Вирок № 95985272, 02.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1965/20

Провадження 1-кп/219/438/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Мітіної В.О.

захисника Подлуцького А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмут матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050150000241 від 05 лютого 2020 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Соледар Бахмутського району Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 1) 10 червня 2009 року Артемівським місьрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; 2) 18 березня 2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; 3) 17 липня 2013 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць; 4) 23 травня 2018 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 5 місяців; 5) 11 грудня 2019 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2020 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 , знаходився за місцем свого фактичного проживання, а саме, в квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 , яка принесла із собою свій цифровий фотоапарат марки «Nikon COOLPIX», модель S3100, сірого кольору, щоб показати фотографії, які зберігаються у даному фотоапараті. Після спільного вживання спиртних напоїв, приблизно о 21 годині 00 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_2 залишила свій цифровий фотоапарат ОСОБА_1 для перегляду фотографій, а сама направилась до магазину для придбання продуктів харчування. Через 20 хвилин ОСОБА_2 повернулась за вказаною адресою до ОСОБА_1 , але вхідні двері він не відчиняв. Далі ОСОБА_1 , переслідуючи корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, розпорядився без дозволу ОСОБА_2 належним їй на праві власності цифровим фотоапаратом марки «Nikon COOLPIX», модель S3100, сірого кольору. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1 345 гривень 92 копійки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин не визнав та пояснив суду, що, дійсно, 30 січня 2020 року приблизно о 09 годині 00 хвилин до нього додому за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживав та знаходився в той час з ОСОБА_3 , прийшла їх знайома ОСОБА_2 разом зі співмешканцем ОСОБА_4 . Вчотирьох вони на кухні вказаної квартири розпивали горілку, допоки ОСОБА_4 не покликав ОСОБА_1 до зальної кімнати, де запропонував здати до ломбарду його фотоапарат, запевнивши, що він не крадений і належить йому. ОСОБА_1 погодився допомогти ОСОБА_4 , вони повернулись до кухні, а через деякий час ОСОБА_4 з ОСОБА_2 пішли до її матері в квартиру на третьому поверсі в цьому ж під`їзді. ОСОБА_1 вийшов до під`їзду, де очікував ОСОБА_4 , який виніс йому фотоапарат сріблястого кольору «Nikon» без документів. ОСОБА_1 разом з фотоапаратом пішов на ринок в м. Соледар, де хотів закласти фотоапарат. На своєму шляху він зустрів ОСОБА_5 , якого попросив допомогти закласти фотоапарат, і вони вдвох прийшли на ринок, де ОСОБА_1 зустрів знайомого, з яким почав спілкуватись і йому стало байдуже що далі буде з фотоапаратом. При цьому ОСОБА_5 привів його до чоловіка на ім`я ОСОБА_6 , якому ОСОБА_1 заклав фотоапарат за 50 грн, які передав ОСОБА_5 за допомогу, а той придбав за них у ОСОБА_6 пляшку горілки. Після цього ОСОБА_1 пішов по своїм справам, а ввечері зустрів ОСОБА_4 , який у нього нічого не запитував про фотоапарат, ніяких претензій не висував. З ОСОБА_2 він того вечора не зустрічався, при цьому обвинувачений вважає, що вона оговорює його навмисно, що підтверджується і її зверненням до поліції лише через кілька днів після того дня. З собою до квартири обвинуваченого ОСОБА_2 фотоапарат не приносила. Гроші йому та ОСОБА_4 потрібні були для придбання чергової дози наркотичного засобу. Просив виправдати його у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки злочин не вчиняв.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина повністю підтверджується іншими доказами, а саме показаннями потерпілої та свідків.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що до затримання обвинуваченого вона була з ним знайома приблизно 2 роки, оскільки він був співмешканцем її подруги ОСОБА_3 , яка 30 січня 2020 року запросила потерпілу разом з її співмешканцем ОСОБА_4 в гості за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно о 18 годині 00 хвилин вони прийшли до вказаної квартири, де були ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , всі разом вони вживали горілку на кухні. Під час розпивання горілки потерпіла показувала фотографії на своєму цифровому фотоапараті «Nikon S3100», який їй на день народження подарував ОСОБА_4 , який він придбав в ломбарді «Благо» за 600 грн. Приблизно о 21 годині 00 хвилин потерпіла з ОСОБА_4 пішли до магазину за горілкою, при цьому фотоапарат вона залишила на столі в кухні вищевказаної квартири і коли вони повернулися до квартири з магазину двері їм ніхто не відчинив, тож вони пішли додому. Наступного дня потерпіла неодноразово телефонувала ОСОБА_3 , яка не відповідала, а номеру телефону ОСОБА_1 вона не знала. Приблизно о 10 годині 00 хвилин потерпіла прийшла до квартири ОСОБА_3 , але їй знову ніхто не відчинив двері і вона пішла до магазину, де по дорозі зустріла ОСОБА_5 , який запропонував їй придбати у ОСОБА_1 гарний сріблястий фотоапарат «Nikon», а пізніше на ринку вона дізналася, що обвинувачений продав її фотоапарат за 35 грн продавцю на ім`я ОСОБА_6 . В день викрадення фотоапарату ОСОБА_4 з ОСОБА_1 нікуди разом не виходили, а наступного дня ОСОБА_4 працював в розпліднику «Парадіз» з 8 до 16 години. Фотоапарат потерпілій повернули працівники поліції, претензій морального або матеріального характеру до обвинуваченого вона не має.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що в січні 2020 року вранці, точну дату він не пам`ятає, він ішов по парку в м. Соледар, де зустрів на лавочці ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 , обвинувачений на запитання свідка щодо сигарети сказав що грошей немає, але у нього є фотоапарат сріблястого кольору, який йому дав ОСОБА_4 , і його можна продати. Після цього ОСОБА_1 з ОСОБА_5 продали фотоапарат, але за скільки свідку не відомо, при цьому він бачив як ОСОБА_5 дістав пляшку горілки і свідок зрозумів, що це плата за фотоапарат.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що навесні 2020 року, точну дату та час не пам`ятає, він знаходився за прилавком на ринку у м. Соледар, приблизно о 10 чи 11 годині до нього підійшли: ОСОБА_5 , з яким він раніше працював разом, з обвинуваченим ОСОБА_1 та запропонували йому придбати фотоапарат «Nikon» в сріблявому кольорі, який тримав обвинувачений. Фотоапарат був без документів, коробки та без зарядного пристрою, але ОСОБА_5 та обвинувачений запевнили свідка, що фотоапарат не крадений, а належить дружині обвинуваченого, просили за нього 100 грн, але у свідка було лише 30 грн, на які вони погодились.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_2 разом зі співмешканцем ОСОБА_1 . Взимку 2020 року, точну дату вона не пам`ятає, приблизно о 17 годині 00 хвилин, вона повернулась додому, де обвинувачений разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розпивали алкогольні напої. Вони продовжили деякий час вживати вчотирьох горілку, а потім гості пішли. Ніякого фотоапарату у ОСОБА_2 з собою не було. Про обставини продажу фотоапарату їй нічого не відомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що дату та час не пам`ятає, він знаходився на лавочці у сквері в м. Соледар, коли до нього підійшов обвинувачений та запропонував придбати фотоапарат «Nikon» в корпусі сріблястого кольору, на що свідок відмовився. Після цього вони вдвох пішли до центру міста, де до них підійшов ОСОБА_4 і вони втрьох пішли на ринок, де чоловік на ім`я ОСОБА_9 придбав фотоапарат у ОСОБА_1 за 30 грн. Будучи додатково допитаним в ході судового розгляду, свідок ОСОБА_5 наполягав, що біля ринку їх з ОСОБА_1 зустрів саме ОСОБА_4 , який після продажу фотоапарату запропонував їм вжити алкогольні напої, але свідок відмовився і пішов. До, під час та після продажу фотоапарату вони не розмовляли про фотоапарат, зокрема кому він належить, лише через два дні після того він дізнався, що фотоапарат належав співмешканці ОСОБА_4 . Крім того, під час повторного допиту у суді свідок ОСОБА_5 повідомив, що вранці перед судовим засіданням він вжив 1,250 л пива.

