Рішення № 95985253, 02.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3141/21

Провадження № 2-о/219/210/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення фактів родинних відносин та смерті особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2021 року адвокат Басан Ю.П., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факти того, що заявник є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ткібулі Грузії, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку. В обґрунтування заяви представником заявника зазначено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджуються свідоцтвом про народження. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати заявника, знаходячись у місті Донецьку, померла, після чого представник заявника звернувся до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для отримання свідоцтва про смерть померлої, однак, враховуючи, що смерть ОСОБА_2 відбулась на тимчасово окупованій території, а лікарське свідоцтво про смерть, надане заявником, не створює ніяких юридичних наслідків, оскільки видано органами на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, ОСОБА_3 було відмовлено у державній реєстрації смерті матері заявника. При цьому, працівниками відділу також акцентовано увагу заявника на розбіжність написання його прізвища та прізвища матері, що ускладнить в подальшому отримання спадщини, внаслідок чого ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з даною заявою.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 , які про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, не з`явились. 01 квітня 2021 року представником подано заяву про розгляд справи без його та заявника участі.

Представники заінтересованих осіб: Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, які про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в судове засідання не з`явились за невідомою суду причиною. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не надали.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України), фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дістається висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення фактів родинних відносин та смерті особи на тимчасово окупованій території України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення фактів, яких вимагає заявник, породжує правові наслідки. Встановити такі факти іншим шляхом неможливо.

Судом встановлено наступне: з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 січня 1970 року вбачається, виданого російською мовою, вбачається, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_3 селиші Булавинка міста Єнакієве Донецької області, в графі «Батьки» батьком зазначений « ОСОБА_4 », а матір`ю – « ОСОБА_2 » (а.с. 9).

В свою чергу, у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області 28 листопада 1997 року, прізвище заявника українською мовою зазначено як « ОСОБА_5 » (а.с. 5-7), а у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданому Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області 23 жовтня 2001 року, прізвище матері заявника українською мовою зазначено як « ОСОБА_6 » (а.с. 8).

Також в суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого представником заявника надано до заяви копію довідки про причину смерті № 687 від 07 жовтня 2020 року, виданої медичним закладом міста Донецька, згідно якої мати заявника померла від дихальної недостатності, двосторонньої полісегментарної вірусної пневмонії (а.с. 11).

Даючи оцінку допустимості вищезазначеного доказу (копії довідки про причину смерті), як документу, що виданий органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом – ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v. Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

У відповідності до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

В матеріалах справи мається відмова у проведенні державної реєстрації смерті Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за вих. № 20.14-151-104 від 30 березня 2021 року, згідно якої представнику заявника відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 (а.с. 12).

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії, при цьому факти, що мають юридичний характер – це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Крім того, згідно до роз`яснень, викладених у пункті 7 вказаної постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадського стану.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Як вбачається зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» відділам державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області, зокрема, міста Донецьк, тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Таким чином, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, враховуючи, що встановлення вказаних фактів має для заявника юридичне значення, суд приходить до висновку про повну обґрунтованість і доведеність заяви про встановлення юридичних фактів, у зв`язку з чим дані юридичні факти підлягають встановленню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.

Також суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику положення частини 2 статті 319 ЦПК України, згідно якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,259, 265, 315, 317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити заяву.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець міста Єнакієве Донецької області, є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ткібулі Грузії.

Встановити юридичний факт того, що громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Ткібулі Грузії, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, а саме: у місті Донецьк.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Заявник – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

Заінтересовані особи:

Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження якого: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 62, код ЄДРПОУ 22034637;

Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження якого: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734.

Суддя О.С. Конопленко

02.04.2021