Ухвала суду № 95986885, 02.04.2021, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/403/18Провадження № 6/395/21/2021 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року м.Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Орендовського В.А.,

при секретарі Піддубній Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді подання державного виконавця Новомиргородського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шерстюк Я.Р. про примусове входження до житла боржника,

в с т а н о в и в :

До суду надійшло подання державного виконавця Новомиргородського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шерстюк Я.Р. про примусове входження до житла боржника.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначає, що на виконанні у Новомиргородському РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває зведене виконавче провадження № 57742046 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 2130,50 грн.

25.10.2018 року на виконання надійшов виконавчий лист № 395/403/18 від 17.10.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь РТМО «Новомиргородське» боргу в розмірі 1150,10 грн. 25.10.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити до:

Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб - інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку та суму утриманого з них податку в ДРФО відсутня;

Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформацію не знайдено;

Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії - інформації не знайдено;

Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями платник податків з таким податковим номером чи серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

Виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак боржник на виклик не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Згідно останніх відповідей з реєструючих органів встановлено, що майно та кошти на яке можливо звернути стягнення у боржника не виявлено.

Станом па 24.03.2021 року рішення Новомиргородського районного суду не виконано та загальна сума боргу згідно виконавчих проваджень становить 2130,50 грн. Оскільки, боржник злісно ухиляється від виконання рішення суду, перешкоджає державному виконавцю в проведенні виконавчих дій, державний виконавець вимушений був звернутися до суду з даним поданням.

В судове засіданні державний виконавець Шерстюк Я.Р. не з`явилася, надала суду заяву в якій просить розглядати подання без її участі та просила його задовольнити.

Стягувачі та боржник в судове засідання не викликалися, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України.

Розглянувши подання, дослідивши додані матеріали, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішення, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Перелік прав та обов`язків виконавця визначений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов`язаний, вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертаються в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Згідно довідки Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 249380480 від 23.03.2021 року, інформація про власника квартири АДРЕСА_1 - відсутня.

Разом з тим, відповідно до статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно статей 12, 29 Загальної декларації прав людини 10 грудня 1948 року, статей 8, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 16 грудня 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканість свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника – фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Відповідно до статті 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Між тим, виходячи зі змісту зазначеної статті, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) , можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії.

Аналізуючи подані суду письмові докази, вбачається що на підтвердження зазначених в поданні обґрунтувань, відсутні підстави для його задоволення, а саме: не надано доказів, які б підтверджували обізнаність боржника про відкриття виконавчих проваджень, існування зведеного виконавчого провадження, крім виконавчих проваджень по виконанню постанов: ВП № 57497227 від 25.10.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь РТМО «Новомиргородське» витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1150,10 грн., ВП № 56947288 від 08.08.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 275,60 грн., ВП № 57497476 від 25.10.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.; не надано доказів на ухилення боржника від виконання судового рішення; в матеріалах подання відсутні повідомлення та постанови про призначення виконавчих дій не містять роз`яснення боржнику його обов`язку бути вдома, не чинити перешкоди у проведенні виконавчих дій, надати доступ учасникам виконавчих дій до помешкання, тощо. Також відсутнє попередження про відповідальність за ухилення чи не виконання законних вимог державного виконавця. Відсутність зазначеного у повідомленнях та відсутність доказів належного повідомлення боржника про це (супровідних листів, конвертів з довідками про причини повернення поштових відправлень)свідчить про відсутність обізнаності боржника про її обов`язок надати доступ до свого житла.

Крім того, державним виконавцем не надано доказів вжиття інших заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження" таких як примусовий привід боржника з метою належного його повідомлення про обов`язок виконання вимог державного виконавця та дату проведення виконавчих дій.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню за відсутністю належних доказів ознайомлення боржника з датою та порядком проведення виконавчих дій, вчинення боржником перешкод в їх здійсненні.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Новомиргородського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шерстюк Я.Р. про примусове входження до житла боржника.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст ухвали виготовлений 02 квітня 2021 року.

Суддя В.А. Орендовський