Рішення № 95987627, 10.02.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.02.2021 Справа № 554/1716/20

Провадження № 2/554/20/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Пащенко Д.С.

за участю позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача ПАТ «АСК «Інго-Україна» – Матлахової Т.В., відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго-Україна», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «АСК «Інго-Україна», ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ПАТ «АСК «Інго-Україна» 11 829, 91 грн., з яких 10 061 63 грн. у рахунок недоплаченої суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 1 616, 47 грн. пені за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 151, 81 грн. у рахунок 3 % річних від простроченої суми страхового відшкодування, а також з ОСОБА_2 5000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказав, що 01 листопада 2019 року близько 17 год. 45 хв. у м. Полтава по вул. І.Мазепи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , під його керуванням. Внаслідок цієї ДТП вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Дана подія сталася внаслідок неправомірних дій водія «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , а саме: порушення ним вимог п. 12.1, 13.1 ПДР, що встановлено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2019 року у справі № 554/10086/19. Під час оформлення ДТП було встановлено, що на момент настання пригоди транспортний засіб «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , був забезпечений в ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за полісом № АМ/8841538 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 04 листопада 2019 року він письмово повідомив вказаного Страховика про обставини цієї ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , забезпеченого за страховим полісом № АМ/8841538 та ним додані документи, що мають відношення до цієї події. Крім цього, йому було роз`яснено, що відповідно до умов страхування, а саме: положень п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Розраховуючи на порядність вказаного Страховика та маючи велику зацікавленість у скорішому отриманні відшкодування, не наполягав на проведенні відповідної оцінки пошкодженого транспортного засобу і не заперечував проти проведення з ним процедури узгодження розміру страхової виплати за результатами проведеного технічного огляду представником вказаного Страховика. 05 листопада 2019 року був проведений технічний огляд транспортного засобу «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , зі складанням відповідного Акту огляду транспортного засобу та здійснено фотофіксацією пошкоджень. 27 листопада 2019 року він відвідав ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за адресою місцезнаходження його регіонального представництва у м. Полтаві з метою подання заяви про страхове відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням належного йому транспортного засобу. В цей же день він заповнив заяву на бланку вказаного Страховика власноруч із зазначенням свого РНОКПП та банківських реквізитів для перерахування страхового відшкодування. На дату подання цієї Заяви йому не був відомий розмір визначеного матеріального збитку і узгодження його розміру з ним Страховиком не проводилося, про що він зазначив у Заяві про страхове відшкодування. 28 листопада 2019 року йому зателефонували з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» та надіслали SMS-повідомлення, яким запропонували узгодити розмір матеріального збитку. При цьому, було запропоновано подати вдруге заяву про страхове відшкодування із зазначенням такого погодження, з якою він погодився. Визначений Страховиком розмір заподіяного матеріального збитку становив 38 554,24 грн. розмір суми страхового відшкодування, розрахованої до виплати - 37 554,24 грн. (1 000 грн. франшиза). Відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Таким чином, Страховик був зобов`язаний не пізніше 13 грудня 2019 року здійснити виплату страхового відшкодування узгодженого розміру. Проте, незважаючи на факт узгодження розміру страхового відшкодування та усупереч вищевикладених умов страхування, ПрАТ «АСК «Інго-Україна» не здійснив виплату узгодженого страхового відшкодування протягом строку, визначеного положеннями п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, а саме: протягом 15 днів з дня узгодження. На його черговий запит стосовно дати виплати узгодженого страхового відшкодування 17 січня 2020 року вказаний Страховик надіслав йому електронне повідомлення, у якому зазначалося, що «Справа поставлена на оплату 17.12, на протязі 15 робочих днів кошти надійдуть на реквізити», а згодом того же дня повідомлено, що «Збиток в сумі 37 554,24 грн. не пройшов перевірку в службі безпеки. На основі цього була замовлена незалежна експертиза. За результатом незалежної експертизи сума збитку склала 27 492,61 грн. Вважає, що проведення такої «незалежної експертизи» вже після досягнення між вказаним Страховиком та ним згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування суперечить положенням п. 36.2 ст. 36 Закону України. До того ж, вищезазначена «незалежна експертиза» проведена з порушенням п. 5.1*, п. 8.5.1** «Методики товарознавчих експертиз та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 За таких умов Звіт № 1095 від 15 січня 2020 року викликає сумніви у його достовірності. Лише 22 січня 2020 року на йогго банківський рахунок вказаним Страховиком у рахунок страхового відшкодування було перераховано 27 492,61 грн. , тому вказаний ПрАТ «АСК «Інго-Україна» не дотримався умов страхування та здійснив врегулювання даного страхового випадку з порушенням положень п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV. При цьому, прострочення вказаним Страховиком виплати узгодженого розміру страхового відшкодування складає 39 днів (13.12.2019 року – 22.01.2020 року = 39 днів). Розмір пені, який має бути сплачений на його користь ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за 39 днів прострочення виплати 37 554,24 грн. узгодженого розміру страхового відшкодування, складає: 1 083,34 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Прострочення ж виплати 10 061,63 грн., суми безпідставно зменшеного розміру страхового відшкодування, на дату подачі позову 28 лютого 2020 року, складає 77 днів, а тому розмір пені, який має бути сплачений на його користь ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за 77 дні прострочення виплати 10 061,63 грн. страхового відшкодування, складає: 533,13 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Разом пеня становить 1 616,47 грн. Крім цього, Страховик має сплатити інфляційні збитки за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. У даному випадку сума 3% річних становить 151,81 грн. Внаслідок неправомірних, протиправних дій водія транспортного засобу «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 йому було заподіяно моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 5 000,00 грн. ( том 1 а.с.2-16).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 02 березня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (том 1 а.с.65).

Від відповідача ПАТ «АСК «Інго-Україна» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній прохав відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що 01.11.2019 року відбулася ДТП за участю застрахованого т.з. «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 . 04.11.2019 року від ОСОБА_1 було подано повідомлення про настання ДТП до ПрАТ АСК «ІНГО Україна». На виконання вимог п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 05.11.2019 року представником страховика був оглянутий автомобіль «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , та складено Акт огляду. З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , був складений Висновок експертного дослідження № 1095 від 15.01.2020 року, згідно якого вартість матеріального збитку з урахуванням зносу складає 31 385, 93 грн. )з ПДВ) та 28 492, 61 грн. (без ПДВ). 28.11.2019 року від власника пошкодженого майна надійшла заява про виплату страхового відшкодування. 15.01.2020 року Страховиком було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, сума якого склала 27 492, 61 коп. за вирахуванням франшизи 1000 грн., яке 22.01.2020 року перераховано позивачу. Таким чином, підстави для стягнення суми страхового відшкодування, пені та 3 % річних відсутні. Вказує, що позивач не обґрунтував вартість витрат на правову допомогу, не надав розрахунку розміру правової допомоги, не зазначив детальний опис робіт, а тому підстав для стягнення витрат на правову допомогу немає (том 2 а.с.73-76).

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив ПАТ «АСК Інго Україна», в якій вказав, що з твердженням відповідача про дотримання ним вимог Закону № 1961-IV не згоден, оскільки останній намагається приховати, що ще на етапі подання письмового повідомлення про ДТП 04 листопада 2019 року працівниками регіонального представництва цього Страховика у м. Полтаві було роз`яснено, що відповідно до умов страхування, а саме: положень п. 36.2* ст. 36 Закону України № 1961-IV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна, і що саме вказаним Страховиком був запропонований варіант здійснення виплати страхового відшкодування без проведення оцінки, експертизи пошкодженого автомобіля «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , саме за результатами проведеного представником цього Страховика огляду пошкодженого майна. Заяву про страхове відшкодування ним було подано 27 листопада 2019 року, а не 28 листопада 2019 року, при цьому, йому ще не було відомо про розмір визначеного Страховиком матеріального збитку і узгодження його розміру з ним не проводилося, про що він зазначив у заяві від 27 листопада 2019 року. Враховуючи, що сума до виплати була визначена 37 554,24 грн., він не наполягав на проведенні відповідної автотоварознавчої експертизи та погодився з вищезазначеним розміром матеріального збитку 38 554,24 грн. та сумою страхового відшкодування, розрахованою до виплати 37 554,24 грн., на підтвердження чого надав заяву від 28.11.2019 року. Страховик зобов`язаний був здійснити виплату страхового відшкодування узгодженого розміру протягом 15 днів з дня узгодження, однак не зробив цього (том 1 а.с.142-145).

До початку першого судового засідання позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій прохав стягнути з ПАТ «АСК «Інго-Україна» на його користь 12 052, 65 грн., з яких 10 061, 63 грн. у рахунок недоплаченої суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 1 811, 09 грн. пені за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 179, 93 грн. у рахунок 3 % річних від простроченої суми страхового відшкодування. В іншій частині позовні вимоги залишаються без змін. В обґрунтування заяви вказав, що станом на 02 квітня 2020 року прострочення виплати у сумі 10 061,63 грн. суми безпідставно зменшеного розміру страхового відшкодування (до його узгодженого розміру) складає 111 днів, а тому розмір пені складає 727,75 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, а тому у загальному підрахунку розмір пені, який має сплатити ПрАТ «АСК «Інго-Україна», складає 1 811,09 грн. (1 083,34 грн. + 727,75 грн. = 1 811,09 грн.). Також за позовом на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України вимагається стягнення з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» 151,81 грн. у рахунок 3% річних, з врахуванням прострочення виплати 10 061,63 грн. суми безпідставно зменшеного (недоплаченого) розміру страхового відшкодування (до його узгодженого розміру). На дату 02 квітня 2020 року 3 % річних за 111 днів становить 179,93 грн. (88,13 грн. + 91,80 грн.) (том 1 а.с.147-149).

Відповідач ПАТ «АСК «Інго-Україна» подав до суду заперечення, в яких прохав у задоволенні позову відмовити, вказав, що ОСОБА_1 дійсно звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування 27.11.2019 року, а 28.11.2019 року звернувся із уточненою позовною заявою з новими платіжними реквізитами. Також вказав, що ПрАТ «АСК «Інго-Україна» виконало свої зобов`язання перед позивачем, а саме на підставі Висновку експертного дослідження № 1095 від 15.01.2020 року, було прийнято рішення від 15.01.2020 року про виплату страхового відшкодування, яке перераховано ОСОБА_1 22.01.2020 року (том 1 а.с.158-159).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 12 травня 2020 року по справі призначено судову авто товарознавчу експертизу, зупинено провадження по справі (том 1 а.с.202-203).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27 липня 2020 року поновлено провадження по справі для вирішення клопотання експерта (том 1 а.с. 215-216).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26 серпня 2020 року вирішено клопотання експерта, провадження по справі зупинено ( том 1 а.с.241-242).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 28 вересня 2020 року поновлено провадження по справі, у зв`язку із проведенням судової авто товарознавчої експертизи (том 1 а.с. 28).

Позивач надіслав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій прохав стягнути: з ПАТ «АСК «Інго-Україна» на його користь 25 271, 16 грн., з яких 22 301, 13 грн. у рахунок недоплаченої суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 2 301, 00 грн. пені за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 669, 03 грн. у рахунок 3 % річних від простроченої суми страхового відшкодування; з ОСОБА_2 на його користь 45 163, 93 грн. у рахунок різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням; з відповідачів на його користь 10 112 грн. у рахунок компенсації понесених ним судових витрат пропорційно задоволеним вимогам. В обґрунтування заяви вказав, що на підставі ухвали суду був виготовлений Висновок № 01-07 судової автотоварознавчої експертизи від 25 вересня 2020 року, згідно якого розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ BMW-330D реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату дослідження 1 листопада 2019 р. складає 46 525,98 грн., розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ BMW-330D реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату дослідження 25 вересня 2020 р. складає 50 793,74 грн.. При цьому до розрахунку завданого матеріального збитку судовим експертом приймалося значення Свр (вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні) у розмірі 94 957,67 грн. Отже, відповідно до Висновку № 01-07 судової автотоварознавчої експертизи від 25 вересня 2020 року фактичний розмір шкоди, завданої власнику автомобіля «BMW-330D», д.р.н. НОМЕР_2 , його пошкодженням в результаті ДТП на дату дослідження складає 94 957,67 грн. (вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні); розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW-330D», д.р.н. НОМЕР_2 , його пошкодженням в результаті ДТП на дату дослідження складає 50 793,74 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні + ВТВ «0,00»). З урахуванням Висновку № 01-07 судової автотоварознавчої експертизи від 25 вересня 2020 року до страхового відшкодування належить грошова сума у розмірі 49 793,74 грн. (50 793,74 грн. – 1 000,00 грн. франшиза). ПрАТ «АСК «Інго-Україна» здійснив виплату страхового відшкодування лише у розмірі 27 492,61 грн., тому сума недоплаченого страхового відшкодування складає 22 301,13 грн.(49 793,74 грн. – 27 492,61 грн.). Вважає, що має обґрунтовані підстави вимагати від вказаного Страховика сплати 22 301,13 грн. недоплаченого страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, то строк виплати страхового відшкодування обмежується 25 лютого 2020 року. Станом на 09 листопада 2020 року спливло 258 днів, а тому відповідно до положень п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-ІV розмір пені у загальному підрахунку, який має бути сплачений на його користь ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за 258 днів прострочення 22 301,13 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування складає: 2 301,00 грн. Крім цього, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України вимагає стягнення з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» 669,03 грн. у рахунок 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування за весь час прострочення 258 днів.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України та Правового висновку Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладеного у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 6-2969цс16 завдавач шкоди ОСОБА_2 у порядку додаткової субсидіарної відповідальності для повного відшкодування завданої ним шкоди зобов`язаний оплатити йому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яка складає 45 163,93 грн. (94 957,67 грн. – 49 793,74 грн.). Судові витрати складають 10 112,00 грн., які складаються 1 680,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 5 000,00 грн. оплати професійної правничої допомоги адвоката, 3 432,00 грн. оплати судової автотоварознавчої експертизи (том 2 а.с.35-39).

Від відповідача ПАТ «АСК «Інго-Україна» до суду надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, в яких вказано, що заява подання заяви пр. уточнення позовних вимог ЦПК України не передбачено, а передбачено подання заяви про збільшення позовних вимог, а тому вона підлягає залишенню без розгляду. Також вказала, що експерт при розрахунку матеріального збитку на дату 01.11.2019 року у суму 46 525 грн. 98 коп. включив 20 % ПДВ, а відповідно до вимоги п.36.2 Закону сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Таким чином, розмір завданого власнику матеріального збитку становить 15 226, 70 грн. ( 46525, 98 грн. -27492, 61 грн. розмір виплаченого страхового відшкодування – 20 %). Проти стягнення пенсі та 3 % річних також заперечує, так як заява про виплату страхового відшкодування надійшла 27.11.2019 року, відповідач 15.01.2020 року прийняв рішення про виплату страхового відшкодування відповідно до вимог ст. 36.2 Закону, та 22.01.2020 року виплатив його (том 2 а.с.44-46).

Позивач надіслав до суду пояснення з окремого питання позову, в яких прохав прийняти до розгляду його заяву про уточнення позовних вимог, стягнути за розглядом справи: з ПАТ «АСК «Інго-Україна» 15 678, 10 грн., з яких 13 835, 51 грн. у рахунок недоплаченої суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 1 427, 52 грн. пені за весь час прострочення виплати суми страхового відшкодування узгодженого розміру, 415, 07 грн. у рахунок 3 % річних від простроченої суми страхового відшкодування; з ОСОБА_2 на його користь 45 163, 93 грн. у рахунок різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням; з відповідачів на його користь 10 112 грн. у рахунок компенсації понесених ним судових витрат пропорційно задоволеним вимогам. В заяві вказав, що заявляючи про стягнення вищезазначеної грошової суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 22 301,13 грн., ним не було прийнято до уваги той факт, що судовим експертом до висновків прийняті ціни з урахуванням 20% ПДВ, про що справедливо зауважив Відповідач-1. На даний час відновлювальний ремонт не проведений. Водночас відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV доплата ПДВ здійснюється за умови надання страховику документально підтвердженого факту оплати проведеного ремонту. Тому, з урахуванням положень п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV пред`явлення ним вимог про стягнення з вказаного Страховика суми недоплаченого страхового відшкодування з урахуванням ПДВ дійсно є передчасним і доплата вказаним Страховиком суми ПДВ має відбутися після проведення відповідного відновлювального ремонту у загальному порядку страхового відшкодування, визначеному положеннями п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV. Таким чином, приймаючи до уваги висновки судової автотоварознавчої експертизи та положення п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, він прохає стягнути із Страховика у рахунок недоплаченого страхового відшкодування 13 835,51 грн. з розрахунку: 50 793,74 грн. – 8 465,62 грн. - 1 000,00 грн. - 27 492,61 грн. = 13 835,51 грн., де 8 465,62 грн. – сума ПДВ (50 793,74 грн. : 6 = 8 465,62 грн.). Прострочення виплати 13 835,51 грн. на дату судового засідання 09 листопада 2020 року складає 258 днів, а тому розмір пені у загальному підрахунку, який має бути сплачений на його користь ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за 258 днів прострочення 1 427,52 грн. Крім цього, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України стягненню з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» у рахунок 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування за весь час прострочення 258 днів підлягає 415, 07 грн. (13 835,51 грн. х 3%). Решта заявлених вимог залишена без змін (том 2 а.с.57-61).

Від відповідача ПАТ «АСК «Інго-Україна» до суду надійшли заперечення на пояснення позивача, в яких вказав, що ЦПК України не передбачає подання такого документу, як Пояснення з окремого питання позову. Також вказує, що розрахунок розміру страхового відшкодування треба проводити із розміру матеріального збитку станом на дату настання страхового випадку 01.11.2019 року, тобто з 46 525, 98 грн., а не на дату дослідження 25.09.2020 року із розміру 50 793, 74 грн. Також необхідно вирахувати ПДВ 20 %, а тому сума, яка підлягає сплаті становить 9 305 грн. 20 коп. Проти стягнення 3 % річних та пені заперечують з підстав, наведених у відзиві та запереченнях (том 2 а.с.76-78).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов, з врахуванням поданих змін позовних вимог та уточнень, підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у вказаних заявах.

Представник відповідача ПАТ «АСК «Інго-Україна» Матлахова Т.В. проти задоволення позову заперечувала, з підставі наведених у відзиві та запереченнях.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 01 листопада 2019 року близько 17 год. 45 хв. у м. Полтава по вул. І.Мазепи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Дана подія сталася внаслідок неправомірних дій водія «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , а саме: порушення ним вимог п. 12.1, 13.1 ПДР, що встановлено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2019 року у справі № 554/10086/19 (том 1 а.с.25).

Під час оформлення ДТП було встановлено, що на момент настання пригоди транспортний засіб «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , був забезпечений в ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за полісом № АМ/8841538 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 22.02.2019 року по 21.01.2020 року (том 1 а.с.20-21).

Власником автомобіля «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , що слідує із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (том 1 а.с.18).

Внаслідок цієї ДТП вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження, зокрема, пошкодження зазнав автомобіль «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , які зафіксовані в Акті огляду транспортного засобу від 05.11.2019 (том 1 а.с.23-24).

04 листопада 2019 року ОСОБА_1 письмово повідомив ПрАТ «АСК «Інго-Україна» про обставини цієї ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу «Audi A6», д.р.н. НОМЕР_1 , забезпеченого за страховим полісом № АМ/8841538 та ним додані документи, що мають відношення до цієї події (а.с.(том 1 а.с.22).

05 листопада 2019 року представником Страховика з метою визначення розміру заподіяного матеріального збитку був проведений технічний огляд транспортного засобу «BMW 330D», д.р.н. НОМЕР_2 , зі складанням відповідного Акту огляду транспортного засобу (том 1 а.с.25).

Відповідно до п.35.1 ст. 35 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

27 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав до ПрАТ «АСК «Інго-Україна» заяву про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП, що сталася 01.11.2019 року, відповідно до вимог ст.35 Закону, на бланку вказаного Страховика власноруч із зазначенням свого РНОКПП та банківських реквізитів для перерахування страхового відшкодування. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що розмір визначеного матеріального збитку страховиком не визначено та з ним не узгоджено (том 1 а.с.26).

28 листопада 2019 року ОСОБА_1 з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» надійшло SMS-повідомлення, яким визначений Страховиком розмір заподіяного матеріального збитку становив 38 554,24 грн., розмір суми страхового відшкодування, розрахованої до виплати - 37 554,24 грн. (1 000 грн. франшиза) (том 1 а.с.27).

Також ОСОБА_1 . Страховиком було запропоновано подати уточнену заяву на страхове відшкодування з реквізитами отримувача (том 1 а.с.32), яку і було подано позивачем 28.11.2019 року (том 1 а.с.33).

Відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Таким чином, Страховик був зобов`язаний не пізніше 13 грудня 2019 року здійснити виплату страхового відшкодування узгодженого розміру.

Проте, незважаючи на факт узгодження розміру страхового відшкодування та усупереч вищевикладених умов страхування, ПрАТ «АСК «Інго-Україна» не здійснив виплату узгодженого страхового відшкодування протягом строку, визначеного положеннями п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, а саме: протягом 15 днів з дня узгодження.

На черговий запит стосовно дати виплати узгодженого страхового відшкодування 17 січня 2020 року вказаний Страховик надіслав ОСОБА_1 електронне повідомлення, у якому зазначалося, що «Справа поставлена на оплату 17.12, на протязі 15 робочих днів кошти надійдуть на реквізити», а згодом того же дня повідомлено, що «Збиток в сумі 37 554,24 грн. не пройшов перевірку в службі безпеки. На основі цього була замовлена незалежна експертиза. За результатом незалежної експертизи проведеної ТОВ «СЗУ Україна» № 1095 від 15.01.2020 року сума матеріального збитку без урахування ПДВ склала 28 492,61 грн. (том 1 а.с.34-52, 53-54).

Відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону, Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Таким чином, проведення експертизи вже після досягнення згоди щодо розміру страхового відшкодування суперечить положенням п. 36.2 ст. 36 Закону.

22 січня 2020 року на банківський рахунок ОСОБА_1 було перераховано 27 492,61 грн. (28 492, 61 грн. – 1000 грн. франшиза), що слідує із Платіжного доручення № 896 від 22.01.2020 року та листа ПрАТ «АСК «Інго-Україна» від 15.01.2020 року за вих.. 2183607 (а.с. 127-128.

Отже, ПрАТ «АСК «Інго-Україна» не дотримався умов страхування та здійснив врегулювання даного страхового випадку з порушенням положень п. 36.2 ст. 36 Закону.

У зв`язку із не погодженням із виплаченим розміром страхового відшкодування, за клопотанням позивача у справі було проведено авто товарознавчу експертизу.

Згідно Висновку експерта № 01-07 судової авто товарознавчої експертизи від 25 вересня 2020 року розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ BMW-330D реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату дослідження 1 листопада 2019 р. складає 46 525,98 грн., розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ BMW-330D реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату дослідження 25 вересня 2020 р. складає 50 793,74 грн. При цьому до розрахунку завданого матеріального збитку судовим експертом приймалося значення Свр (вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні) у розмірі 94 957,67 грн. (том 2 а.с.3-26).

Отже, відповідно до Висновку № 01-07 судової автотоварознавчої експертизи від 25 вересня 2020 року фактичний розмір шкоди, завданої власнику автомобіля «BMW-330D», д.р.н. НОМЕР_2 , його пошкодженням в результаті ДТП на дату дослідження складає 94 957,67 грн. (вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні); розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW-330D», д.р.н. НОМЕР_2 , його пошкодженням в результаті ДТП на дату дослідження складає 50 793,74 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні + ВТВ «0,00»).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, приймаючи до уваги висновки судової автотоварознавчої експертизи та положення п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, із ПрАТ «АСК «Інго-Україна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню у рахунок недоплаченого страхового відшкодування 13 835,51 грн. з розрахунку: 50 793,74 грн. – 8 465,62 грн. - 1 000,00 грн. - 27 492,61 грн. = 13 835,51 грн., де 1000 грн. – франшиза, 27 492, 61 – страхове відшкодування, 8 465,62 грн. – сума ПДВ заявлена позивачем. При цьому суд приймає саме вказаний розмір ПДВ, оскільки розмір ПДВ з розрахунку 20 % ( 10 158, 75 грн.), про які зазначає відповідач у запереченнях, є більшим за вказану суму, а суд не може виходити за межі заявлених вимог згідно ст. 13 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідно до положень п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, то строк виплати страхового відшкодування обмежується 25 лютого 2020 року. Станом на 09 листопада 2020 року спливло 258 днів, а тому відповідно до положень п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-ІV розмір пені у загальному підрахунку, який має бути сплачений на користь позивача з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» за 258 днів прострочення 13 835, 51 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, складає: 1 427,52 грн.:

-13 835,51 грн. : 365 днів х 15 днів х 0,22 (за ставкою діючою з 30.01.2020 року до 12.03.2020 року) = 125,09 грн.

-13 835,51 грн. : 365 днів х 42 дня х 0,20 (за ставкою діючою з 13.03.2020 року до 23.04.2020 року) = 318,41 грн.

-13 835,51 грн. : 365 днів х 49 днів х 0,16 (за ставкою діючою з 24.04.2020 року до 11.06.2020 року) = 297,18 грн.

-13 835,51 грн. : 365 днів х 42 дня х 0,12 (за ставкою діючою з 12.06.2020 року до 23.07.2020 року) = 191,04 грн.

-13 835,51 грн. : 365 днів х 109 днів х 0,12 (за ставкою діючою з 04.09.2020 року) = 495,80 грн.

Разом: 125,09 грн. + 318,41 грн. + 297,18 грн. + 191,04 грн. + 495,80 грн. = 1 427,52 грн.

Крім цього, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України стягненню з ПрАТ «АСК «Інго-Україна» на користь позивача у рахунок 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування за весь час прострочення 258 днів підлягає 415, 07 грн. (13 835,51 грн. х 3%).

Твердження ПрАТ «АСК «Інго-Україна» щодо відсутності підстав для стягнення пені та 3 % річних є безпідставними та спростовуються встановленими в ходу судового розгляду справи обставинами..

Доводи представника відповідача ПАТ «АСК «Інго-Україна» щодо наявності підстав для залишення заяви про уточнення позовних вимог без розгляду судом спростовуються, оскільки фактично позивач збільшив свої позовні вимоги до початку першого судового засідання з розгляду справи по суті, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України та Правового висновку Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладеного у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 6-2969цс16 завдавач шкоди ОСОБА_2 (Відповідач-2) у порядку додаткової субсидіарної відповідальності для повного відшкодування завданої ним шкоди зобов`язаний оплатити мені, потерпілому ОСОБА_1 , різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яка складає 45 163,93 грн., з розрахунку: 94 957,67 грн. – 49 793,74 грн. = 45 163,93 грн., де:

-94 957,67 грн. – розмір фактичної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «BMW-330D», д.р.н. НОМЕР_2 (вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні);

-49 793,74 грн. – розмір належного страхового відшкодування.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, сплати пені за прострочення виплати недоплаченої суми страхового відшкодування та 3 % річних від простроченої суми страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Так, позивачем не зазначено, якими доказами завдання страждань підтверджується, не надано жодних доказів на застосування вимушених змін у житті, погіршення відносин у сім`ї та причинно - наслідкового зв`язку між винною поведінкою відповідача та його моральними стражданнями.

Таким чином, позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних страждань, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Згідно з ч. 1, п. 1,2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру у сумі 840 грн. 80 коп. (а.с.1), 3 432 грн. - за проведення судової авто товарознавчої експертизи (а.с.1), 5 000 грн. оплачено за професійну правничу допомогу, що підтверджується угодою від 03.02.2020 року, ордером серії ПТ № 147934 від 03.02.2020 року, квитанцією б/н від 03.02.2020 року (а.с.59-60), а позов про відшкодування матеріальної шкоди задоволено у повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача ПрАТ «АСК «Інго-Україна» на користь позивача судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 2 389 грн. 60 коп. (25, 77 % ). Із відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати у сумі 6 883, 19 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам (74, 23 %).

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263,265, 268, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго-Україна», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АСК «Інго-Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18 067, 70 грн., з яких 13 835, 51 грн. -недоплачена сума страхового відшкодування, 1 427, 52 грн. - пеня за прострочення виплати недоплаченої суми страхового відшкодування, 415, 07 грн. – 3 % річних від простроченої суми страхового відшкодування, судові витрати у сумі 2 389 грн. 60 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 45 163, 93 грн. , судові витрати у сумі 6 883, 19 грн., а всього 52 047, 12 грн.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «АСК «Інго-Україна» , місце знаходження: 01054 м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 23510137.

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 15 лютого 2021 року.

Суддя Л.І. Савченко