Рішення № 95985121, 31.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8097/20

2-а/219/13/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса,Відділ прикордонної служби «Мілове» імені В. Банних,

про скасування постанови СхРУ №072408 від 28.08.2020 року,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати дії ОСОБА_2 незаконними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення СхРУ №072408 від 28.08.2020 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що08.03.2020 року він разом з родиною на своєму автомобілі заїли через КПВВ Майорськ до м. Донецьк перевірити своє житло. У зв`язку з тим, що в Україні почався карантин і були замкнуті усі КПВВ, він не мав можливості виїхати на підконтрольну територія, до м. Бахмут, де знаходиться його власна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . 28.09.2020 року він разом з жінкою та двома дітьми, яким потрібно на навчання до школи, не маючи іншої можливості, заїхали на територію України з непідконтрольної території через територію Росії через ПП «Мілове». Де на нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення, за ч.1 ст.204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Зазначає, що правова допомога йому не надавалась, права не були роз`ясненні.

Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Мілове» імені В. Банних в особі начальника 2-ої групи ІПК відділення інспекторів ПК ППС «Мілове» Орхімової Ірини Сергіївни про скасування постанови СхРУ №072408 від 28.08.2020 року, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

04.09.2020 року позивачем вказані недоліки за ухвалою Артемівського суду Донецької області від 02.09.2020 року були усунуті.

Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Мілове» імені В. Банних в особі начальника 2-ої групи ІПК відділення інспекторів ПК ППС «Мілове» Орхімової Ірини Сергіївни про скасування постанови СхРУ №072408 від 28.08.2020 року до свого провадження та призначено судове засідання.

03.10.2020 року позивачем через електронну форму звернення громадян подано клопотання про заміну неналежного відповідача - Відділ прикордонної служби «Мілове» імені В.Банних в особі начальника 2-ої групи ІПК відділення інспекторів ПК ППС «Мілове» Орхімової Ірини Сергіївни на належного відповідача - Відділ прикордонної служби «Мілове» імені В. Банних.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року було здійснено заміну неналежного відповідача - Відділ прикордонної служби «Мілове» імені В.Банних в особі начальника 2-ої групи ІПК відділення інспекторів ПК ППС «Мілове» Орхімової Ірини Сергіївни на належного - Відділ прикордонної служби «Мілове» імені В. Банних, розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості співідповідача по справі Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року було задоволено клопотання відповідача про допит як свідка військовослужбовця Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса - старшого прапорщика ОСОБА_3 .

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві. В останнє судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, не заперечував проти завершення розгляду справи за його відсутності.

Відповідач - Відділ прикордонної служби «Мілове» імені В. Банних, у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засіданняне з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву у встановлений строк від нього не надходило, тому, на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Представник відповідача - Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, у судовому засіданні та відзив на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості. Зазначив, що від вручення пам`ятки про права та обв`язки позивача відмовився, про що свідчить копія з підписами свідків. Стверджує, що позивач дійсно у незаконний спосіб здійснив перетин кордону через закритий пункт пропуску на тимчасово окупованій території, проти чого сам у позовній заяві не заперечує і визнав цей факт, тому є всі підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-2 КУпАП. В останнє судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, не заперечував проти завершення розгляду справи за його відсутності.

З урахуванням ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом(ст.7 КУпАП).

Відповідно до ст.287 ч.1 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Постановою серії СхРУ № 072408 від 28.08.2020 року начальника 2-ої групи ІПК відділення інспекторів ПК ППС «Мілове» Орхімової Ірини Сергіївни, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді 1700 гривень штрафу за те, що 28.08.2020 о 14 год. 40 хв., в пункті пропуску ПК ППС «Мілове» імені В. Банних, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який пояснив, що 27.08.2020 року перетнув ДКУ у ТОТУ до РФ через тимчасово недіючий пункт пропуску через ДКУ «Маринівка» чим порушив вимоги п. 3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 року «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» (а.с.3).

Свідок військовослужбовець Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса - старший прапорщик ОСОБА_4 , у судовому засіданні надав показання про те, що дійсно був свідком як ОСОБА_1 28.08.2020 року в пункті пропуску ПК ППС «Мілове» імені В. Банних здійснював перетин державного кордону з території Російської Федерації і ним особисто при перевірці у спеціалізованій базі було встановлено, що виїзд з території держава Україна останнім не здійснювався, що може свідчити про незаконний перетин ним кордону через недіючий пункт пропуску на тимчасово окупованій території України.

За приписами ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року №815 (далі - Порядок).

Так, за п. 3 вказаного Порядку в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

Отже, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, є порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску «Маринівка», за яким припинення рух згідно рішення Кабінету Міністрів України 05.06.2014 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Суд зазначає, що, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в її основу посадовою особою суб`єкта владних повноважень було покладено пояснення ОСОБА_1 та визнання ним факту вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Така правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року у справі № 177/525/17.

Суд зазначає, що відповідачами всупереч ч. 2, 5 ст. 77 КАС України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено порушення ОСОБА_1 ст. 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», а саме, перетинання позивачем 27 серпня 2020 року державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Маринівка» в порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України.

Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що постанова від 28 серпня 2020 року серії СхРУ № 072408 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно позивача за ст. 204-2 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача - Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, як юридичної особи на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 420, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 246 , 255, 271 -272, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, Відділу прикордонної служби «Мілове» імені В. Банних про визнання дій незаконними, скасування постанови СхРУ № 072408 від 28.08.2020 року та закриття справи про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення СхРУ № 072408 від 28.08.2020 року, винесену начальника 2-ої групи ІПК відділення інспекторів ПК ППС «Мілове» Охрімовою І.С., щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону імені героя України полковника Євгена Пікуса (код ЄДРПОУ 14321736) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Давидовська