Рішення № 95991228, 02.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

02.04.2021

Справа № 489/5809/16-а

Провадження № 2-а/489/12/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2021 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 22.11.2016 року №290,

встановив:

Позивач просить скасувати постанову від 22.11.2016 року №290 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.188-42 КУпАП, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн., в зв`язку з тим, що спірна постанова є незаконною та винесена без врахування всіх обставин справи.

За змістом позову, 09.11.2016 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області складено акт перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідком якого складено протокол про адміністративне правопорушення щодо порушення абзацу 3 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року №533, а саме: невиконання вимог припису №101 від 30.03.2016 року щодо оформлення на об`єкт відповідних документів дозвільного характеру, не зупинення експлуатації будівель, не прийнятих в експлуатацію згідно чинного законодавства. Також, 09.11.2016 року, позивачу надано припис №392 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом оформлення відповідних документів на об`єкт «Реконструкція житлового будинку та будівництво господарчих будівель, за адресою: АДРЕСА_1 », у разі невиконання пункту 1 даного припису, усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом приведення об`єкту «Реконструкція житлового будинку та будівництво господарчих будівель, за адресою: АДРЕСА_1 » у стан, що передував самочинному будівництву.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у будинка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , декілька власників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожен з яких володіє 77/300 спільної частки житлового будинку та ОСОБА_4 , який володіє 23/100 спільної частки житлового будинку. Проте, під час здійснення перевірок за адресою: АДРЕСА_1 , головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежко Ю.Л., було проігноровано вищезазначені обставини на які вказувала йому позивач, як 30.03.2016 року так і 09.11.2016 року та визначено відповідальною за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності лише одного з чотирьох співвласників, а саме: ОСОБА_1 та покладено на неї обов`язок щодо вчинення певних дій. У зв`язку з неможливістю введення в експлуатацію житлового будинку без оформлення документів на право власності на земельну ділянку, позивачем після отримання припису №101 від 30.03.2016 року розпочато процес оформлення земельної ділянки: сформовано пакет документів для приватизації земельної ділянки співвласників будинку. В зв`язку з тим, що між ОСОБА_5 та іншими власниками (користувачами) самочинної забудови була наявна суперечка щодо меж земельних ділянок, а також враховуючи, що комісія з розгляду земельних спорів не працювала з січня 2014 року по січень 2017 року, вирішити питання щодо оформлення земельних ділянок, що передує оформленню документів на будівлю, на видавалось можливим.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити позов без задоволення з наступних підстав. На підставі п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі-Порядок №533), а саме: листа голови адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради від 29.02.2016 року №1380-45-16, відповідно до направлення від 11.03.2016 року №232, в період з 25.03.2016 по 31.03.2016 року була проведена позапланова перевірка на об`єкті ««Реконструкція житлового будинку та будівництво господарчих будівель, за адресою: АДРЕСА_1 », про що позивача було повідомлено рекомендованим листом. На виконання п.9 Порядку №553 перевірка проводилась в присутності ОСОБА_1 . Згідно технічного паспорту №11137 на садибний житловий будинок по АДРЕСА_1 , виготовленого ММБТІ 14.05.2012 року, ОСОБА_6 у 2008 році самочинно переобладнано в житловому будинку кухню в житлову кімнату та збудовано: двохповерхневий гараж – господарчу будівлю (літ.Л-2), житлову прибудову (літ.А1 ), сіни (літ.а1 ). Вказані будівельні роботи проводились без відповідних документів, які дають право проводити такі роботи, що є порушенням вимог ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466. Згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №510 від 19.12.2012 року, ОСОБА_1 та діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вступили в право наслідування за вищевказаною адресою на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами. Під час проведення перевірки об`єкту, візуальним оглядом було встановлено, що будівельні роботи по АДРЕСА_1 не проводяться, господарчі будівлі та прибудови до житлового будинку, в порушення вимог ч.1, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, знаходяться в експлуатації. За результатами перевірки складено акт перевірки від 30.03.2016 року та видано припис №101 від 30.03.2016 року, яким зобов`язано позивача зупинити експлуатацію будівель, не прийнятих в експлуатацію, згідно чинного законодавства, до оформлення відповідних документів дозвільного характеру (термін-негайно); усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів дозвільного характеру (термін-до 30.09.2016 року). Припис №101 від 30.03.2016 року, позивачем не оскаржувався. 18.10.2016 року позивача було повідомлено листом про проведення позапланової перевірки, яка в подальшому проводилась в присутності ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки в період з 03.11.2016 по 09.11.2016 року встановлено, що двоповерховий гараж – господарча будівля ОСОБА_1 не експлуатуються, припис №101 від 30.03.2016 року не виконано, а саме: не оформлено відповідні документи дозвільного характеру на об`єкт «Реконструкція житлового будинку та будівництво господарчих будівель, за адресою: АДРЕСА_1 », житлова кімната, житлова прибудова (літ.А1) та сіни (літ.а1 ) знаходяться в експлуатації. Документи на право користування або власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 позивачем не оформлені. За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.11.2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 09.11.2016 року та видано припис №392 від 09.11.2016 року. В зв`язку з відсутністю позивача при складанні матеріалів перевірки, акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис направлені ОСОБА_1 рекомендованим листом та 17.11.2016 року нею отримані. Позивач та її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співласниками житлового будинку зазначеного на плані літ. «А»: навіс б/обш літ. «3», навіс б/обш. Літ. «К»; навіс метал. Сітка літ. «М»; огорожі №2,3,7; споруди №5,1 – згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: №24567567; №35783103; №2687510. Припис №101 від 30.03.2016 року був видан саме позивачу, тому що її діти не експлуатують об`єкт (двоповерховий гараж – господарча будівля (літ.Л-2), житлова прибудова (літ.А1), сіни (літ.а1 )): ОСОБА_2 знаходиться за кордоном, а ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 – не проживає. В постанові №290 зазначений прописом розмір накладеного на позивача стягнення у вигляді штрафу «вісім тисяч п`ятсот» гривень є технічною помилкою, так як перед цим цифрами зазначено розмір штрафу – 6800. Позивачем не доведено, що після отримання припису №101 від 30.03.2016 року, було розпочато процес оформлення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного Суду від 18.06.2020 року касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задоволено частково. Постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 27.03.2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року – скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 02.07.2020 року, з врахуванням вимог ст.171 КАС України прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 22.11.2016 року №290 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 30.11.2020 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 21.12.2020 року замінено первинного відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на належного відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, тому справу розглянуто в письмовому провадженні.

За змістом постанови №290 від 22.11.2016 року, складеної головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежко Ю.Л., ОСОБА_1 на об`єкті «Реконструкція житлового будинку та будівництво господарчих будівель, за адресою: АДРЕСА_1 », не виконала вимоги припису Управління №101 від 30.03.2016 року, а саме: у термін до 30.09.2016 року не оформлені відповідні документи дозвільного характеру на самочинно переобладнану в житловому будинку житлову кімнату з приміщення кухні та самочинно збудовані: двоповерховий гараж-господарчу будівлю (літ. Л-2), житлову прибудову (літ.А1) та сіни (літ.а1 ). Не зупинена експлуатація будівель, не прийнятих в експлуатацію згідно чинного законодавства, до оформлення відповідних документів дозвільного характеру, чим порушено вимоги абзацу 3 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.188-42 КУпАП, внаслідок чого на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно ст.244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні підрозділи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об`єктів та споруд, а також невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб за ст.188-42 КУпАП. Розглядати справи і накладати стягнення мають право начальники та заступники начальника інспекцій Державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За результатом планової перевірки проведеної Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на об`єкті «Реконстуркція житлового будинку та будівництво господарських будівель по АДРЕСА_1 » складено припис №101 від 30.03.2016 року, яким зобов`язано позивача зупинити експлуатацію будівель не прийнятих в експлуатацію та здійснити оформлення відповідних документів дозвільного характеру на об`єкт будівництва. Термін виконання – 30.09.2016 року.

09.11.2016 року контролюючим органом проведено позапланову перевірку виконання вимог вказаного припису від 30.03.2016 року, якою встановлено, що самочинно реконструйовані житлові приміщення в житловому будинку продовжують експлуатуватися, а відповідні документи дозвільного характеру на реконструйований об`єкт не оформлені, за наслідком чого складено протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено порушення вимог абз.3 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Внаслідок чого постановою №290 від 22.11.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у вигляді штрафу, в розмірі 6800 грн.

Відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, що тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто склад, в якому відсутні ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків. Суб`єктами правопорушення є громадяни та посадові особи. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП полягає у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, стало невиконання вимог припису управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №101 від 30.03.2016 року, яким зобов`язано позивача зупинити експлуатацію будівель не прийнятих в експлуатацію та здійснити оформлення відповідних документів дозвільного характеру на об`єкт будівництва.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З копії спадкової справи №2/2012, заведеної після смерті ОСОБА_6 , та виданих свідоцтв про право на спадщину вбачається, що самочинно збудовані двоповерховий гараж-господарча будівля (літ. Л-2), житлова прибудова (літ.А1) та сіни (літ.а1 ) не входили до складу спадщини.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, зокрема право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 року №79, прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

За змістом пункту 2 розділу ІІІ вищевказаного Порядку заява про прийняття в експлуатацію об`єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об`єкта (у разі їх наявності).

Враховуючи, що право передати для прийняття в експлуатацію завершені будівництвом об`єкти входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 , а заява про прийняття в експлуатацію об`єкта має бути підписана всіма спадкоємцями як співвласниками житлового будинку, до якого здійснені прибудови і які є користувачами земельної ділянки, на якій збудовано гараж, за такого неможливим є виконання позивачем припису без отримання згоди інших співвласників, а тому оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення №290 від 22.08.2016 року підлягає скасуванню, оскільки відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, так як виконання припису потрібна воля не лише позивача як особи, яка користується будинком та проживає у ньому.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст.7, 245, 247, 251, 255 КУпАП, ст.ст.5, 6, 7, 9, 77, 241 - 247, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову від 22.11.2016 року №290 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.188-42 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн 21 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Державна архітектурно-будівельна інспекція України м.Київ, бульвар Лесі Українки,26.

Суддя