Ухвала суду № 95990998, 30.03.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2019/21

Провадження № 2/487/1682/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 року м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність Миколаїв» про визнання недійсним договору про надання послуг,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність Миколаїв», в якому просить суд визнати недійсним договір від 13 червня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСББ «Єдність Миколаїв» про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Одночасно з поданням позову, ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому посилаючись на свій скрутний майновий стан, просить суд звільнити його від сплати судового збору.

Зазначену позовну заяву вважаю за необхідне залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам, викладеним у ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Документу, що підтверджує сплату судового збору позивачем при зверненні до суду не додано, а заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Так, відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для відстрочення позивачу строку сплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.03.2021 року, відповідно до яких ОСОБА_1 в період за третій квартал 2020 року отримав дохід у розмірі 400,00 грн., інформація про інші доходи відсутня.

Будь-яких інших документів, які в вказували на важкий матеріальний стан позивача суду не надано.

Проте, дослідивши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що останнє не підлягає задоволенню, оскільки єдиним додатком до вказаного клопотання та доказом важкого майнового стану позивача є відомості щодо доходів ОСОБА_1 за третій квартал 2020 року, що не дає змоги визначити річний дохід позивача як фізичної особи за попередній календарний рік, що передбачено вимогами ст. 8 ч. 1 п.1 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином позивачем не доведено наявності передбачених чинним законодавством України умов, необхідних для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Будь-яких інших доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, окрім відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.03.2021 року за третій квартал 2020 року, позовна заява ОСОБА_1 не містить.

У зв`язку з наведеним, відмова позивачу у задоволенні необґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору, як це передбачено законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, враховуючи, що позовна заява не містить підтвердження сплати судового збору, позивачу слід сплатити судовий збір та надати документ, що підтверджує його сплату в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом порядку, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, ст.ст. 3, 4 Закону України «Про судовий збір» суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність Миколаїв» про визнання недійсним договору про надання послуг залишити без руху, зобов`язавши позивача надати до суду оригінал платіжного документу на підтвердження сплати ним судового збору за подачу позову до суду в розмірі 908,00 грн. на рахунок: отримувач — Миколаїв. ГУК/Заводськ. р-н/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача (ГУДКСУ) — Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО ГУДКСУ) — 899998, рахунок отримувача — UA808999980313121206000014480, код класифікації доходів бюджету — 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету — судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її отримання.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Карташева