Вирок № 95984433, 01.04.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/783/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувшиувідкритомусудовомузасіданні у залі суду кримінальне провадження № 42020021240000010 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка смт. Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області, зареєстрована та фактично проживаюча, за адресою: АДРЕСА_1 ,з середньо-спеціальною освітою, не одружена, на утриманні має двох інвалідів донька 16 років та син 23 роки, не працююча, не судима, у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 128 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Барановського О.Б., обвинуваченої - ОСОБА_1 , представника потерпілої - Семенюк Л.В., -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.09.2019, на підставі Наказу Ладижинського дитячого будинку-інтернату (ЄДРПОУ 21722269) № 146-к від 06 вересня 2019, ОСОБА_1 прийнято на роботу та призначено на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-няньки) вказаної установи.

Згідно посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки-няньки) № 38-основним завданням молодшої медичної сестри (санітарки-няньки) є якісне виконання своїх функціональних обов`язків, збереження здоров`я та життя підопічних, а також остання зобов`язана проводити вмивання підопічних зранку, ввечері та після кожного прийому їжі та несе відповідальність за збереження життя та здоров`я підопічних. Згідно «Інструкції по купанню підопічних в ванних кімнатах будинку-інтернату №70», затвердженої директором Ладижинського дитячого будинку-інтернату 09.01.2020 забороняється включати кран з водою, коли вихованець знаходиться в ванній та залишати вихованців в ванних кімнатах без нагляду.

Далі, ОСОБА_1 , 31.01.2020близько 19:00 год., у приміщенні ванної кімнати Ладижинського дитячого будинку-інтернат, що знаходиться за адресою: вул. Степова, 1-А, с. Заозерне, Тульчинського району, Вінницької області, проводила купання підопічної- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється інвалідом І А групи з дитинства та потребує постійного стороннього догляду та допомоги.

В порушення норм посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки - няньки) № 38 та Інструкції по купанню підопічних в ванних кімнатах будинку-інтернату №70 в момент, коли ОСОБА_2 знаходилась у ванній, ОСОБА_1 проявляючи зневажливе ставлення до виконання посадових інструкцій та правил по купанню в ванних кімнатах, а також інтересів інших осіб, протиправно не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити-тим самим маючи об`єктивну можливість розпізнати небезпечну ситуацію та запобігти її розвитку, проявивши злочинну недбалість, відкрила кран з гарячою водою, внаслідок чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків І - ІІ ступеню більш як на 20% поверхні тіла, що ускладнились опіковою хворобою, які зосереджені частково на ділянках нижньої частини живота, промежини, ягодиць, обох нижніх кінцівок та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, по критерію тривалого розладу здоров`я більш як на 21 день.

Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, визнала повністю і суду надала показання, які повністю відповідають обставинам викладеним в обвинувальному акті, а саме, що 31.01.2020, близько 19:00 год., у приміщенні ванної кімнати Ладижинського дитячого будинку-інтернат, обвинувачена проводила купання підопічної, відкрила кран з гарячою водою температуру якої не перевірила, після чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді опіків. В скоєному щиро розкаялася.

У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченої та характеризуючих її особу матеріалів провадження.

При цьому, суд роз`яснив обвинуваченій та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Дослідивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у завданні з необережності середньої тяжкості тілесного ушкодження, у судовому засіданні доведена у повному обсязі і її дії слід кваліфікувати за ст. 128 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , суд враховує особу обвинуваченої, яка щиро розкаялася, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має на утриманні двох дітей інвалідів .

Обставини, які відповідно ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає її щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлені.

За таких обставин, з метою попередження нових кримінальних правопорушень, виправлення засудженої з врахуванням вимог ст. 50, 65 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 у межах санкції визначеної ст. 128 КК України, у виді позбавлення волі.

Разом з тим, приймаючи до уваги позицію сторони обвинувачення, суспільну небезпечність вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка щиро розкаялась у вчиненні у кримінального правопорушення, встановлені у судовому засіданні пом`якшуючі і обтяжуючі обставини покарання, суд дійшов висновку, що її виправлення можливе без реального відбування покарання, тобто без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши останню від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на неї обов`язки, визначені п. 1, 2 ст. 76 КК України.

Обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід на досудовому розслідуванні та під час судового провадження не обирався, також відсутні підстави для його обрання до вступу вироку у законну силу.

Витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 50, 65 - 67, ст. 128 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Учасникам процесу, які не були присутні під час проголошення вироку надіслати за допомогою засобів поштового зв`язку.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області О.В. Саламаха