Рішення № 95990141, 09.03.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/356/20

Провадження № 2/448/45/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09.03.2021 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Мостиська міська рада Львівської області,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа – Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демська Ольга Володимирівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

- та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа – Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демська Ольга Володимирівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 – не з`явився,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 – не з`явився,

представник відповідача Мостиської міської ради – не з`явився,

третя особа – приватний нотаріус Демська О.В. – не з`явилася,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: право на (середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області).

Зазначає, що спадкове майно, що залишилося після спадкодавця ОСОБА_3 фактично прийняв її син – ОСОБА_4 , так як відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, вступив в управління спадковим майном.

Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: право на середню земельну частку (пай) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), яку він в свою чергу, успадкував після смерті матері – ОСОБА_3 .

Наголошує, що спадщину після смерті ОСОБА_4 , в тому числі і зазначені вище середні земельні частки (паї) прийняли в рівних частинах по Ѕ: його тітка (рідна сестра ОСОБА_3 ) – ОСОБА_5 , як спадкоємець третьої черги спадкування за законом, оскільки проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини та його дядько – ОСОБА_2 (рідний брат ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), як спадкоємець третьої черги спадкування за законом, так як у строк, зазначений у ч.1 ст. 1270 ЦК України, звернувся до нотаріуса за оформлення спадкових прав.

Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла і ОСОБА_5 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), які вона в свою чергу, успадкувала після смерті племінника – ОСОБА_4 .

Позивач у справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 та спадкує вищевказане майно за законом, як спадкоємець першої черги. Інші спадкоємці на спадкове майно не претендують, що підтверджується їх заявами про відмову від спадщини.

Наголошує, що через відсутність правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки (середні земельні частки) та неможливість отримання їх дублікатів, позивач не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушений звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .

ІІ. Позиція учасників справи:

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, проте позивач подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у його відсутності та зазначає, що уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – ОСОБА_2 про визнання за ним права на Ѕ частки вказаних середніх земельних часток (паїв).

В ході розгляду справи, представник третьої особи ОСОБА_2 – адвокат Штендер М.В., подав до суду позовну заяву ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа – Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демська Ольга Володимирівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. У своїх позовних вимогах ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

В обґрунтування своїх вимог стверджує, що він, ОСОБА_2 , є дядьком спадкодавця ОСОБА_4 (рідним братом матері ОСОБА_4 – ОСОБА_3 ) та спадщину після смерті племінника прийняв як спадкоємець третьої черги, оскільки протягом строку, встановлено ст. 1270 ЦК України звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та оформлення спадкових прав. Іншим спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є його тітка – ОСОБА_5 (матір позивача ОСОБА_1 ), яка є спадкоємцем третьої черги та проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, з урахуванням наведеного, ОСОБА_2 спадкує право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) після смерті племінника ОСОБА_4 .

Наголошує, що через відсутність правовстановлюючих документів на зазначені середні земельні частки та неможливість отримання їх дублікатів, він не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушений звертатися до суду із даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги за позовом ОСОБА_1 ) та його представник не з`явилися, проте позивач подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у його відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти уточнених позовних вимог позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та права на Ѕ частки середньої земельної частки (паю) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області).

Представник відповідача – Мостиської міської ради Львівської області у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа – Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демська О.В. в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, вирішення спору покладає на розсуд суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 18.03.2020року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 20.07.2020року витребувано від Приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демської О.В. матеріали спадкової справи №147/2019, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді від 04.09.2020року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді від 01.12.2020 року залучено до участі в справі ОСОБА_2 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою судді від 11.02.2021 року залучено до участі в справі ОСОБА_2 , як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи:

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

До складу даної спадщини входить право на середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), що належали спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №10049 від 18.06.1997року за №627.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася.

Спадкоємцем першої черги спадкування за законом був син померлої – ОСОБА_4 , який у відповідності до ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки вступив в управління спадковим майном, що підтверджується довідкою Мостиської міської ради Львівської області №58 від 23.01.2018 року. Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_4 підтверджується актовим записом про народження ОСОБА_4 №1 від 01.01.1955 року.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім ОСОБА_4 , немає.

Таким чином, ОСОБА_4 , успадкував право на середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) після смерті своєї матері ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).

До складу даної спадщини входить право на середню земельну частку (пай) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), що належали спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Сертифікату на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №10050 від 18.06.1997року за №628 та право на середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 .

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_4 , заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася.

Спадкоємцями третьої черги спадкування за законом у відповідності до ст.1263 ЦК України були: тітка померлого (рідна сестра ОСОБА_3 ) – ОСОБА_5 , яка згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Мостиської міської ради Львівської області №59 від 23.01.2018 року та дядько померлого (рідний брат ОСОБА_3 ) - ОСОБА_2 (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), який у відповідності до ст. 1269 ЦК України спадщину прийняв, так як протягом строку встановлено ст. 1270 ЦК України звернувся до нотаріуса за оформленням спадкових прав (заява ОСОБА_2 №1240 від 04.10.2008 року). Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_4 та спадкоємцем ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про одруження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , актовим записом про народження ОСОБА_3 №6 від 09.10.1932 року; Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_4 та спадкоємцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 та актовим записом про народження ОСОБА_3 №6 від 09.10.1932 року.

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_4 , а саме право на середню земельну частку (пай) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) в рівних частках по Ѕ прийняли його тітка ОСОБА_5 та дядько ОСОБА_2 . Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , немає.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 ).

До складу даної спадщини входить право на Ѕ середню земельну частку (пай) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на Ѕ середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), які вона успадкувала після смерті племінника ОСОБА_4 .

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №147/2019, заведеної у Приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демської О.В., за життя спадкодавець ОСОБА_5 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася.

Спадкоємцем першої черги за законом є син померлої ОСОБА_5 – ОСОБА_1 (позивач у справі), який у відповідності до ст.1269 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України звернувся до нотаріуса за оформленням спадкових прав. Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_7 . Інший спадкоємець майна померлої ОСОБА_5 , а саме дочка спадкодавця – ОСОБА_7 спадщину не прийняла та на таку не претендує, що підтверджується її заявою про відмову від прийняття спадщини за законом від 12.08.2019 року за №290.

Отже, позивач ОСОБА_1 спадкує після смерті матері ОСОБА_5 право на Ѕ середню земельну частку (пай) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) та право на Ѕ середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області)

Однак, отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 не мають можливості, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спірні середні земельні частки (оригіналів вищевказаних сертифікатів) тому звернулися до суду із зазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтва про смерть спадкодавців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; копіями довідок Мостиської міської ради Львівської області від 15.01.2018 року за №2.17.-71 та №2.17.-73, від 23.01.2018 року №58 та №59; копіями свідоцтва про народження та одруження ОСОБА_6 ; копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копією паспортів позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство:

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Згідно ст. 1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду:

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на середні земельні частки (паї) перейшло в порядку спадкування до позивачів. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права на вищевказане спадкове майно за позивачами у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VII. Судові витрати:

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачами судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ними.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа - Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демська Ольга Володимирівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на Ѕ частину середньої земельної частки (паю) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на Ѕ середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа – Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області – Демська Ольга Володимирівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на Ѕ частину середньої земельної частки (паю) площею 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на Ѕ середню земельну частку (пай) площею 1,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за особами, які їх понесли.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська, вул. Грушевського, 6, Львівської області; код ЄДРПОУ 26307500;

Третя особа: Приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Демська Ольга Володимирівна; місцезнаходження: м.Глиняни, вул.Котляревського, 3, Золочівського району Львівської області;

Повний текст судового рішення складено 09.03.2021року.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення суду набрало законної сили «_»______20___ року

Суддя Ю.Б. Білоус