Рішення № 95989678, 30.03.2021, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/2291/20

Провадження №2/943/708/2021

30 березня 2021 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Кос І.Б.,

за участю секретаря - Дутки С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

начальник УПСЗН Червоноградської міської ради Львівської області Шмирко І.І. звернулася до суду із указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь управління суму надмірно виплаченої допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі 2 938,28 грн. В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що відповідачка перебувала на обліку в управлінні як одержувач допомоги на дітей одиноким матерям, де їй було призначено таку допомогу, яку виплачено за період: з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року. Проте, актом перевірки від 25.10.2019 року в результаті проведеної перевірки управлінням було виявлено, що ОСОБА_2 у період І-ІІ квартал 2019 року отримувала грошові виплати від ТзОВ «АТБ Маркет» (заробітна плата) та ТзОВ «Манівео швидко фінансова допомога» (виграші та призи), які вона не задекларувала при зверненні за призначенням вищевказаної соціальної допомоги. У зв`язку з цим, при виплаті позивачці допомоги, за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 року виникла з вини відповідачки її переплата на суму 3343,12 грн. Рішенням управління (позивач) від 12.10.2019 проведено стягнення із призначеної відповідачці допомоги за період з 01.11.2019 по 31.12.2019 року в сумі 404,84 грн. Оскільки відповідачка з 01.01.2020 року не зверталась до позивача за продовженням виплати допомоги, стягнення надмірно виплачених коштів не проводилось. Відтак залишок неповернутих відповідачкою коштів перед позивачем становить 2938,28 грн., що є предметом спору.

Ухвалою судді від 20.01.2021 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, яка не є підприємцем, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача за посадою І.І. Шмирко в судове засідання не з`явилася, направивши клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, а проти заочного розгляду справи заперечень не висловила.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою судом про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подавала, а клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності представника управління та ухвалення заочного рішення по справі, а відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання та не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням частини першої статті 280 ЦПК України.

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до приписів ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 26 липня 2019 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась в Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради від 30.07.2019 року відповідачці було призначено допомогу одиноким матерям за період з 01 липня 2019 по 31.12.2019 року в сумі 998,20 грн. на місяць.

Як убачається із долученого до позовної заяви Акту №123 про проведення перевірки правильності наданої заявниками інформації для призначення державної соціальної допомоги від 25.10.2019 року, що ОСОБА_2 у період І-ІІ квартал 2019 року отримувала грошові виплати від ТзОВ «АТБ Маркет» (заробітна плата) та ТзОВ «Манівео швидко фінансова допомога» (виграші та призи), які вона не задекларувала при зверненні за призначенням вищевказаної соціальної допомоги у поданій декларації для призначення вказаної допомоги. При перерахунку розміру допомоги, з урахуванням даного факту встановлено, що ОСОБА_2 надмірно виплачено допомогу на дітей одиноким матерям за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 року на суму 3343,12 грн.

Рішенням управління (позивач) від 22.10.2019 проведено стягнення із призначеної відповідачці допомоги за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 року в сумі 404,84 грн.

Як вбачається з листів УСЗН від 14.08.2020, 12.10.2020, 22.10.2020, що позивач звертався із письмовими вимогами до відповідачки про необхідність її повернути переплачену суму отриманої соціальної допомоги в сумі 2938,28 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 двічі зверталась до позивача (УСЗН) із проханням розтермінувати на шість місяців повернення нею переплаченої соціальної допомоги через важке матеріальне становище, про що слідує з її письмових заяв в УСЗН від 02.06.2020 та 22.10.2020.

Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям.

В силу частини першої статті 18-1 цього Закону право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (ч. 1 ст. 18-3 цього Закону).

Статтею 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» передбачено, що одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Відповідно до п. 49 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001, особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органам соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату такої допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо). Якщо отримувачам державної допомоги сім`ям з дітьми, якими подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім`ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги, було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення: визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної допомоги сім`ям з дітьми та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють отримувачу державної допомоги сім`ям з дітьми про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення. Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем державної допомоги сім`ям з дітьми самостійно; за згодою отримувача державної допомоги сім`ям з дітьми у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім`ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.

Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відтак, суд вважає доведеним факт наявності у відповідачки надмірно виплаченої позивачем їй соціальної допомоги (одиноким матерям на дітей) у розмірі 2 938,28 грн., що утворилась внаслідок подання відповідачкою неповної інформації про свої доходи, а тому така підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., а тому враховуючи задоволення цього позову, такий збір слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 10, 12, 19, 43, 49, 76-80, 81, 82, 89, 206, 223, 247, 259, 260, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Сокальська, 1; код ЄДРПОУ 25258142) суму надмірно виплаченої допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі 2 938,28 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять вісім гривень 28 копійок) та 2102,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: УПСЗН Червоноградської міської ради (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Сокальська, 1; код ЄДРПОУ 25258142).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення виготовлено: 02.04.2021 року.

Суддя: І. Б. Кос