Рішення № 95980519, 01.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Київ № 640/14233/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Цеппелін Україна ТОВ» з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач, митний орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2019 №UA100000/2019/000024/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач безпідставно не взяв до уваги подані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що ввозилися в Україну, та необгрунтовано прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та зазначив, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2019 №UA100000/2019/000024/2, Київська міська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2017 між ТОВ «Цеппелін Україна ТОВ» (покупець) та компанією «USCO S.P.A» (продавець) укладено договір купівлі-продажу запасних частин №USCO/ZEPUKR/12/2017.

Відповідно до умов цього договору продавець зобов`язувався продавати та поставляти, а покупець приймати та оплачувати запасні частини до будівельної та гірничодобувної техніки таких торгових марок як ITR, Cateroillar, Komatsu, Volvo та Hyndai згідно з кількістю та цінами, зазначеними в інвойсах.

Поставка обладнання здійснюється автомобільним або авіаційним транспортом на умовах Modena Італія (Інкотермс-2010) поетапно, окремими партіями, в строки і обсягах, узгоджених сторонами згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

При поставці автомобільним або авіаційним транспортом, пункт відправки та умови поставки можуть відрізнятись (пункт 2.2 договору). Ціни на запасні частини визначаються за кожною окремою позицією в дійсному інвойсі продавця (пункт 4.3 договору). Оплата кожної отриманої партії повинна бути здійснена протягом 60 календарних днів від дати інвойсу, за умови попередньої доставки та отримання запасних частин. Оплата має бути здійснена в євро (пункт 4.4 договору).

Відповідно до умов вищевказаного договору та згідно з інвойсами від 31.01.2019 №1464/2019, №1467/2019 та №1468/2019 позивачем придбано товари, зокрема:

- частини доржньо-будівельної техніки: фільтр масляний ДВЗ арт.7W2326 - 12 шт., виробник USCO SpA, торговельна марка ITR, країна виробництва Китай, код УКТЗЕД 8421230090 (пункт 31 в ЕМД)

- частини дорожньо-будівельної техніки: гусеничний опорний каток арт.UF047Z0C-4 шт., арт. UF142C0E - 4 шт., гусеничний опорний ролик арт.UH082С0B - 2 шт., направляюче колесо ходове з вилкою арт. UX082C0E - 2 шт., арт. UX097C1E - 1 шт., виробник USCO SpA, торговельна марка ITR, країна виробництва Китай, код УКТЗЕД 8708709990 (пункт 45 в ЕМД)

- частини дорожньо-будівельної техніки: гусеничний ланцюг арт.1 - 2 шт., арт. UL190K2P46 - 2 шт., виробник USCO SpA, торговельна марка ITR, країна виробництва Південна Корея, код УКТЗЕД 8708709990 (пункт 46 в ЕМД).

Указані товари були заявлені для митного оформлення за митною декларацією від 07.02.2019 №UA100020/2019/366160.

Задекларована митна вартість товару визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та включала вартість товару згідно з інвойсами та вартість витрат на транспортування товарів згідно з довідкою (калькуляції) про транспортні витрати від 07.02.2019 №1910051 до місця ввезення на митну територію України (умови поставки згідно з договором FCA IT Модена), а саме:

Номер товару в ЕМД, к-сть; ціна згідно інвойсу; транспортні витрати згідно довідки; заявлена митна вартість (1 метод); курс валюти , євро (31) 8,28 кг, 45,5191 євро (1398,4779 грн.), 0,8609 євро (26,4493 грн.), 46,3800 євро (1424,8600 грн.) 5,6014 євро за 1 кг, 30,722882; (45) 709,002 кг, 1910,8375 євро (58706,4350 грн.), 71,1625 євро (2186,3170 грн.), 1982,0000 євро (60892,6700 грн.) 2,7945 євро за 1 кг, 30,722882; (46) 1978,02 кг, 4551,7400 євро (139842,5709 грн.), 192,96 євро (5928,2873 грн.), 4744,7000 євро (145770,8000 грн.) 2, 3987 євро за 1 кг, 30,722882.

Для митного оформлення декларант позивача подав до митного органу:

- декларацію митної вартості від 07.02.2019 №UA100020/2019/366160;

- договір купівлі-продажу від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 та додаткові угоди до нього від 30.12.2017 №1 та від 28.12.2018 №3;

- інвойси від 31.01.2019 №1464/2019, №1465/2019, №1466/2019, №1467/2019 та №1468/2019;

- CMR від 01.02.2019 №б/н;

- сертифікат про походження товару до інвойсів від 31.01.2019 №1464/2019, №1465/2019, №1466/2019, №1467/2019 та №1468/2019;

- довідку про транспортні витрати від 07.02.2019 №1910051;

- договір про перевезення від 11.12.2018 №099/18;

- договір про перевезення від 31.01.2019 №31/01/19;

- договір на надання транспортно-експедиторських послуг (ТОВ «Цеппелін Україна ТОВ» - Шерп ІЛС) від 11.02.2014 №К004/14;

- калькуляцію на транспортно-експедиторські послуги від 07.02.2019 №1910051.

Як зазначив позивач, на момент митного оформлення товару у нього були відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, оскільки відповідно до п.4.4 вищевказаного договору купівлі-продажу термін сплати за товар складає 60 календарних днів від дати інвойсу; за умовами поставки (FCA Модена) вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому включена в митну вартість, заявлену позивачем (надана довідка про транспортні витрати та договори з перевізниками); імпорт товару не підлягає ліцензуванню; страхування імпортером не здійснювалося.

У подальшому позивач оплатив поставлений товар за ціною договору, що підтверджується довідкою з банку від 05.04.2019 №МО/190405/2/БТ.

Електронним запитом від 08.02.2019 о 19:35 митний орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: заявку на перевезення; документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на запит декларантом позивача було направлено Листи від 08.02.2019 та надано додаткові документи, а саме:

- прайс-лист від 06.02.2019;

- експортну декларацію від 01.02.2019 №191ITQTC1T0005627E6;

- рахунок на транспортно-експедиторські послуги від 08.02.2019 №1910051; сертифікати проходження №0572739, №0572738, №0572737, №0572736, №0572735 від 05.02.2019;

- сертифікати походження від 05.02.2019 №0572739, 0572738, 0572737, 0572736, 0572735;

- пакувальні листи від 30.01.2019 №3373, 3374, 3375, 3376, 3380;

- заявку на транспортно-експедиторські послуги від 31.01.2019 № 1910051;

- платіжне доручення по оплаті за попередньо поставлений товар по контракту від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 згідно декларацій від 05.12.2018 № UA100020/2018/183398, від 19.12.2018 №UA100020/2018/184059.

Електронним запитом від 11.02.20.19 о 17:22 митним органом було проведено процедуру консультації.

Зокрема, відповідач вказав, що подані декларантом позивача документи для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в інвойсах від 31.01.2019 №1464/2019, 1465/2019, 1466/2019, 1467/2019, 1468/2019 зазначено, що оплата за товари здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу, тоді як пунктом 4.4. контракту від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 передбачено здійснення оплати у розмірі 100% від вартості інвойсу протягом 60 календарних днів від дати інвойсу; для підтвердження витрат на транспортування декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та пункту 1.2 договору на ТЕО від 11.02.2014 №К004/14 заявку на перевезення; для підтвердження витрат на транспортування декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади - до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати ІП «Шерп ІЛС» від 07.02.2019 №1910051, тоді як перевізником відповідно до графи 16 CMR від 01.02.2019 перевізником є ТОВ «Петрунь»; відповідно до пункту 2.1 контракту від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 умови поставки товарів FCA-Modena (термін FCA «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці, та якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження) - відповідно до пункту 6 частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження; декларантом не подано відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на навантаження, транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування).

З метою усунення виявлених недоліків декларанту позивача запропоновано надати основні та додаткові документи, а саме: заявку на перевезення; документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У електронному запиті від 11.02.2019 зазначено про надання позивачем додаткових документів: заявки на перевезення від 31.01.2019 №1910051 до договору на ТЕО від 11.02.2014 №К004/14; банківського платіжного документу щодо здійснення оплати в сумі 33446,81 євро за контрактом від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017. Також, декларантом 11.02.2019 надіслано повідомлення,про відмову у подачі інших додаткових документів (лист ТОВ з II «Цеппелін Україна ТОВ» від 08.02.2019).

Надані додатково позивачем документи відповідач до уваги не взяв та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2019 №UA100000/2019/000024/2, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості.

При цьому попередньо подану МД анульовано шляхом видання картки-відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання та сплатив відповідні митні платежі, обчислені з митної вартості, визначеної відповідачем, після чого товар був випущений митним органом у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.

У зв`язку з визначенням відповідачем іншої, ніж указана позивачем, митної вартості товару, сума переплат ПДВ та ввізного мита, сплачениним, склала відповідно 57 482,19 грн. та 13 681,13 грн., та разом складає 71 163,32 грн.

Разом із листом від 18.04.2019 декларант позивача надав додаткові документи, а саме:

- довідку про транспортні витрати від 07.02.2019 №1910051;

- заявку на перевезення від 31.01.2019 №1910051 до Договору на надання транспортно-експедиторських послуг від 11.02.2014 № К004/14;

- рахунок від 08.02.2019 №1910051; - акт надання послуг від 08.02.2019 №1910051;

- прайс-лист виробника товару від 06.02.2019 №б/н; довідка з банку від 05.04.2019 за вих. №МО/190405/2/БТ;

- звіт № 076 про оцінку вартості товару - запасні частини до дорожньо-будівельної техніки Caterpillar, торгівельної марки ITR, згідно з Комерційними інвойсами від 31.01.2019 №1464/2019, від 31.01.2019 №1467/2019 та від 31.01.2019 №1468/2019 до Договору купівлі-продажу запасних частин від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017.

Листом від 24.04.2019 №4165/10/26-70-19-01 відповідачем було відмовлено у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, та зазначено підставою для відмови те, що наведені позивачем зауваження щодо застосування методу визначення митної вартості та джерела інформації не спростовують доводи митного органу в рішенні про коригування митної вартості, а надані Позивачем додаткові документи не підтверджують складових митної вартості. Також відповідач зазначає, що надана довідка банку не містить печатки банку й не може розглядатись як документ, який підтверджує оплату.

Не погоджуючись вищевказаним рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом Українита іншими законами України.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частинами 5, 6, 8, 11 статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 Митного кодексу України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини четвертої стаття 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 Митного кодексу України).

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку суду про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, при здійсненні контролю митний орган встановив, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В якості додаткових документів декларантом надано: заявку на перевезення від 31.01.2019 №1910051 до договору на ТЕО від 11.02.2014 №К004/14; банківський платіжний документ щодо здійснення оплати в сумі 33446,81 євро за контрактом від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017.

За результатами розгляду додаткових документів встановлено, що декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на навантаження, транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування).

Отже, надані документи в якості додаткових прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, відповідно до пункту 2.1 зовнішньоекономічного договору від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 умовами поставки товару є FCA Modena (Італія).

Згідно з міжнародними комерційних умов FCA Modena (Італія) Інкотермс 2010 продавець виконує своє зобов`язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.

За вказаними умовами вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому вона була включена в митну вартість, заявлену декларантом позивача.

До заявленої митної вартості декларантом віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 35 331,31 грн., на підтвердження чого надано довідку про транспортні витрати від 07.02.2019, яка містить розгорнуту калькуляцію транспортних послуг.

Водночас на підтвердження вартості транспортних витрат у вищевказаному розмірі відповідачу надано рахунок на транспортно-експедиторські послуги від 08.02.2019 №1910051.

Згідно з пунктом 3.1 договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 11.02.2014 №К004/14, укладеним між позивачем та іноземним підприємством «Шерп ІЛС», розмір плати експедитору по договору фіксується в рахунку.

Крім того, вищевказана вартість робіт по перевезенню підтверджується актом надання послуг від 09.04.2019, зокрема, перевезенню вантажу з товарами, що імпортувалися позивачем.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.-5.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Тобто, документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть бути не тільки банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, а й - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З урахуванням викладеного, надані декларантом позивача рахунок на транспортно-експедиторські послуги, довідка про вартість транспортних послуг, що містить калькуляцію транспортних послуг та акт виконаних робіт, які оформлені належним чином, є достатніми доказами на підтвердження витрат позивача на перевезення, включених ним до заявленої митної вартості товарів.

Водночас суд зауважує, що вимагаючи від позивача документи, що стосується підтвердження складових митної вартості в частині транспортування товарів та запропонувавши надати відповідні документи на їх підтвердження, відповідач в оскаржуваному рішенні не надав оцінку цим документам, зазначивши, натомість, про виявлену розбіжність в інших наданих додатково документах та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично спечена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, суд не бере до уваги такі доводи відповідача з наступних підстав.

Твердження відповідача, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в інвойсах від 31.01.2019 №1464/2019, 1465/2019, 1466/2019, 1467/2019, 1468/2019 зазначено, що оплата за товари здійснюється протягом ЗО днів від дати інвойсу, тоді як пунктом 4.4. контракту від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 передбачено здійснення оплати у розмірі 100% від вартості інвойсу протягом 60 календарних днів від дати інвойсу, то зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається обґрунтування відповідачем причинно-наслідкового зв`язку між вказаною обставиною та її безпосереднім впливом на вартість товару.

Суд не погоджується із твердженням відповідача, викладене в оскаржуваному рішенні, про те, для підтвердження витрат на транспортування декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та пункту 1.2 договору на ТЕО від 11.02.2014 №К004/14 заявку на перевезення.

Литом від 08.02.2019 декларантом позивача було надано заявку на транспортно-експедиційні послуги від 31.01.2019 №1910051, проте, наданий додатково позивачем документ відповідач до уваги не взяв.

Так, суд критично сприймає твердження відповідача, викладене в оскаржуваному рішенні, про те, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади -до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати ІП «Шерп ІЛС» від 07.02.2019 №1910051, тоді як перевізником відповідно до графи 16 CMR від 01.02.2019 перевізником є ТОВ «Петрунь».

Погоджуючись із позивачем, суд зазначає, що відповідно до п.8.2. експедитор має право виконувати свої обов`язки відповідно до Договору особисто або залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. В даній ситуації Товариство «Цеппелін Україна ТОВ» має договірні відносини на перевезення та експедирування товарів з Іноземним підприємством «ШЕРП ІЛС» (Договір № К004/14 на надання транспортно- експедиторських послуг від 11.02.2014р., заявку на перевезення №1910051 від 31.01.2019 року, довідку про транспорті витрати №1910051 від 07.02.2019 року, рахунок №1910051 від 08.02.2019р., Акт надання послуг №1910051 від 08.02.2019 року додаємо). В свою чергу між Іноземним підприємством «ШЕРП ІЛС» та ФОП ОСОБА_1 також існують договірні відносини на перевезення згідно з договором на перевезення №099/18 від 11.12.2018року, а між ФОП ОСОБА_2 , в свою чергу договір з кінцевим перевізником ТОВ «Петрунь» згідно з договором про надання транспортно- експедиторських послуг №31/01/19 від 31.01.2019 року. Зазначені договори були подані декларантом позивача разом із митною декларацією від 07.02.2019 №UA100020/2019/366160.

Отже, доводи відповідача, щодо зазначення у графі 16 CMR від 01.02.2019 перевізником ТОВ «Петрунь», ніяким чином не суперечить формуванню та підтвердженню числових значень складових митної вартості товарів.

Що стосується твердження відповідача, що відповідно до пункту 2.1 контракту від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 умови поставки товарів FCA-Modena (термін ЕСАвфранко- перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці, та якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження) - відповідно до пункту 6 частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження, суд зазначає наступне.

Згідно з міжнародними комерційних умов FCA Modena (Італія) Інкотермс 2010 вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Суд звертає увагу, що заявка на транспортно-експедиторські послуги від 31.01.2019 № 1910051 містить адресу завантаження товару 41122 Modena, Via Nazioni, 65, USCO SPA, що збігається з адресою складу продавця, зазначеному у договорі від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017.

Відповідно до п.8 частини 2 статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товарів є страхові документи , а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо страхування було здійснено. Проте, позивачем було повідомлено, що страхування товару імпортером не здійснювалося.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначено митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною договору, що підтверджено ним документально.

Відтак, визначення відповідачем митної вартості товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, відповідачем протиправно застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, що свідчить про недотримання при прийнятті оскаржуваного рішення вимог, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 75-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цеппелін Украна ТОВ» (03022, вул. Васильківська, 34, 3-1 поверх, код ЄДРПОУ 30278004) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) про коригування митної вартості товарів від 11.02.2019 №UA100000/2019/000024/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Цеппелін Україна ТОВ» (03022, вул. Васильківська, 34, 3-1 поверх, код ЄДРПОУ 30278004) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2007,00 (дві тисячі сім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур