Рішення № 95980255, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ № 640/24594/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Об`єднання садівницьких товариств "Русанівський масив"

до 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Комунального підприємства "Київблагоустрій"

про визнання припису незаконним та визнання протиправними дії,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання садівницьких товариств «Русанівський масив» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач-1), Комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі по тексту - відповідач-2) в якому просить суд:

- визнати припис № 2010303 від 19 травня 2020 року незаконним;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо демонтажу шлагбауму на перехресті вулиць Є.Маланюка та центральної Садової вулиці;

- вчинити дії щодо відновлення тимчасової споруди (приміщення для охорони) на перехресті вулиць Є. Маланюка та центральної Садової вулиці, разом зі шлагбаумом.

В обґрунтування позову зазначено, що оскільки шлагбаум знаходився на земельній ділянці, яка не відноситься до комунальної власності міста, встановлення і знаходження тимчасової споруди (пропускного пункту) на перехресті вулиць Є.Маланюка та центральної Садової вулиці, разом із шлагбаумом є правомірним.

Відзиви відповідачів мотивовані тим, що 19 травня 2020 року інспектором встановлено розміщення об`єкта на перехресті вулиць Є.Маланюка та центральної Садової вулиці, для встановлення правомірності розміщення винесено припис про зобов`язання надати дозвільну документацію на тимчасову споруду. Вказаний припис, за переконанням відповідачів, у відповідності до пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради II сесія VI скликання від 25 грудня 2008 року N 1051/1051, вручений позивачу. В результаті ненадання дозвільної документації прийнято рішення про демонтаж тимчасової споруди перехресті вулиць Є. Маланюка та центральної Садової вулиці, разом зі шлагбаумом. Відтак, відповідачі просять відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої, пунктів 1, 9 частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб). До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів

Правила благоустрою міста Києва були затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі по тексту - Правила благоустрою).

У відповідності до абзацу першого підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року №246/9734, головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП "Київблагоустрій" наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Отже, інспектор є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд.

Відповідно до підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил благоустрою, до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: порушенні вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про відходи" та "Про охорону навколишнього природного середовища"; порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; проектуванні об`єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм; порушенні режиму використання й охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення; самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою; пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення; забрудненні (засміченні) території; самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста; неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об`єктів та елементів благоустрою.

Згідно з абзацами першим та другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтаж тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Суд зазначає, що обставини ознайомлення/неознайомлення з приписом, дотримання форми та змісту припису мають значення при вирішенні питання щодо можливості застосування до позивача правових наслідків невиконання припису.

Дослідивши зміст приписів від 19 травня 2020 року № 2010303 та № 2010304, суд встановив, що вони містять реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою, а також складені за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою, проте, у приписах не зазначено інспектором якого відділу складений документ, не зазначено якому суб`єкту (назва або ПІБ, адресу, тощо) адресований припис, містить пропозицію щодо усунення порушення шляхом надання дозвільної документації, проте встановити кому саме адресована вказана пропозиція зі змісту приписів не вбачається можливим.

Крім того, матеріали справи не містять достатніх доказів розміщення вказаного припису шляхом наклеєння одного примірника припису та здійснено фото фіксації, з урахуванням чого власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису.

Як було зазначено судом, у відповідності до пункту 20.2.1 Правил щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що у зв`язку з неможливістю вручити припис власнику виявленого елементу благоустрою на момент проведення перевірки, останнім було наклеєно у відповідності до вимог пункту 20.2.1 Правил.

На підтвердження наклеювання припису на фронтальній частині тимчасової споруди представником КП «Київблагоустрій» надано результати фотофіксації.

Разом з тим, досліджуючи результати фотофіксації, суд зазначає, що на фото зображено тимчасову споруду, в лівій частині якої, на склі, візуально вбачається розміщення аркушу світлого кольору (ф. А4). Аналогічно на нижній частині шлагбауму візуально вбачається розміщення аркушу світлого кольору (ф. А4). Достеменно встановити що це зображені спірні в даному провадженні приписи не вбачається можливим. Інших доказів вручення або розміщення приписів суду не надано.

Відтак, у свою чергу, суд приходить до висновку про недотримання порядку розміщення припису та порядку повідомлення зацікавлених осіб про наявність припису, що у свою чергу вказує на передчасність видання доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.07.2018 № 064-5204 та, відповідно, вказує на його протиправність.

Суд зазначає, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

З урахуванням викладеного, з огляду на порушення форми та змісту оскаржуваного рішення, невизначеності у рішення конкретного суб`єкта відповідальності, що в свою чергу ставить під сумнів ймовірність виконання вимог припису, суд вважає, що припис № 2010303 від 19 травня 2020 року щодо порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою , в частині розміщення тимчасової споруди (приміщення для охорони) на перехресті вулиць Є.Маланюка та центральної Садової вулиці підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Слід зазначити, що в обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що оскільки шлагбаум знаходився на земельній ділянці, яка не відноситься до комунальної власності міста, встановлення і знаходження тимчасової споруди на перехресті вулиць Є.Маланюка та центральної Садової вулиці, разом із шлагбаумом є правомірним.

Судом встановлено, що рішенням Виконкому Київської міської ради депутатів трудящих № 245 від 12 лютого 1957 року земельні ділянки для розміщення колективних садів трудящих в межах нинішнього розміщення садівничих товариств членів ОСТ «Русанівський масив».

На підставі рішення голів ОСТ «Русанівський масив» від 03 березня 2013 року і від 30 липня 2017 року Рішенням правління ОСТ «Русанівський масив» від 03 серпня 2017 року за погодженням з Дніпровською РДА міста Києва від 24 липня 2013 року № 4587/23/3/103 було ухвалено встановити пропускний пункт з шлагбаумом для регулювання неконтрольованого проїзду автотранспорту на території ОСТ «Русанівський масив».

В той же час, з матеріалів справи видно, зокрема, з актів проведення демонтажу (приміщення) від 11 червня 2020 року № 153 та № 154, що також не заперечується позивачем, приміщення для перебування охорони та шлагбаум, які знаходились за адресою: на перехресті вулиць Є.Маланюка та Центральної Садової вулиці демонтовані, у зв`язку з чим доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2020 року № 064-2448, як акт одноразового застосування, вичерпав свою дію, доручення реалізовано та втратило свою чинність, а відтак не може бути скасований акт, що втратив чинність.

Проте, враховуючи встановлені в даному провадженні обставини справи, суд вважає за доцільним вийти за межі позовних вимог з метою захисту порушеного права позивача та визнати протиправним саме доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2020 року № 064-2448, оскільки самі по собі дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо демонтажу шлагбауму на перехресті вулиць Є.Маланюка та центральної Садової вулиці вчинені на підставі вказаного доручення.

Щодо вимоги позивача про вчинення дій щодо відновлення тимчасової споруди (приміщення для охорони) на перехресті вулиць Є. Маланюка та центральної Садової вулиці, разом зі шлагбаумом суд вказує про передчасність вказаної вимоги, оскільки саме скасування спірного припису та визнання протиправним доручення про демонтаж має наслідком вчинення дій по відновленню тимчасових спору. Відтак, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Об`єднання садівницьких товариств «Русанівський масив» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Об`єднання садівницьких товариств «Русанівський масив» (02660, м. Київ, вул. Садова, 15, буд. 42-А, код ЄДРПОУ 22865491) до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 34926981) Комунального підприємства «Київблагоустрій» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 26199708) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати приписи Комунального підприємства «Київблагоустрій» № 2010303 та № 2010304 від 19 травня 2020 року.

3. Визнати протиправним доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2020 року № 064-2448.

4. В решті вимог відмовити у задоволенні.

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова