Рішення № 95986646, 23.03.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/196/21

Справа № 235/7414/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Макара О.Л.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК») про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 червня 2014 року між ним та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір шляхом видачі йому кредитної картки з кредитним лімітом 21000 грн на строк дії кредитної карти.

Протягом 2015-2020 років він користувався наданими йому банком кредитними коштами, сплачуючи заборгованість за кредитом та відсотками шляхом внесення періодичних платежів.

В період з липня 2015 року по грудень 2017 року він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенитету та терористичної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області.

Під час безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції він ніс службу у званні молодшого сержанта служби цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, де й служить на теперішній час.

У зв`язку з цим ним було отримано статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія УБД № 17.06.2016р., виданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Йому стало відомо, що як особа, що прирівнюється до військовослужбовця та що має статус учасника війни, він має право з початку і до закінчення особливого періоду на ненарахування процентів, пені та штрафів за його кредитним договором.

У зв`язку з цим 24 січня 2020 року він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунок йому відсотків за кредитним договором, на що листом від 27.01.2020р. йому було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Враховуючи, що в період з липня 2015 року по грудень 2017 року він перебував у службову відрядженні, куди його було відряджено для несення служби в районах проведення антитерористичної операції, та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області, то на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за вказаним кредитним договором з 18 березня 2014 року по теперішній час і до кінця особливого періоду, а дії відповідача щодо нарахування процентів, пені та штрафів за вказаним кредитним договором у період з 18 березня 2014 року та відмова у перерахуванні заборгованості за кредитним договором, є порушенням його прав споживача.

На підставі наведеного просив зобов`язати відповідача зробити перерахунок за кредитним договором, укладеним з ним 16 квітня 2014 року, виключивши нараховані проценти, пені і штрафи за період з моменту його укладення і по теперішній час; зобов`язати відповідача утриматись від нарахування процентів, пені, штрафів за кредитним договором, укладеним з ним 16 квітня 2014 року, до кінця особливого періоду (а.с.1-2).

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому позов не визнав з наступних підстав.

Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 02.08.2011р., ОСОБА_1 тим самим уклав з відповідачем договір, який відповідно до ст.634 ЦК України є договором приєднання. Згідно анкети-заяви, підписаної позивачем 02.08.2011р., він погодився на укладення договору з банком і з Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті за адресою: www.privatbank.ua. Таким чином, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму задишку заборгованості.

Виходячи зі змісту ст.ст.1, 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. № 1052, п.10 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 09.01.2014р. № 11, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом управління та силою цивільного захисту і до правоохоронних органів не відноситься, відповідно дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на службовців Державної служби України з надзвичайних ситуацій не розповсюджується.

У відповідності до вимог п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільга про звільнення від сплати відсотків за користування кредитом поширюється та дії для військовослужбовців з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду.

Банки під час особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку їх нарахування – зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючи документи (копій військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копія витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Крім того, Національний банк України листом від 02.09.2014р. № 18-112/48620 повідомив, що у листі Міноборони України від 21.08.2014р. № 322/2/7142 надані роз`яснення щодо переліку документів, які підтверджують призов під час мобілізації та проходження військової служби, що надаються позичальниками банків з метою звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом.

Так, листом Міноборони встановлено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Також документами, які підтверджують призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів – витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Відповідно листа Міноборони початком військової служби військовозобов`язаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів – день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінченням військової служби для резервістів та військовозобов`язаних є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка.

Виходячи з вищенаведеного, списання нарахованих процентів і штрафів особам, які мають право на пільгу про звільнення від сплати відсотків за користування кредитом, за думкою відповідача, здійснюється виключно на підставі пред`явлення вищевказаних документів, які позивачем не надавалися. Аналогічну відповідь на звернення ОСОБА_1 було направлено банком 27.01.2020р. на адресу клієнта.

Отже, доводи, викладені у позовній заяві, відповідач вважав необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам закону і обставинам справи.

На підставі наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.67-69).

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

2 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладений кредитний договір шляхом заповнення анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку з кредитним лімітом 21 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 3,5% (а.с.9- 54, 73).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХП від 20.12.1991р. (далі – Закон № 2011-ХП).

