018 р. , №219/7439/14 постанова від 16.10.2019 р. , №487/3774/16 постанова від 11.12.2019 р.).
Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, то вона також підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За нормами ч.1 та п.1 ч.3 ст133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до вимог ч.3 вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За частиною четвертої ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно нормами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Як видно з наданих доказів, про отримання правової допомоги свідчать договір про надання правової допомоги №КТ-3 від 28.12.2020 р. з адвокатом Самборською Н.П., додаткова угода від 18.02.2021 р. до договору №КТ-3 від 28.12.2020 р. з зазначенням виду робіт, акт виконаних робіт до вказаного договору від 19.02.2021 р., розрахунок витрат, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення №459 від 19.02.2021 р. на суму 1000 грн.
Отже, витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних з наданням правової допомоги у конкретній справі.
При цьому також судом врахована правові висновки Верховного Суду в постанові 20 березня 2019 року у справі№753/23491/16.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсувати судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пп.34—36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п.95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір — обґрунтованим.
Враховуючи встановлені обставини, обсяг робіт виконаний для надання правничої допомоги, суд прийшов до висновку, що розмір витрат є обгрунтованим та співмірним, тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню .
Керуючись ст.ст.260,261,354-355,447,449-451 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» на дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Демченко О.В. задовольнити.
Визнати незаконними дії головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Демченко О.В. щодо винесення повідомлення від 28.01.2021 р. про повернення стягувачу без прийняття до виконання судового наказу від 29.01.2020 р., виданого 06.10.2020 р. Суворовським районним судом.Одеси у справі №523/303/20.
Зобов`язати головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Демченко О.В. скасувати повідомлення від 28.01.2021 р. про повернення стягувачу без прийняття до виконання судового наказу від 29.01.2020 р., виданого 06.10.2020 р. Суворовським районним судом.Одеси у справі №523/303/20.
Зобов`язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вирішити питання про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового наказу від 29.01.2020 р., виданого 06.10.2020 р. Суворовським районним судом.Одеси у справі №523/303/20.
Стягнути Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно в момент підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом15 днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 19.03.2021 р.
Суддя:
Судове рішення № 95992805, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 19.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/3102/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: