Рішення № 95989783, 29.03.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/535/21

Провадження №2/461/714/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Т.В., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Тараса Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про визнання виконавчого напису №2622 від 13.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. 13.07.2020 pоку вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2622, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест Хаус» заборгованості по Кредитному договору №297/П/73/2008-840 від 13.08.2008 року та Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272 від 15.05.2020 року в розмірі 621760 (шістсот двадцять одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 75коп. На підставі вказаного вище виконавчого напису нотаріуса, 13.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63291201 з примусового виконання виконавчого напису №2622, в межах якого винесено постанову від 02.11.2020 року про арешт майна та коштів боржника. Позивач вважає, що виконавчий напис №2622 від 13.07.2020 року вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусів, і, як наслідок, було неправомірно відкрито виконавче провадження щодо стягнення коштів. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, що суперечить чинному законодавству. Окрім того, позивач зазначив, що відповідачем пропущений строк звернення за вчиненням виконавчого напису, передбачений ст.88 ЗУ «Про нотаріат». Просить позов задоволити. Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №2622 від 13 липня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест Хаус» заборгованості по Кредитному договору №297/П/73/2008-840 від 13.08.2008 року та Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272 від 15.05.2020 року в розмірі 621760 грн. 75 коп.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на їх поштову та електронну адресу, а також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву та інших заяв до суду від нього не надходило.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено Договір «Автопакет» №297/П/73/2008-840, за умовами якого банк надав позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 14076,45 доларів США 45 центів під 14,3% річних на придбання автомобіля марки Hyundai Getz, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , який і було передано в заставу для забезпечення виконання зобов`язань по вказаному договору. Поручителями по вказаному кредитному договору були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.1 2-14/.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 липня 2015 року у справі №565/370/15-ц позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» були задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за Договором «Автопакет» №297/П/73/2008-840 в сумі 25 871,65 долар США, що еквівалентно 290 470,62 грн. /а.с.15/.

Постановою начальника відділу Кузнецовського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Семенюка A.A. від 06.06.2017 року закінчено виконавче провадження №49158434 у зв`язку з повним виконанням судового рішення /а.с.16/.

13.07.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2622, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест Хаус» заборгованості по Кредитному договору №297/П/73/2008-840 від 13.08.2008 року та Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272 від 15.05.2020 року в розмірі 621760 (шістсот двадцять одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 75 коп. /а.с.23-24/.

13.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63291201 з примусового виконання виконавчого напису №2622 /а.с.25-27/.

В межах виконавчого провадження №63291201, приватним виконавцем було винесено постанову від 02.11.2020 року про арешт майна боржника, якою постановлено накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 . Також, 02.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Назаром Васильовичем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках боржника /а.с.28-31/.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, постанова у справі № 756/7916/15-ц, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з наявністю у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» не погоджується.

Водночас, з досліджених судом доказів встановлено, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 липня 2015 року у справі №565/370/15-ц позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» були задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за Договором «Автопакет» №297/П/73/2008-840 в сумі 25 871,65 долар США, що еквівалентно 290 470,62 грн., що свідчить про не дотримання нотаріусом вимог передбачених Порядку вчинення нотаріальних дій під час вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Також, суд бере до уваги, що відповідно до пп. 3.4 п.3гл. 16 розд. II Порядку №296/5 строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Разом з цим, відповідно до Кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту - 12.08.2015 року. Отже, право вимоги щодо сплати суми заборгованості за Кредитним договором виникло у Кредитора 12.08.2018 року. З огляду на зазначене, строк для вчинення виконавчого напису нотаріуса закінчився 12.08.2018 року.

Разом з цим, відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якою стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року набрала законної сили, тим самим встановивши обов`язок для стягувача для одержання виконавчого напису надавати нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З вказаного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172, в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису - 13.07.2020 року керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачем судовий збір при подачі позову в розмірі 908 грн., а також судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, в розмірі 454 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Надання доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом встановлено, що між адвокатом Дяденчуком А.І. та ОСОБА_1 18.01.2021 року укладено договір про надання правової допомоги, що підтверджується копією ордеру.

Однак, позивачем не надано суду копії квитанції про оплату коштів за надані послуги, акту виконаних робіт на підтвердження переліку послуг, наданих відповідно до договору про надання правової допомоги та їх вартості, відтак суд не вбачає підстав для стягнення таких витрат в розмірі 10000 гривень.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задоволити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 49, 77, 78, 81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Т.В., Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем 13.07.2020 року за №2622 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест Хаус» заборгованості по Кредитному договору №297/П/73/2008-840 від 13.08.2008 року та Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79276ПВ272 від 15.05.2020 року в розмірі 621760 (шістсот двадцять одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 75 коп.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення за виконавчим провадженням №62391201, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Стягнути з «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 , судові витрати по справі в розмірі 1362 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів,з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», 79005, м.Львів, вул. Миколи Вороного, буд.2, ЄДРПОУ 41661563.

Третя особа: приватний нотаріус Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личук Т.В., адреса: 79014, м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця, буд.433, кім.28-29.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Назар Васильович, адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Зубачик Н.Б.