Рішення № 95991024, 02.04.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3143/20

Провадження № 2/487/353/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

02.04.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого – судді Щербини С.В., за участю: – секретаря судового засідання – Гузан Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу №487/3143/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В

05 червня 2020 року до суду надійшла позовна заява ПАТ «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Даним позовом представник ПАТ «Просто-страхування» просив стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу на користь ПАТ «Просто-страхування» витрати по власті страхового відшкодування в розмірі 5575,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.08.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП, яке мало місце 18.05.2019 року о 13:00 год. в м. Миколаєві за участю транспортного засобу «ГАЗ31105» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 та «Volkswagen Jetta» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 . На час дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «ГАЗ31105» був застрахований на ПАТ «ПРОСТО-страхування», транспортний засіб «Wolkswagen Jetta» на ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра Україна» (правонаступник ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ»). В подальшому АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» в сумі 5575,00 грн. Вважає, що дані обставини є підставою для стягнення даних грошових коштів з відповідача в порядку регресу. Наведені обставини послугували підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 09.06.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ПРОСТО-страхування» підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.05.2019 о 13.00 год. м. Миколаєві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 31105» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) по вул. Озерна в районі буд. №13, починаючи рух заднім ходом був не уважний, не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці свого руху, при цьому не обрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого допустив бокове контактування зі стоячим позаду транспортним засобом «Volkswagen Jetta» (державний номерний знак НОМЕР_2 ), водій якого ОСОБА_2 знаходилась поза межами транспортного засобу. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Крім того, ОСОБА_1 , після вищенаведеного ДТП, залишив місце пригоди.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.08.2019 року по справі №487/4255/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищенаведеного ДТП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб «ГАЗ 31105» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), застрахований ОСОБА_1 , відповідно до Полісу №АК№9176795 від 26.06.2018 року. В свою чергу, транспортний засіб «Wolkswagen Jetta» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), належний на праві власності ОСОБА_3 , застрахований відповідно до ПрАТ «Страхова Компанія «Саламандра – Україна» за Договором комплексного страхування «Міні КАСКО» №05.0020779.0001 від 26.06.2018 року.

За договором про надання фінансових послуг факторингу №01-25.01.2019 року від 25 січня 2019 року право регресної вимоги за вищенаведеним договором від ПрАТ «Страхова Компанія «Саламандра-Україна» перейшло до ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ».

Внаслідок даної пригоди транспортний засіб «Volkswagen Jetta» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) отримав механічні пошкодження.

На підставі повідомлення ОСОБА_1 про подію, що має ознаки страхового випадку від 24.06.2019 року, страхового акту ПАТ «ПРОСТО-Страхування» №137190 від 04 грудня 2019 року, страхового акту ПрАТ СК «ВАН КЛІК» №0022509.05.19/1 від 06.10.2019 року, розрахунку збитків, службової записки ПрАТ СК «ВАН КЛІК», заяви про страховий випадок ОСОБА_2 від 20.05.2019 року, заяви ОСОБА_3 від 04.10.2019 року, акту №2 огляду після ДЬР транспортного засобу по Договору №22509, рахунку №ЛС-0000063 від 04.10.2019 року, АТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» сплатило на користь ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» 5575,00 грн. фактичних витрат (платіжне доручення №21356 від 04 грудня 2019 року).

Позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, шляхом направлення регресної вимоги про відшкодування шкоди, відповідно до якої ОСОБА_1 пропонувалось у добровільному порядку повернути затрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 5575,00 грн., але зазначена шкода відповідачем не була відшкодована.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема п.п. 38.1., 38.1.1.«в», Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні ДТП, завдану шкоду власнику пошкодженого автомобіля добровільно не сплатив, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, звернення ПАТ «ПРОСТО-страхування» з позовною вимогою про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування є обґрунтованим, а позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 5575,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Виходячи з положень ст. 137 ЦПК України до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано копію Договору про надання правової допомоги №1 від 02 січня 2020 року укладеного між АТ «ПРОСТО-страхування» та адвокатським бюро «Синюк та партнери» в особі Синюка С.Л., реєстр справ від 02.03.2020 року, акт виконаних робіт від 31 березня 2020 року, платіжне доручення №4149 від 04.03.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 31.03.2020 року, ордер серії КС №444205 від 08.01.2020 року, посвідчення адвоката №6423/10 від 15.02.2018 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серії КС№6423/10 від 15.02.2018 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатське бюро «Синюк та партнери».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатами по участі у судових засіданнях; значення справи для ПАТ «ПРОСТО-страхування», суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн., які були фактичними та обґрунтовано неминучими для позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,282,352,354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В

Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» витрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 5575,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Приватне Акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», місцезнаходження: м. Київ, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 24745673.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя С.В. Щербина