Крім показань обвинуваченого, потерпілої та свідків у судовому засіданні безпосередньо досліджені інші докази, надані сторонами.

Так, 05 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулась до поліції із заявою про залучення її до кримінального провадження № 12020050150000241 в якості потерпілої за фактом крадіжки 30 січня 2020 року в квартирі АДРЕСА_2 належного їй фотоапарату «Nikon» (а.с. 129).

Згідно заяви від 05 лютого 2020 року свідок ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції фотоапарат марки «Nikon» сріблястого кольору, який він придбав у громадянина ОСОБА_10 на ринку в м. Соледар, зазначивши, що ОСОБА_1 повідомив, що фотоапарат належить особисто йому (а.с. 130).

Згідно протоколу огляду предмета від 05 лютого 2020 року з доданою до нього фототаблицею слідчий за участю свідка ОСОБА_8 та у присутності двох понятих оглянуто цифровий фотоапарат марки «Nikon COOLPIX», модель S3100 в корпусі сірого кольору, у стані бувшого у використанні, знаходився у робочому стані, мав незначні пошкодження у вигляді подряпин і потертостей. Зауважень та доповнень до протоколу не надійшло (а.с. 131-136).

З висновку експерта № 526/20 від 12 лютого 2020 року за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи вбачається, що ринкова вартість цифрового фотоапарату марки «Nikon COOLPIX», модель S3100, сірого кольору, станом на 30 січня 2020 року з урахуванням зносу становила 1 345,92 грн за умови, що на вказану дату об`єкт мав якісні споживчі характеристики (а.с. 139-142).

Згідно протоколу пред`явлення речей для впізнання від 14 лютого 2020 року з фототаблицею потерпіла ОСОБА_2 серед чотирьох фотоапаратів впізнала за кольором, маркою та номером належний їй фотоапарат марки «Nikon COOLPIX», модель S3100 під номером 3, зауважень та доповнень від потерпілої та двох понятих до протоколу не надійшло (а.с. 143-146).

24 лютого 2020 року слідчим за участю власника приміщення ОСОБА_11 та у присутності двох понятих оглянуто квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події з фототаблицею. За результатами огляду вказаної квартири описано розташування кімнат та меблів у квартирі (а.с. 147-151).

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає необхідним зазначити, що досудове розслідування проведено всебічно, повно і об`єктивно, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, дана відповідна і вірна оцінка кваліфікації діям обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов до висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Досліджуючи вищевказані докази, в тому числі і протоколи огляду місця події та огляду предмету, висновок судової товарознавчої експертизи щодо вартості викраденого майна, а також протокол пред`явлення речей для впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 впізнала викрадений у неї фотоапарат, та заяву свідка ОСОБА_8 , згідно якої він добровільно видав працівникам поліції фотоапарат марки «Nikon» сріблястого кольору, який він придбав у громадянина ОСОБА_10 на ринку в м. Соледар, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються з показаннями допитаних судом потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які є послідовним та логічними.

Одночасно суд не приймає до уваги показання обвинуваченого та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки вони суттєво суперечать вищевикладеним обставинам, письмовим доказам, наданим стороною обвинувачення, та свідченням потерпілої, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які суд вважає правдивими, послідовними, логічними і такими, що узгоджуються між собою та матеріалами кримінального провадження.

Суд ураховує, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області 21 квітня 2020 року, свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим отримати його показання виявилось неможливим, тож суд приймає доводи обвинуваченого, що свідок ОСОБА_4 начебто попросив його продати фотоапарат, як спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин. При цьому, аналіз досліджених судом доказів по справі в їх сукупності переконує суд у тому, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 , дані ним у ході судового розгляду, якими він заперечував свою вину у вчиненні злочину, є не правдивими, оскільки повністю спростовуються письмовими доказами, показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тому до уваги такі свідчення суд не приймає, розцінюючи їх як спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.

Показання свідка ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, оскільки вона була співмешканкою обвинуваченого, тож має на меті спробу допомогти своєму співмешканцю уникнути кримінальної відповідальності. Показання свідка ОСОБА_5 щодо участі свідка ОСОБА_4 під час продажу фотоапарату суд також не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що фотоапарат придбав саме у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які прийшли до нього вдвох, та показаннями свідка ОСОБА_7 , який також розповів, що фотоапарат ОСОБА_1 продавав вдвох з ОСОБА_5 . Крім того, будучи запрошеним до суду для повторного допиту, свідок ОСОБА_5 з`явився у стані алкогольного сп`яніння, що підтвердив особисто у суді наприкінці його допиту, тож його показання не можуть бути прийняті судом до уваги під час ухвалення вироку.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_10 кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, покарання за останнім вироком повністю не відбув, за місцем проживання характеризується негативно, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, проживає без паспорту, у зв`язку з чим його особу встановлено на підставі свідоцтва про народження та проведеного за участю його рідної сестри ОСОБА_12 впізнання особи, в ході якого вона впізнала обвинуваченого як свого рідного брата ОСОБА_10 (а.с. 152-167).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, також відсутні.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин вчинення ним злочину, його поведінки, до, під час та після вчинення кримінального правопорушення, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання, а так само необхідності і достатності обраного покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд дістається висновку, що його виправлення та перевиховання можливі тільки в ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, яке не відбуте, суд вважає необхідним застосувати вимоги ст. 71 КК України і до покарання, призначеного обвинуваченому за цим вироком частково приєднати не відбуте ним покарання за попереднім вироком.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року, остаточно призначивши ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Зарахувати у строк покарання призначеного за сукупністю вироків, покарання відбуте частково ОСОБА_1 за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року, з 21 лютого 2020 року до 01 квітня 2021 року.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з 02 квітня 2021 року.

Речові докази, а саме: цифровий фотоапарат марки «Nikon COOLPIX», модель S3100, сірого кольору – залишити у веденні законного володільця ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.С. Конопленко