Законом України № 1275-УП від 20.05.2014р. ст.14 цього Закону була доповнена пунктом 15, відповідно до якого військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Аналіз зазначеної статті Закону дає підстави вважати, що дія п.15 ст.14 Закону № 2011-ХП поширюється на три категорії осіб: 1) військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду; 2) резервістів з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду; 3) військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону № 2011-ХП дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі – правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів – громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей; військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

У статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» міститься поняття «правоохоронних органів», до яких відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контроль-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п.10 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014р. № 11, постійно діючими органами управління цивільного захисту, до повноважень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту є: на державному рівні – Кабінет Міністрів України, ДСНС, а також центральні органи виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, та підрозділи з питань цивільного захисту у складі їх апаратів; на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС; на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного і районного значення) рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, виконавчі органи селищних та сільських рад, підрозділи територіальних органів ДСНС; на об`єктовому рівні – керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту, які утворюються (призначаються) такими органами відповідно до законодавства.

Виходячи з наведеного, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом управління та силою цивільного захисту і до правоохоронних органів не відноситься, на службовців якої дія Закону № 2011-ХП не поширюється.

Згідно інформації 9 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 27.11.2020р. № 03/3204 молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 перебуває на посаді рятувальника рятувального відділення 51 державної пожежно-рятувальної частини 9 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області з 7 листопада 2013 року по теперішній час. З 22 листопада 2015 року по 27 квітня 2018 року молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 був включений до складу сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької області, забезпечували її проведення, з метою виконання службових завдань (а.с.62).

Відповідно до копії довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 18.12.2017р. № 834 молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 дійсно в періоди: з 22 липня 2015 року по 1 листопада 2015 року, з14 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року, з 31 грудня 2015 року по 12 січня 2016 року, з 23 січня 2016 року по 3 квітня 2016 року, з 22 квітня 2016 року по 8 червня 2016 року, з 19 червня 2016 року по 20 червня 2016 року, з 1 липня 2016 року по 6 липня 2016 року, з 19 липня 2016 року по 30 липня 2016 року, з 15 серпня 2016 року по 2 жовтня 2016 року, з 23 жовтня 2016 року по 13 грудня 2016 року, з 15 січня 2017 року по 15 січня 2017 року, з 5 лютого 2017 року по 19 лютого 2017 року, з 14 березня 2017 року по 27 квітня 2017 року, з 10 травня 2017 року по 13 липня 2017 року, з 8 серпня 2017 року по 17 вересня 2017 року та з 8 жовтня 2017 року по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України а районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області (а.с.6).

З витягу з протоколу № 21 від 17 червня 2016 року засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 визнано учасником бойових дій і видати відповідне посвідчення працівникам ДСНС України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (а.с.8).

17 червня 2016 року позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (а.с.7).

Згідно копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , виданого Покровсько-Ясинуватським ОМВК 29 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 придатний до військової служби; призовною комісією Поковсько-Ясинуватського ОМВК зарахований в запас 22.05.2017р. за ст.18 п.112 ЗУ «ПВО і ВС» (а.с.90).

З відповіді Кадрового центру Збройних Сил України Міністерства оборони України від 25.02.2021р. № 321/кц/1062 у Кадровому центрі Збройних Сил України інформація про проходження військової служби у Збройних Силах України та надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 відсутня.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що дія Закону № 2011-ХП на позивача не поширюється, і він не має права на пільги, передбачені п.15 ст.14 цього Закону.

Положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Це означає, що особа може звернутися до суду за захистом прав, свобод чи законних інтересів, які вже порушені, невизнані чи оспорені іншою особою. Захист прав, свобод чи законних інтересів особи на майбутнє цивільним процесуальним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим в позові в частині зобов`язання відповідача утриматись від нарахування процентів, пені, штрафів за кредитним договором до кінця особливого періоду необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст.3, п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. № 1052, п.10 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014р. № 11, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д, РНОКПП 143605700 про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складання повного судового рішення – 2 квітня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко

Вступна та резолютивна частини рішення складені 23 березня 2021 року. Повне рішення складене 2 квітня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко