Рішення № 95980407, 01.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Київ № 640/25364/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 , Судовий експерт) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код - 00015622) (надалі - відповідач, Комісія), у якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати повністю рішення від 31.08.2020 № 1 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, таким, що очевидно суперечить нормам законодавства, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

Наразі суд вказує, що обґрунтовуючи позов позивач відзначає, що на підставі скарги від 05.05.2020 за № 547 адвоката ОСОБА_3 , поданої до Мін`юсту в інтересах підозрюваної у кримінальному провадженні ОСОБА_4 (зареєстр. 14.05.2020 за вхідним № 13518-33-20), було порушено проти ОСОБА_1 дисциплінарне провадження, за результатами проведення якого дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Відповідне рішення прийняте за наслідками перевірки наданого у кримінальному провадженні висновку експертів від 11.12.2019 № 28255/19-35/33653/19-61 про результати комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (за текстом - Висновок) - на предмет відповідності висновку у частині проведеного ОСОБА_1 та іншими фахівцями психологічного дослідження вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз.

Позивач, по-перше, звертає увагу, що прийняття Комісією оспорюваного рішення очевидно виходить за межі її виключних повноважень, суперечить і не відповідає прямо визначеній у ч. 3 ст. 17 Закону України «Про судову експертизу» меті її створення, вимогам ч. 2 ст. 19, п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ст. 14, ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про судову експертизу», а також закріпленим статтею 3 цього Закону таким принципам судово-експертної діяльності як її законність і незалежність, та закріпленим статтею 4 Закону гарантіям незалежності судового експерта та правильності його висновку.

По-друге вказує, що процедура розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта включає, зокрема, порушення дисциплінарного провадження.

При цьому, згідно з вимогами пункту 6 розділу VI «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» прямо визначено, що у разі, якщо висновок експерта раніше підлягав аналізу, дисциплінарне провадження - не порушується.

Так позивач відзначає, що аналіз складеного ним Висновку проведено ще у травні 2020 року, що підтверджено документально, а саме: розпорядженням від 05.05.2020 № 110-р директора КНДІСЕ про проведення службової перевірки за скаргою від 28.04.2020 ОСОБА_5 ; довідкою від 15.05.2020 про результати аналізу висновку експерта; актом від 19.05.2020 службової перевірки.

Втім до нього, як до судового експерта КНДІСЕ, і до КНДІСЕ запиту ні Комісії, Мін`юсту про можливе проведення раніше аналізу Висновку - не надійшло, а тому факт проведення у травні 2020 року вказаного вище аналізу - залишився не встановленим, що не відповідає вимогам пункту 6 розділу VI «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів».

Отже, фактичне проведення 15.05.2020 аналізу Висновку передбачає настання відповідного правового наслідку, визначеного вимогами пункту 6 розділу VI «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів», а саме - відсутність підстав для відкриття дисциплінарною палатою Комісії 01.06.2020 відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження, а тому спірне рішення - суперечить і не відповідає вимогам пункту 6 розділу VI «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів».

По-третє, позивач відмічає, що скарга від 05.05.2020 адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної (на той час) ОСОБА_4 , до якої адвокатом долучено ордер без інформації на його зворотній стороні про наявність або відсутність обмежень його правомочності, є такою, що оформлена неналежним чином, оскільки такий ордер унеможливлює перевірку обсягу наданих йому повноважень щодо представництва клієнта в Мін`юсті. Тобто відповідна скарга адвоката розгляду Комісією не підлягала, та мала б бути повернута адвокату. Втім скарга була розглянута Комісією, що не відповідає п. 5 розд. VI «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів».

По-четверте, позивач визначає, що адвокат долучив до скарги про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності Висновок, який є процесуальним джерелом у кримінальному провадженні, без обов`язкового дозволу органу досудового розслідування на його розголошення (оприлюднення), чим було порушено таємницю досудового розслідування, що також залишено поза увагою Комісії при винесенні оспорюваного рішення.

По-п`яте, ОСОБА_1 висвітлює, що прийняттю оскаржуваного рішення передувало й допущення Комісією очевидних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 69, 95, 222, 242, 243), що також підтверджує факт незаконного втручання в проведення судової експертизи, а тому є недопустимим порушенням гарантій ОСОБА_1 як судового експерта, незалежності та правильності наданого ним Висновку, які законодавцем прямо закріплено у статті 4 Закону України «Про судову експертизу».

Окремо позивач примітив, що Комісія доручила проведення аналізу Висновку в частині психологічного дослідження члену Комісії - фахівцю Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ОСОБА_6, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 243 Кримінального процесуального кодексу України не була залучена для проведення судової експертизи у кримінальному провадженні та якій, крім того, надано Висновок, що є матеріалом досудового розслідування, чим ознайомлено її з Висновком до завершення досудового розслідування та, відповідно, розголошено відомості досудового розслідування в цій частині, ігноруючи ненадання на це письмового дозволу сторони кримінального провадження.

Тому складена ОСОБА_6 довідка про результати аналізу Висновку, в якій зазначена її суб`єктивна думка, - носить консультативний характер, не є і не може бути врахована як висновок повторної судової експертизи, не є і не може бути джерелом доказів у кримінальному провадженні, оскільки отримана у порядку, що суперечить і не відповідає вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

По-шосте, позивач вважає спірне рішення також і передчасним, так як прийняттю такого рішення передувало неврахування Комісією того очевидного факту, що на день подання адвокатом скарги - питання допустимості Висновку судом не вирішено (і не могло бути вирішено, адже на той час досудове розслідування не було закінчено), що свідчить про об`єктивну відсутність на той час взагалі будь-яких підстав для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 .

По-сьоме Судовий експерт зауважив, що в оспорюваному рішенні взагалі не зазначено, за які конкретно порушення законодавства про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що відповідно до вимог пункту 1 розділу VI «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» могло бути підставою для притягнення атестованих судових експертів до обраного Комісією виду відповідальності.

По-восьме, на думку позивача оскаржуване рішення є непередбаченим нормами закону суб`єктивним баченням Комісії.

В цьому аспекті ОСОБА_1 виділив, що: підстав для відмови від проведення експертизи та/або давання Висновку позивачем як судовим експертом, залученим до проведення експертизи у кримінальному провадженні, - не вбачалося; у межах психологічного дослідження ОСОБА_1 не вирішував «ідентифікаційні завдання»; Закон України «Про судову експертизу» жодним чином не пов`язує судово-експертну діяльність з методологією, а отже, позивач мав компетенцію та законне право і можливість самостійно визначитися з методологією та на власне переконання обрати методи, алгоритми, засоби й методики досліджень при проведенні експертизи, що не суперечить і відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу»; при складенні Висновку дотримано п. 4.15. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», за яким у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

По-дев`яте, Комісією не забезпечено неупередженого розгляду питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 , позаяк з викладеними у довідці фахівцем ОСОБА_6 , складеної за результатами проведеного нею аналізу Висновку, аргументами позивач категорично не погоджувався, про що вмотивовано зазначав у своїй письмовій заяві від 31.08.2020 про відвід, у задоволенні якої Комісією відмовлено.

Крім цього, лише 29.09.2020, тобто після проведення засідання Комісії, ОСОБА_1 надійшла відповідь на запит про отримання копії рішення про відкриття дисциплінарного провадження та копій наказів про затвердження постійного та змінного складів палат Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у відзиві вказав, що абз. 7 розд. І «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» закріплює, що відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» Положення визначає порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України (скорочено - ЦЕКК) діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат. Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 Розділу II Положення, а саме: розглядає питання щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта та питання дисциплінарної відповідальності судових експертів (пункт 3 Розділу II Положення).

Комісія акцентує, що частина 3 статті 17 Закону України «Про судову експертизу» не закріплює обмеження повноважень ЦЕKK розглядати лише питання присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, а уточнює, що вищезазначені питання стосовно фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, розглядаються лише ЦЕКК при Міністерстві юстиції України.

На переконання відповідача, дисциплінарна палата ЦЕКК приймаючи рішення стосовно дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 діяла в межах повноважень встановлених Законом, керуючись Положенням, яке відповідно до ст. 17 Закону України «Про судову експертизу» визначає порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Комісія виокремлює, що 01.06.2020 на засідання дисциплінарної палати ЦЕКК на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 27.05.2020 було винесено питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 .

За результатом розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивача (зокрема Комісією було розглянуто скаргу та Висновок) палата ЦЕКК рішенням від 01.06.2020 № 2 вирішила відкрити дисциплінарне провадження стосовно судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_1 , витребувати у нього пояснення, та з метою перевірки відповідності Висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз доручено члену дисциплінарної палати ЦЕКК, фахівцю Полтавського відділення Харківського науководослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 провести аналіз Висновку.

Такий аналіз висновку проводиться у межах розгляду питання дисциплінарного провадження, який здійснюється дисциплінарною палатою ЦЕКК.

У зв`язку з цим інформація щодо проведених раніше аналізів висновку, у разі його проведення, наявна саме в ЦЕКК і не потребує її з`ясування чи перевірки у НДІСЕ.

Отже, як констатує відповідач, перешкод для прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 у дисциплінарної палати ЦЕКК не було.

В частині доводів позивача стосовно неналежного підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_3, то Комісія відзначає, що чинним законодавством зобов`язано зазначати про наявність обмежень повноважень, а не про їх відсутність.

Тому, адвокат не зобов`язаний вказувати на звороті ордера про відсутність обмежень його правомочностей як представника.

Також відповідач, стосовно зауважень ОСОБА_1 щодо залучення адвокатом до скарги Висновку, який є процесуальним джерелом у кримінальному провадженні, без обов`язкового дозволу органу досудового розслідування на його розголошення (оприлюднення), звертає увагу, що у своїй скарзі адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 повідомлено, що дані, про які йдеться у скарзі, отримані без порушення чинного законодавства, а «Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» не передбачено здійснення Міністерством юстиції України перевірки шляхом отримання копії Висновку.

Таким чином, Міністерство юстиції України не може володіти інформацією щодо наявності, або відсутності такого дозволу органу досудового розслідування у скаржника, який звернувся до Мін`юсту зі скаргою на дії судового експерта.

Додатково Комісія підкреслює, що «Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» не передбачено додання до звернення копії висновку, лише після встановлення відповідного висновку допустимим чи недопустимим доказом у кримінальному провадженні.

Підсумовуючи викладені у запереченнях позиції відповідач визначає про дотримання Комісією процедури розгляду питання щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. При цьому застосування чи незастосування до експерта дисциплінарної відповідальності є виключно дискреційними повноваженнями Комісії.

У своїй відповіді на відзив позивач, наголошуючи на протиправності розгляду ЦЕКК питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зазначив, що відзив підписаний неуповноваженою особою, оскільки спірне рішення ухвалене не Міністерством юстиції України, а іншим суб`єктом владних повноважень - Комісією, що свідчить про відсутність у підписанта відзиву адміністративної процесуальної правоздатності.

Комісією подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач, роблячи акцент на прийняття оспорюваного рішення на підставі, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, зауважує на те, що ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України, а Новіцька Л.О. наділена повноваженнями діяти від імені Комісії у розумінні ст. 59 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

11.12.2019 комісією судових експертів у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) у кримінальному провадженні № 12016100000001206, складено Висновок.

05.05.2020 адвокатом ОСОБА_3, в межах надання правової допомоги ОСОБА_4 , за обставин проведення в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016100000001206, комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності, за результатами якої складено висновок № 28255/19-35/33653/19-61, подано до Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України дисциплінарну скаргу вих. № 547, в якій адвокат, керуючись ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», просив: відкрити дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 , та судового експерта ОСОБА_8 ; притягнути до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 , і судового експерта ОСОБА_8 , за результатом складеного висновку експертів за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) від 11.12.2019 № 28255/19-35/33653/19-61.

27.05.2020 директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н. направлено до дисциплінарної палати ЦЕКК подання, в якому викладено прохання про розгляд на засіданні скарги адвоката ОСОБА_3

01.06.2020 дисциплінарною палатою ЦЕКК на своєму засіданні прийнято рішення № 2, згідно якого вирішено: відкрити дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 ; витребувати пояснення у судового експерта ОСОБА_1 ; з метою перевірки відповідності Висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз провести його аналіз. Проведення аналізу доручено члену дисциплінарної палати ЦЕКК, фахівцю Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6

За результатами аналізу Висновку членом дисциплінарної палати ЦЕКК ОСОБА_6 складено довідки від 15.06.2020 та від 30.06.2020.

Судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_9 подано до дисциплінарної палати ЦЕКК заперечення на довідку від 30.06.2020.

Надалі, за результатами проведеного дисциплінарного провадження дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення № 1 від 31.08.2020 про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Незгода позивача з спірним рішенням відповідача обумовила його звернення до суду із окремим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про судову експертизу» (в тексті - Закон), «Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» (альтернативно - Положення), «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про судову експертизу» визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Відповідно до ст.ст. 1-4, 7, 7-1, 8, 10-14, 16 Закону, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника "Криміналістика та судова експертиза".

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи; 4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; 5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; 6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки працівникам державної спеціалізованої установи присвоюються кваліфікація судового експерта і кваліфікаційний клас.

Поряд з правовим регулюванням питань: гарантій незалежності судового експерта та правильності його висновку; підстав проведення судової експертизи; прав та обов`язків, відповідальності та атестації судового експерта; Закон України «Про судову експертизу» виокремлює правовий статус експертно-кваліфікаційних комісій.

Так за ст. 17 Закону, для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно, для позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність

При цьому порядок позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України, з метою чого при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

В розрізі правових питань притягнення судового експерта до юридичної відповідальності (ст. 14 Закону), та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів експертно-кваліфікаційними комісіями (ст. 17 Закону), суд зауважує, що «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» визначає: організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України; порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.

Основними завданнями ЦЕКК є: 1) затвердження програм підготовки (стажування) працівників науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ) та фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ; 2) вирішення питань щодо проходження підготовки працівниками НДУСЕ, фахівцями, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта; 3) проведення атестації з метою визначення рівня професійної підготовки працівників НДУСЕ, фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; 4) розгляд питання щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівникам НДУСЕ; 5) розгляд питань щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; 6) розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Кваліфікаційна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 2- 4 пункту 2 цього розділу.

Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.

Порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів врегульовано розд. VI Положення, згідно якого відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Процедура розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:

порушення дисциплінарного провадження;

прийняття рішення про притягнення або відсутність підстав для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту.

До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.

Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, та мають містити:

повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;

викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз;

інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані без порушення чинного законодавства.

Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.

Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.

За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.

Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо: висновок експерта раніше підлягав аналізу; перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою; дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.

У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати ЦЕКК або НДУСЕ.

Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.

Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб`єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства.

Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.

За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.

Розгляд питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів відбувається за участю судового експерта. У разі неявки судового експерта з поважних причин розгляд питання переноситься на чергове засідання дисциплінарної палати ЦЕКК. У випадку повторної неявки судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК може розглянути питання за його відсутності.

Під час розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судовий експерт може ознайомлюватися з матеріалами та давати додаткові пояснення.

За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу дисциплінарної палати ЦЕКК; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні; 2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення; 4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.

До судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).

При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки.

Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Згідно Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, видами та підвидами судових експертиз є:

фототехнічна, портретна та голографічних зображень (№ з/п 6), яка включає в себе (види експертних спеціальностей): дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення; ідентифікацію особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями; дослідження голографічних захисних зображень та їх елементів;

психологічна (№ з/п 35), що включає (види експертних спеціальностей): психологічні дослідження.

Тобто, на дисциплінарну палату ЦЕКК покладено виконання завдань пов`язаних, зокрема, з розглядом питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту, до якого додаються звернення фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, яке має містити, зокрема, викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз. До звернення обов`язково додається якісна копія висновку, якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта.

До звернення обов`язково додається якісна копія висновку, якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта.

При цьому, якщо звернення не відповідає відповідним вимогам воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.

За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.

За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Отже, в процедурі розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, дисциплінарна палата ЦЕКК спочатку здійснює розгляд подання та доданих до нього документів, на предмет питань: наявності підстав для не порушення дисциплінарного провадження; відкриття дисциплінарного провадження.

Поряд із цим, дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо: висновок експерта раніше підлягав аналізу; перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об`єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою; дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.

Надалі дисциплінарна палата ЦЕКК проводить розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта, за наслідками чого приймає рішення: про притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосування відповідного дисциплінарного стягнення; про не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Також Положенням надається Перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України.

Окремо, з урахуванням можливості звернення фізичних осіб, які є учасниками справи або кримінального провадження, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, та зазначення такими особами конкретних порушень судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, суд відзначає, що «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» регулюється питання призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

До основних видів експертиз відносяться, зокрема: портретна експертиза, яка є різновидом криміналістичної; психологічна експертиза.

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань; з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій та ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об`єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності; указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення; у разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз`яснень чи показань; оскаржувати в установленому законодавством порядку дії та рішення органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), що порушують права експерта або порядок проведення експертизи; на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав; одержувати винагороду за проведення експертизи та відповідно до законодавства компенсацію (відшкодування) витрат за виконану роботу та витрат, пов`язаних із викликом для надання роз`яснень чи показань, у разі якщо це не є його службовим обов`язком.

Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.

На експерта покладаються такі обов`язки: заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин; прийняти до виконання доручену йому експертизу; особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його; повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані; з`явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз`яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення; забезпечити збереження об`єкта експертизи. Якщо дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта); не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням обов`язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати.

За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

За злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування або суду експерт несе адміністративну відповідальність згідно з чинним законодавством.

За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) (далі - Рекомендації).

Коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник експертної установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам експертної установи, визначає, який з них є провідним.

Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох експертних установ, комісія експертів формується керівником провідної експертної установи разом з керівниками інших експертних установ - співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної експертної установи.

Спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

Висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються: дата надходження документа про призначення експертизи (залучення експерта); найменування експертної установи та/або ім`я, прізвище, по батькові експерта; документ про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище особи, який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта); справа, за якою вона призначена (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи) (у разі наявності) або стаття закону, якою передбачено надання висновку експерта; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження); відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів); спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об`єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість; запис про відповідність матеріалів та об`єктів, що надійшли до експертної установи (експерта), матеріалам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта); перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання; питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи (якщо таке розглядалось); дані про експерта (експертів): прізвище, ім`я та по батькові, посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії; попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України; інформація про те, що висновок підготовлений для подання до суду або долучення до матеріалів кримінального провадження (у разі проведення експертизи на підставі письмового звернення особи, яке містить таку інформацію); дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини, які мають значення для надання висновку, з обов`язковим зазначенням джерела їх отримання; при проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, назва експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз)); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також мотиви призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта), якщо у ньому такі мотиви відсутні, про це робиться відповідний запис; відомості про підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, статус); нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за № 924/15615.

У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.

Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.

За наявності в документі про призначення експертизи (залучення експерта) питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, указуються причини, з яких ці питання не можуть бути вирішені.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині.

Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Висновок експертів при проведенні комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 4.14 - 4.17 цього розділу, з урахуванням таких особливостей:

у вступній частині додатково зазначаються дані про голову комісії експертів та відомості про експертизи, результати яких задані органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), як вихідні дані;

дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їх прізвищ;

узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експертів.

Висновки експерта (експертів) з додатками направляються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), керівником експертної установи (керівником провідної експертної установи).

З наведених приписів Інструкції вбачається, що результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Водночас, можливим є притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством, за допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Згідно розділу І «Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» до криміналістичної експертизи відноситься портретна експертиза.

Основним завданням портретної експертизи є ідентифікація особи (трупа) за фотознімком (фотокарткою, негативом) та відеозаписом.

Відповідно до розділу VI «Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Також суд за необхідне вважає зазначити, що ст.ст. 69, 70 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Експерт зобов`язаний, зокрема, особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз`яснити його.

За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків у суді, невиконання інших обов`язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.

Відповідно в межах кримінального провадження на експерта покладається обов`язок, в разі необхідності, роз`яснити висновок.

В аспекті прийнятого відповідачем спірного рішення, слід відмітити, що частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже для встановлення обставин протиправності оспорюваного рішення, необхідним є перевірка судом цього рішення на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

В розрізі обставин даного спору суд зазначає, що 11.12.2019 комісією судових експертів у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) у кримінальному провадженні № 12016100000001206, складено Висновок.

В поданій дисциплінарній скарзі від 05.05.2020 адвокатом ОСОБА_3, серед іншого, відзначено, що: «Експертиза проводилась на підставі постанови слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Подоляка Анджея від 16.10.2019 про призначення експертизи за ознаками зовнішності у кримінальному провадженні № 12016100000001206.

В рамках даної експертизи проведено психологічне дослідження, виконане судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_8

За результатом проведеної експертизи, як вже зазначалося вище, складено Висновок експертів за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

Постановою слідчого ГСУ НПУ Подоляка Анджея від 16.10.2019 на вирішення експертизи поставлене питання: «Чи одна і та сама особа або різні особи зображені у відеозаписах...».

Згідно з пунктом 18 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 - передбачено: «Портретна експертиза».

Постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Подоляка Анджея від 16.10.2019 необхідно було провести портретну експертизу, адже саме завданням портретної експертизи є ідентифікація особи за відеозаписом, шляхом порівняння осіб на різних відеозаписах.

Повідомляємо, що у Реєстрі методик проведення судових експертиз у експертизі. "Фототехнічна і портретна експертиза" відсутня методика психологічного дослідження та криміналістичного аналізу ходи.

При цьому для забезпечення об`єктивності та надійності висновків при виконанні експертизи ідентифікації особи за ознаками зовнішності, шляхом створення комісії експертів у межах комплексної психологічної та портретної експертизи відсутнє будь-яке обґрунтування у чому полягає доцільність включення у виконання експертних завдань, які стосуються суто криміналістичної ідентифікації особи за ознаками зовнішності, спеціальних наукових знань з галузі психології у вигляді психологічної експертизи, адже її предмет складають психологічні факти (феномени), що відображають сукупність психічних явищ (психічні процеси, психічні стани, індивідуально- психологічні особливості, тощо), котрі виявляються в поведінці людини за обставин, досліджуваних у справі. Загальний (родовий) предмет судової психологічної експертизи локалізується у конкретному (видовому), - відповідно до експертних завдань.

При цьому, відповідно до розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5: "6.1. Об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку)...».

Відповідно до пункту 2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, на експерта покладаються в тому числі обов`язок повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.

Тобто, експерти ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , які проводили психологічне дослідження, повинні були встановити, що поставлене запитання в рамках даної експертизи не входять у межі їх компетенції, адже методики психологічного дослідження не застосовуються при проведенні судової експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

При цьому, пунктом 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 встановлено, що експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта.

З Висновку вбачається, що психологічним дослідженням в рамках поставлених питань («...Чи одна і та сама особа або різні особи зображені у відеозаписах...») було виявлено окремі функціональні індивідуально-психологічні кінематичні та динамічні особливості рухової моторики невербальної поведінки Особи № 1, зафіксованої у певних відеофайлах, на предмет їх відповідності, співставлення та порівняння з поведінковими маркерами Особи № 2, зафіксованої у еталонних відеофайлах, що надавалися для проведення експертизи.

Проте дослідженням судових експертів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не визначено жодного дійсно психологічного параметру (показника) та порівняння проведено за суто формально-динамічними характеристиками рухової активності суб`єкта при пересуванні, тобто на підставі певних особливостей ходи Особи № 1 та Особи № 2, до яких належать: «.. розхитування корпусом тіла в сторони внаслідок перенесення ваги тіла на наступаючу ногу, винесення стегна при крокуванні вперед в однойменну наступаючою ногою сторону з помітним рухом коліна в середину...», «...рух уперед однойменної сторони тазового поясу слідом за наступаючою ногою...», «...особливості ходи... за своїм ритмом, швидкістю, довжиною кроку, еластичністю, визначеністю напрямку, елементами руху при ходінні, окремим положенням тіла у цілому та його частин...», «...елементи невербальних поведінкових проявів у вигляді індивідуальних кінетичних особливостей інерційних рухів рукою за динамікою, амплітудою та руховими характеристиками відділів руки (плечового та передпліччя)...», що зазначено на сторінці 11 висновку № 28255/19-35/33653/19-61 від 11.12.2019.

Визначення індивідуально-психологічних особливостей невербальної поведінки особи, шляхом переліку формально-динамічних характеристик її рухової активності при пересуванні відбиває лише зовнішній вид прикмет особи, переводячи дослідження у психологічній частині Висновку в область криміналістичної ідентифікації особи за зовнішніми ознаками, тобто визначені у проведеному дослідженні ознаки невербальних виявів при пересуванні є психологічно неінформативними та належать до звичайних фізичних дій (рухів), що забезпечують пересування, обмежуються цими рухами.

Виражений акцент на фізичних рухах як ознаках індивідуально-психологічних особливостей невербальної поведінки, що є очевидним у психологічній частині Висновку, виводить психологічне дослідження за межі предметного поля психологічного аналізу через спрямованість на встановлення ознак не психологічної природи. Зазначене суперечить предмету судової психологічної експертизи та дозволяє констатувати, що проведення психологічного дослідження у Висновку відбулось за межами компетенції експертів, в чому вбачається порушення п. 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2019 № 563/5).

Також слід зазначити, що запитання, поставлені постановою слідчого ГСУ НПУ Подоляка Анджея від 16.10.2019 навіть не відносяться до сфери психологічного порівняння особи на різних відеозаписах. Для порівняння осіб необхідно особисто експертом сприймати інформацію від суб`єкта дослідження, а не за допомогою відеонарізки з камер нічного спостереження.

Таким чином, судовий експерт ОСОБА_1 , судовий експерт ОСОБА_8 не дотримались методик проведення психологічної експертизи, так як вийшли за межі спеціальних знань у сфері психологічної експертизи, визначеної розділом 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, чим порушили п. 2.2., 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5.

Повідомляємо, що дані, про які йдеться у скарзі, отримані без порушення чинного законодавства».

В межах змісту дисциплінарної скарги, в розрізі наведених в ній обставин про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, суд виокремлює, що у скарзі констатується про вихід судовим експертом ОСОБА_1, судовим експертом ОСОБА_8 за межі спеціальних знань у сфері психологічної експертизи, визначеної розділом 6 Інструкції, чим останніми порушено п.п. 2.2., 2.3 Інструкції.

Дане викладено заявником за обставин тези про те, що поставлене на експертизу питання не входять у межі компетенції судових експертів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , адже методики психологічного дослідження не застосовуються при проведенні судової експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

Крім цього, адвокатом ОСОБА_3 відображається про не визначення судовими експертами жодного дійсно психологічного параметру (показника) та проведення ними порівняння за суто формально-динамічними характеристиками рухової активності суб`єкта при пересуванні.

Також заявником у скарзі зазначається про очевидність наведення у психологічній частині Висновку напряму психологічного дослідження за межі предметного поля психологічного аналізу через спрямованість на встановлення ознак не психологічної природи.

До того ж адвокат ОСОБА_3 викладає бачення на необхідності проведення, згідно постанови слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Подоляка Анджея від 16.10.2019, саме портретної експертизи, адже завданням портретної експертизи є ідентифікація особи за відеозаписом, шляхом порівняння осіб на різних відеозаписах.

В межах вказаних у дисциплінарній скарзі обставин, а також приймаючи до уваги приписи Положення щодо процедури розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, суд окреслює, що 27.05.2020 директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н. направлено до дисциплінарної палати ЦЕКК подання, в якому викладалось прохання про розгляд на засіданні ЦЕКК скарги адвоката ОСОБА_3

До подання додано: скаргу адвоката ОСОБА_3 на 5 арк.; ордер на надання правової допомоги на 1 арк.; посвідчені адвокатом копії свідоцтва та посвідчення про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3872/10 від 22.01.2009 на 1 арк.; копію висновку експертів за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) від 11.12.2019 № 28255/19-35/33653/19-61 на 40 арк. в 1 прим.

01.06.2020 дисциплінарною палатою ЦЕКК, після розгляду подання та Висновку, на засіданні прийнято рішення № 2, згідно якого вирішено: відкрити дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 ; витребувати пояснення у судового експерта ОСОБА_1 ; з метою перевірки відповідності Висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз провести його аналіз. Проведення аналізу доручено члену дисциплінарної палати ЦЕКК, фахівцю Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6

За результатами аналізу Висновку членом дисциплінарної палати ЦЕКК ОСОБА_6 складено довідки від 15.06.2020 та від 30.06.2020.

Судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Подано до дисциплінарної палати ЦЕКК заперечення на довідку від 30.06.2020.

Крім того, судовими експертами ОСОБА_1 та ОСОБА_9 надано до ЦЕКК заперечення стосовно претензій адвоката ОСОБА_3 , викладених ним у дисциплінарній скарзі.

За результатами проведеного дисциплінарного провадження дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення № 1 від 31.08.2020 про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Зі змісту Рішення, серед іншого, видно, що:

«Відповідно до скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 05.05.2020 № 547 (вх. від 14.05.2020 № 13518-33-20) скаржник просить відкрити дисциплінарне провадження та притягнути судових експертів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності, оскільки на його думку під час складання висновку комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) від 11.12.2019 № 28255/19-35/33653/19-61 в частині психологічного дослідження «судові експерти недотримались методик проведення психологічної експертизи, вийшли за межі спеціальних знань психологічної експертизи, визначеної розділом 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, чим порушили пункти 2.2, 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5».

Відповідно до рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 01.06.2020 № 2 було відкрите дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 та з метою перевірки відповідності Висновку в частині психологічного дослідження вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз, члену дисциплінарної палати ЦЕКК, фахівцю Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ОСОБА_6 доручено проведення аналізу висновку, результати якого викладено у довідках від 15.06.2020 (вих. № 1207/05-21/20/19 від 15.06.2020) (Довідка №1) та від 30.06.2020 (вих. № 1389/05-21/20/1.2 від 30.06.2020) (Довідка №2).

У Довідці № 1 за результатами проведеного аналізу Висновку, зазначено, що завдання, хід психологічного дослідження та його результати (висновки) при проведенні комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) не відносяться до предмету, кола завдань та методик судово-психологічної експертизи. У психологічній частині дослідження при проведенні комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) містяться порушення частини 7 статті 69 Кримінального процесуального кодексу України, п.п. 2.1, 2.2., 2.3, 4.5, 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та п.п. 6.4, 6.6 розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями).

У Довідці № 2 за результатами проведеного аналізу Висновку, зазначено, що завдання, хід психологічного дослідження та його результати (висновки) при проведенні комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) в частині психологічних досліджень не в повній мірі відповідають методичним засадам саме судової психологічної експертизи. На сьогоднішній день методика комплексних досліджень з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертиз та криміналістичного аналізу ходи) - відсутня, тому висновок експертів-психологів потребує аргументації саме у межах предмету судових психологічних досліджень.

Під час засідання дисциплінарної палати член дисциплінарної палати ЦЕКК, співробітник Полтавського відділення Харківського НДІСЕ, судовий експерт ОСОБА_6 вказала не те, що Довідка № 2 доопрацьована нею з урахуванням комплексного характеру Висновку і зазначила про необхідність врахування членами дисциплінарної палати ЦЕКК інформації, викладеної у Довідці № 2.

Судовий експерт ОСОБА_1 не погоджується з доводами, викладеними у скарзі та Довідках № 1, № 2 і зазначає, що психологічне дослідження в межах комплексної комісійної експертизи було здійснено з дотриманням чинних вимог нормативних актів, методик, з використанням відповідних інформаційних джерел, що належать до сфери компетенції спеціальних психологічних знань, а також з використанням комп`ютерної техніки, повний перелік яких наведено у вказаному Висновку. За результатами проведення повного, всебічного та об`єктивного психологічного дослідження наданих матеріалів, в межах відповідної експертної спеціальності (14.1 - психологічні дослідження), ним та судовим експертом ОСОБА_8 було підготовлено відповідний об`єктивний та ґрунтовний висновок, який у складі висновку комплексної комісійної експертизи у встановленому порядку було надано замовнику.

Обговоривши питання та розглянувши документи дисциплінарна палата ЦЕКК встановила.

Психологічне дослідження виконувалось експертами в межах комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) на вирішення якої було поставлене питання: «Чи одна і та сама особа або різні особи зображені у відеозаписах:...».

1. Членами дисциплінарної палати ЦЕКК зазначено, що вирішення ідентифікаційних завдань не є предметом психологічної експертизи. Застосування у висновку психологічного дослідження терміну «тотожні» є некоректним.

Разом з тим, судовими експертами зазначено, що при проведенні психологічного дослідження в межах комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) ними вирішувалися виключно діагностичні завдання, оскільки психологічному дослідженню підлягали індивідуально-психологічні особливості невербальної поведінки осіб, відображених у відеозаписах, зокрема - ходи.

Відповідно до пункту 6.4 розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - рекомендації) основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи, зокрема й індивідуально-психологічних особливостей.

Відповідно до пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи експерт може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.

Таким чином, на думку членів дисциплінарної палати ЦЕКК, експертам було б доцільно надати відповідні роз`яснення, викласти питання та сформулювати висновки у редакції, яка б відповідала саме завданням психологічного дослідження.

2. Членами дисциплінарної палати ЦЕКК зазначено, що на сьогоднішній день методика судово-психологічної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності - відсутня і у стадії наукової розробки не перебуває.

Судовими експертами зазначено, що відсутність методики в Реєстрі методик проведення судових експертиз (далі - Реєстр) не є нормативно-зумовленою підставою для обов`язкової відмови від проведення експертизи. Дійсно, наявні в Реєстрі методики проведення судових експертиз не відповідають об`єктно-предметним родовим зв`язкам, завданням та предметно-видовій спрямованості даного психологічного дослідження, що проводилося в межах комплексної комісійної судової експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково- технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Тому, з урахуванням потенційної можливості застосування спеціальних знань для вирішення експертних завдань, відповідно пунктів 1.2.12, 1.4 Інструкції судовими експертами було прийняте рішення про застосування методів, методик та інших інформаційних джерел.

Відповідно до пункту 1.2.12 Інструкції з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.

За поясненнями судових експертів з початку 2019 року й до теперішнього часу у Київському НДІСЕ здійснюється науково-дослідна робота за темою «Розробка методики застосування засобів аудіовізуальної психодіагностики при дослідженні індивідуально-психологічних особливостей невербальної поведінки осіб, зафіксованих у відеозаписах». Дана робота є пошуковою, відбувається в межах плану науково-дослідних робіт Київського НДІСЕ.

Разом з тим, членами дисциплінарної палати ЦЕКК зауважено, що психологічна частина дослідження Висновку не містить належного методичного обґрунтування результатів дослідження.

Згідно із пунктом 4.15 Інструкції у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна, зокрема, включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; експертну оцінку результатів дослідження.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

З огляду на викладене, за результатами обговорення питання щодо притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності дисциплінарна палата ЦЕКК вирішила: відповідно до розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, притягнути судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження».

Так, зі спірного рішення, в аспекті визначених мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності, випливає про виклад дисциплінарною палатою ЦЕКК позиції щодо доцільності надання судовими експертами відповідних роз`яснень по Висновку.

Крім цього дисциплінарною комісією ЦЕКК зауважено, що психологічна частина дослідження Висновку не містить належного методичного обґрунтування результатів дослідження.

В той же час акцентовано про відсутність на сьогоднішній день методики судово-психологічної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності, що, між іншим, зауважувалося судовим експертом ОСОБА_6 у довідці № 2.

На думку дисциплінарної палати ЦЕКК, визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить саме до компетенції експерта.

В наведеному суд вказує, що дисциплінарною палатою ЦЕКК, виходячи з викладених у оспорюваному рішенні мотивів, зазначено про фактичну необхідність перевірки інформації, викладеної у Висновку, що, по суті, зачіпається останньою в питанні повторності експертизи, позаяк такою є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Крім того дисциплінарною палатою ЦЕКК робиться акцент на доцільності надання судовими експертами відповідних роз`яснень по Висновку.

В площині такого суд відмічає, що як слідує з вступної частини Висновку, експертиза проводилася у кримінальному провадженні № 12016100000001206, згідно постанови слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Подоляка Анджея від 16.10.2019.

На експерта покладається обов`язок з`явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз`яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи, що узгоджується з приписам Інструкції та Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин дисциплінарною палатою ЦЕКК фактично викладено позицію щодо надання, в разі необхідності, судовими експертами роз`яснень по Висновку.

Окремо суд вказує, що з Висновку убачається про створення керівництвом Київського НДІ судових експертиз комісії експертів у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 для проведення відповідної експертизи у кримінальному провадженні № 12016100000001206.

Такий склад комісії створено через складність дослідження, а також з метою забезпечення об`єктивності та надійності висновків за результатами проведених досліджень.

З Висновку видно, що судові експерти ОСОБА_1 та ОСОБА_8 мають кваліфікацію судових експертів з правом проведення психологічних експертиз за експертною спеціальністю - «Психологічні дослідження»; судовий експерт ОСОБА_10 має кваліфікацію судового експерта з правом проведення портретної експертизи за експертною спеціальністю - «Ідентифікація особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями»; судовий експерт ОСОБА_11 має сертифікат професійної компетентності криміналістичного аналізу ходи.

Судовими експертами зазначено про їх попередження (обізнаність) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

У Висновку комісією експертів наведено перелік використаних інформаційних джерел при проведенні експертизи в питаннях: портретного та психологічного дослідженнях; криміналістичного аналізу ходи.

У дослідницькій частині Висновку зазначено експертну оцінку результатів досліджень: психологічного, що був виконаний судовими експертами ОСОБА_1, ОСОБА_8 ; портретного, який виконувався ОСОБА_10 ; криміналістичного аналізу ходи, що описаний

ОСОБА_12 заключній частині Висновку комісією викладено висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлене за експертизою питання.

З огляду на примічене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 відповідної кваліфікації судового експерта на право проведення психологічних експертиз за експертною спеціальністю - «Психологічні дослідження», приймаючи до уваги, що визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта, зважаючи, що зі змісту спірного рішення не убачається мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності саме за конкретні порушення Судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, з урахуванням того, що наведені дисциплінарною палатою ЦЕКК мотиви зводяться до фактичної необхідності роз`яснення Висновку, необґрунтованими, за висновками суду, є викладені у оскаржуваному рішенні тези щодо наявності конкретних порушень Судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз у Висновку, складеному за його участі.

Додатково суд примічає, що із змісту спірного рішення не випливає про врахування дисциплінарною палатою ЦЕКК ступеня тяжкості вчиненого проступку, обставин, за яких вчинено проступок, і результатів роботи Судового експерта за попередні роки, обставини чого мають враховуватися при обранні виду дисциплінарного стягнення, і у даному випадку, у вигляді попередження, що, як наслідок, не відповідає приписам Положення щодо обґрунтувань змісту рішення в частині обрання певного виду дисциплінарного стягнення, що, в цілому, як вважає суд, свідчить про порушення Комісією принципу пропорційності.

Подібна правова позиція в межах питань «застосування певного виду стягнення» викладена Верховним Судом у постановах від 10.01.2020 (справа № 2040/6763/18) та від 11.02.2021 (справа № 420/2431/20).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд враховує висновки Верховного Суду у цій справі при виборі і застосуванні норми права до подібних спірних правовідносин, що склалися.

Таким чином приймаючи до уваги приписи Закону, Положення та Інструкції, суд дійшов висновку, що прийняття спірного рішення відбулося не у відповідності до приписів п.п. 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є свідченням прийняття такого рішення, як невмотивованого, що зумовлює його скасування у судовому порядку.

В частині зауважених ОСОБА_1 доводів щодо відсутності у відповідача повноважень щодо розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів державних спеціалізованих установ, то суд вказує, що дане твердження не зайшло свого підтвердження, так як в силу приписів Закону, Положення і Інструкції, в їх сукупності, вбачається про виконання ЦЕКК завдань з розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, а за допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Поряд із цим рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Також суд відхиляє доводи позивача про неможливість проведення аналізу Висновку, позаяк згідно «Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» ЦЕКК наділена правом на проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати ЦЕКК або НДУСЕ. Крім цього, якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.

Стосовно порушеного позивачем питання відсутності повноважень у представника Комісії Новіцької Л.О. на підписання відзиву, то суд вказує, що частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Водночас в силу положень ст.ст. 131-1, 131-2, абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01.01.2020 здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що у разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) заяву, клопотання, скаргу, мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або відомостями про займану посаду.

З матеріалів справи установлено, що відзив підписано Новіцькою Л.О. , до відзиву додано: завірену копію наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2019 № 4476/к «Про переведення»; завірену копію наказу Міністерства юстиції України від 31.08.2020 № 2959/5 «Про затвердження Положення про Департамент з питань судової роботи»; детальну інформацію про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Як убачається з Детальної інформації про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України Новіцька Л.О. є представником (повноваження: Подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладання мирової угоди)).

В силу п. 7 розд. ІІ Положення про Департамент з питань судової роботи, до основного завдання Департаменту відноситься забезпечення самопредставництва комісій, утворених при Міністерстві юстиції України в судах України.

Відтак, Новіцька Л.О. є уповноваженою особою від імені Комісії, як колегіального органу, що діє при Міністерстві юстиції України, підписувати, зокрема відзив на позовну заяву.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду, відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України підлягають судові витрати, а саме судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 72-78, 241-246, 268-271, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення від 31.08.2020 № 1 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ідентифікаційний код - 00015622) сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко