Ухвала суду № 95992692, 01.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2/522/2643/21

Справа №522/2301/19

УХВАЛА

01 квітня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: ОСОБА_4 , Одеської міської ради про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем та визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До суду 12.02.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння.

25 лютого 2019 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого судового засіданні на 15.04.2020 року.

Ухвалою суду від 15.03.2019 року залучено ОСОБА_4 до участі у справі.

В підготовчому засіданні 02.03.2020 року суд, без виходу до нарадчої кімнати, задовольнив клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача – Одеську міську раду.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Витребувано з Управлінні державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірені копії документів, а саме матеріалів Реєстраційної справи, що відкрита державним реєстратором Бондарем О.М. (КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації»), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:4224189 від 28.08.2018 11.51.08, відповідно до якої було проведено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також належним чином засвідчені копії :

- заяву від імені ОСОБА_5 про реєстрацію права власності;

- копію рішення Приморського районного суду м. Одеси, справа №522/19432/17 від 07.11.2017;

- технічний паспорт, серія та номер б/н, виданий 21.09.2018 року, видавник: ПП «УКРЕЛТРАНС»;

- висновок щодо технічного стану об`єкта нерухомості, серія та номер: 21-09-01с/2018, виданий 21.09.2018 року, видавник ПП «УКРЕЛТРАНС»;

- інші документи, що стали підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 .

Витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Левчук Ольги Сергіївни належним чином завіренні копії документів, а саме Договір купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , серія та номер:1804, виданий 28.09.2018 року, видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. (підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43274119 від 01.10.2018 року, приватний нотаріус Левчук О.С.), а також документи, що стали підставою для укладення зазначеного договору.

13.04.2020 року Управлінням державної реєстрації ЮД ОМР на виконання ухвали суду від 27.03.2020 року було надано копії та скан-копії документів реєстраційної справи №1630780951101 щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

22.06.2020 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи Одеської міської ради про об`єднання позовів.

Ухвалою суду від 22.06.2020 року у задоволенні клопотання представника третьої особи про об`єднання позовів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: ОСОБА_4 , Одеської міської ради про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем та визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння – відмовлено.

Представником позивача 23.06.2020 року було подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 26.06.2020 року витребувано належним чином завірені копії документів у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ганченко Олени Миколаївни(м. Одеса, 65091, вул. Розумовська, 36), а саме:

Іпотечний договір, серія та номер: 246, виданий 07.02.2019 року, приватним нотаріусом ОМНО Ганченко Оленою Миколаївною, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45421836 від 07.02.2019 року 18:22:56, приватний нотаріус Ганченко Олена Миколаївна, Одеський міський нотаріальний округ), а також документи, що стали підставою для укладення зазначеного договору.

25.06.2020 року представником ОСОБА_3 – адвокатом Андрусишин І.Д. було надано суду відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

23.07.2020 року приватним нотаріусом ОМНО Ганченко О.М. суду були надані копії Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Ганченко О.М. 07.02.2019 року, за реєстровим №246, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та документи, які стали підставою для укладання зазначеного договору.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року зобов`язано представника ОСОБА_3 надати оригінали документів, доданих до відзиву, розгляд справи відкладено на 12.10.2020 року.

У підготовче засідання призначене на 12.10.2020 року ОСОБА_3 не з`явився, представником – адвокатом Андрусишин І.Д. надано заяву, в якій остання не заперечувала проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, справу просила розглядати за її відсутністю.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року підготовче засідання було закрито, справу було призначено до судового розгляду по суті на 16.12.2020 року.

04.11.2020 року представником Одеської міської ради надано суду письмові пояснення, в яких просили у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

У судове засідання призначене на 16.12.2020 року з`явилася представник ОМР _ Білозір Т.М., інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

15.12.2020 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи через хворобу, при цьому докази поважності суду не надано. 15.12.2020 року представником позивача – адвокатом Немерцаловою С.В. на електронну адресу суду надано заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з відрядженням у м.Миколаїв для участі у слідчих діях.

Розгляд справи відкладено на 01.04.2021 року.

У судове засідання призначене на 01.04.2021 року ОСОБА_1 не з`явилася, представником позивача – адвокатом Немерцаловою С.В. на електронну адресу суду надано заяву, в якій просила відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що знаходиться на самоізоляції через контактування з особою, у якої виявлено та підтверджено короновірусну інфекцію без зазначені прізвища такої особи . Заяви про розгляд справи за їх відсутність не надано, заяви про проведення засідання в режимі відео конференції також не надано.

У судове засідання з`явилася представник ОСОБА_3 – ОСОБА_6 , яка просила залишити позов ОСОБА_1 без розгляду за п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, зазначивши, що сторона позивача була належним чином повідомлена про дату розгляду справи, вважає заяву представника позивача необґрунтованою, не надано належних підтверджень. Крім того, це є вже другою неявкою сторони позивача.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений уст. 257 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що представник позивача не з`явилася у судові засідання: 16.12.2020 року та 01.04.2021 року, при цьому про розгляд справи була сповіщена належним чином та завчасно, двічі надала заяви про відкладення з різних підстав, доказів поважності причин неявки суду не надавала.

Неявка позивача або ж її представника позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у лютому 2019 року, представник позивача не цікавиться станом розгляду справи, не з`являється у судові засідання, не надає докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, а також враховується відсутність згоди сторони відповідачів на розгляд такої справи по суті.

Окрім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі представника позивача відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Одночасно суд звертає увагу та те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Отже, можливість сторони дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб`єктивний характер.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, наведених позивачем, є необґрунтованими та суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020р. справа №521/10136/18.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для залишення даного позову без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання представника позивача.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: ОСОБА_4 , Одеської міської ради про встановлення факту проживання, визнання спадкоємцем та визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 02.04.2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.