Рішення № 95980095, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Київ № 640/20994/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправними дій Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині невіднесення військової служби ОСОБА_1 закордоном у колишній Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії, у період з 08.07.1988 по 08.08.1988 до військової служби за призовом на особливий період;

- визнання протиправними дій Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо відмови ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання. пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

- скасування рішення Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у формі протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21.06.2019 №77 у частині відмови ОСОБА_1 призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;

- зобов`язання Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням III групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби за призовом на особливий період, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення ІІІ групи інвалідності;

- зобов`язання надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили;

- зобов`язання відповідача виконати судове рішення протягом десяти днів з дня набрання ним законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву та доказів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, тому дії та рішенням Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 21.06.2019 №77, є протиправними.

Міністерством оборони України в особі уповноваженого представника подано відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнаються, у їх задоволенні представник просить відмовити. Відповідач заперечує право позивача на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки позивачем не надано документ, який свідчить про причини та обставини поранення, зокрема про те, що поранення не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьою особою Тернопільського обласного військового комісаріату, позаяк відзив не містить обґрунтувань такого клопотання.

Також суд відхилив клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом спору є оскарження дій, рішення суб`єкта владних повноважень щодо соціальних виплат - одноразової грошової допомоги, що є підставою пункту 2 частини першої статті 263 КАС України є підставою для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому представником відповідача не наведено жодних обґрунтувань свого клопотання.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Згідно з посвідченням Серії НОМЕР_1 , видане 07.02.2017, дійсне до 01.03.2020 ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Як убачається із довідки Теребовлянського районного військового комісаріату від 19.04.2016 №235, ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 10.11.1987 по 19.11.1989, у тому числі приймав участь в бойових діях в Афганістані у період з 10.11.1987 по 19.11.1989.

Згідно з копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0619345 від 17.03.2016 ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності довічно.

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0807215 від 18.01.2017 при повторному огляді підтверджено ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2019 №77, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зазначена відмова обґрунтована тим, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, причинний зв`язок між ними.

Вважаючи дії та рішення щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про виплату одноразової допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу 17.03.2016 інвалідності ІІІ групи).

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлювалось:

одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. (частина перша статті 16);

одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (пункт 8 частини другої статті 16).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 №826/4186/182 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Тернопільського обласного військового комісаріату позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності IІI групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 17.06.2016 (протокол від 10.06.2016 №46) у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності IІI групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності IІI групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби . військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленому Законом, з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині даного рішення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019: змінено мотивувальну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 - підставами для задоволення позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду, а також виключено з абзацу четвертого резолютивної частини рішення словосполучення "з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині даного рішення".

Вказаними рішеннями судів установлено, що позивач ОСОБА_1 у 2016 році звернувся до Тернопільського обласного військового комісаріату із заявою щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, яка з документами передана до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на розгляд комісії.

У протоколі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10.06.2016 №46 зазначалось про необхідність повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , оскільки відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пункту 11 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України наведені обставини щодо звернення позивача з заявою про отримання одноразової грошової допомоги є преюдиційними у даній справі та не потребують доказування.

Судом установлено, що згідно із копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0619345 від 17.03.2016 ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності довічно. Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0807215 від 18.01.2017 при повторному огляді підтверджено ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до пункту 19 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 21.06.2019 №77:

на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019: скасовано пункт 111 протоколу засідання протоколі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10.06.2016р. №46;

відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , якого 19.11.1989 звільнено зі строкової військової служби та 17.03.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії АВ №0619345 від 31.03.2016), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 15.01.2016 №65, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 10.02.2016 №527, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення. При цьому відповідачем зазначено постанову Верховного Суду від 10.04.2019 у справі 822/220/19;

висновок про причинний зв`язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, які не подано на розгляд Комісії.

Згідно з пунктами "а"-"г" статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Частиною дев`ятою статті 16-3 цього Закону встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 16-3).

Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, надаючи тлумачення наведеним нормам у постанові від 10.04.2019 справа №822/220/18 висловив правову позицію, за якою подання зазначених у пункті 11 Порядку №975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги. Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у статті 16-4 зазначеного Закону, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Верховним Судом зазначено, що Порядок №975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Відповідно до пункту 21.21 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (Положення №402) за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд військово-лікарськими комісіями з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних військово-лікарських комісій для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).

Згідно з пунктом 21.3 Положення №402 причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні військово-лікарські комісії цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення (підпункт "в"); "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій (підпункт "г").

Згідно з пунктом 21.7 Положення № 402 постанова військово-лікарських комісій про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію "Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово-лікарськими комісіями можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (пункт 21.8 Положення № 402).

Верховний Суд на підставі наведеного вказав, що відсутність в абзаці шостому пункті 11 Порядку №975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Отже, відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами, що містять достовірні відомості про зазначені обставини.

Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Також Верховний Суд зазначив, що за змістом пункту 11 Порядку №975, питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, носить заявницький характер, тобто розглядається виключно за ініціативою заявника. Цим же пунктом Порядку встановлено, що про необхідність додання до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, у тому числі, документа про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Згідно з пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 4.7 "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб", звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071 встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв`язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

За висновком Верховного Суду, аналіз зазначених норм свідчить, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку №975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пункту 11 Порядку №975 є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов`язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.

Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов`язку щодо їх витребовування.

Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в справі №822/220/18 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визнання актів судово-медичного дослідження та витягів з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, достатніми та належними доказами, у розумінні пункті 11 Порядку №975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №729/426/17, від 21.08.2018 у справі №295/13892/16-а, від 23.10.2018 у справі №822/3005/17, від 11.12.2018 у справі №740/1538/17, від 29.01.2019 у справі №293/342/17.

Як уже вказувалось судом, підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги слугувало те, що заявником не подано документ, якій свідчить про причини та обставини поранення. Подані заявником висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 15.01.2016 №65 та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 10.02.2016 №527, не є документами, що свідчать про обставини поранення, оскільки складені зі слів позивача.

Позивачем до позову не додано висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 15.01.2016 №65 та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 10.02.2016 №527.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач підставами позову зазначив достатність поданих заявником висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 15.01.2016 №65 та висновку Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 10.02.2016 №527, оскільки в цих документах встановлено причинно-наслідковий зв`язок між отриманим пораненням під час проходження військової служби та інвалідністю. При цьому позивач не спростовує доводів відповідача про відсутність в цих документах достовірних відомостей про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, обов`язок подання яких покладено саме на заявника.

Зважаючи на наведену правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.04.2019 справа №822/220/18, суд доходить висновку про помилковість доводів позивача про достатність поданих ним доказів, які не містять інформації про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення саме щодо непов`язаності такого поранення з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, обов`язок подання яких покладено саме на заявника.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Судом установлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідченням Серії Б №538786, видане 07.02.2017, дійсне до 01.03.2020).

Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Міністерство оборони України (ідентифікаційний код 00034022, адреса: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець