Рішення № 95979616, 02.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/304/21

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Екіпаж" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0014570705 від 02.12.2020 та податкової вимоги №1115-13 від 16.01.2021,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Екіпаж" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.12.2020 №0014570705 винесене відповідачем - ГУ ДПС у Хмельницькій області та податкову вимогу від 16.01.2021 №1115-13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 02.12.2020 №0014570705, яким застосована штрафна санкція у сумі 500000,00 грн за зберігання пального без наявності ліцензії, ГУ ДПС у Хмельницькій області винесло протиправно, оскільки придбане пальне було розлито до паливних баків транспортних засобів, яке використовувалось в господарській діяльності позивача, що підтверджується наявними доказами, які відповідно до підпункту "г" абзацу 2 пункту 14.1.6 Податкового кодексу України не є акцизним складом. Тому, зберігання пального в баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального. Отже висновки відповідача про порушення позивачем статті 15 закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодовою, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" є безпідставними. Позивач 25 березня 2020 року звернувся до податкового органу із заявою на одержання ліцензії на право зберігання пального. Відповідачем видана ліцензія № 22180414202000948. Проте, отримання ліцензії відбулось із затриманням строків через введення загальнодержавного карантину. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній зазначає, що за результатами фактичної перевірки встановлено, що відповідно до даних єдиного реєстру акцизних накладних 08.04.2020 року за №9073527874 зареєстровано акцизну накладну №118 від 07.04.2020 року, згідно якої ТОВ "НАФТАЕКСПРЕС" (41782433) відвантажило для отримувача ПП "Екіпаж" (21241245) важкі дистиляти (газойлі) в обсязі 11578,02 кг. (у літрах, приведених до температури 15С - 14097,16 літрів). Згідно вказаної акцизної накладної адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для власного споживання чи промислової переробки - Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Олешинська сільська рада, Комплекс будівель та споруд №4.

Відповідно наданих копії додатку №5 до договору поставки нафтопродуктів №ЕКС 01- 22/08/18 від 22.08.2018р. між ТзОВ "Нафтаекспрес" (41782433) та ПП "Екіпаж" (21241245), копій видаткової накладної №118 від 07.04.2020 року та товаро-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №14/04-2020 від 07.04.2020 року ТОВ "Нафтаекспрес" (41782433) відвантажило ПП "Екіпаж" (21241245) паливо дизельне в кількості 14097,16 літрів на загальну суму 225456,00 грн.

Згідно документів, отриманих під час перевірки, а саме : копії розпорядження №51-03 від 31.10.2017, та акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.10.2017 в ПП "Екіпаж" (21241245) рахується основний засіб ємкістю 20 м, який введено в експлуатацію для власних потреб, що призначена для зберігання пального.

Разом з цим, на момент отримання і вивантаження в пункті призначення вищевказаного пального в ПП "Екіпаж" була відсутня ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, чим не дотримано вимоги ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Відповідач звертає увагу, що заява щодо одержання ліцензії на право зберігання пального для власних потреб чи промислової переробки ПП "Екіпаж" згідно вхідної кореспонденції ГУ ДПС у Хмельницькій області була подана 24.04.2020 (вх.№6222/САТ від 24.04.2020), що підтверджується відповідним штампом на заяві.

Просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що відповідно до документу внутрішнього споживання товарів №368 від 07.04.2020 пальне було заправлене безпосередньо в баки транспортних засобів підприємства.

Заправка здійснювалась шляхом залиття пального в паливні баки транспортних засобів підприємства, виходячи з місткості паливних баків. Крім того, на підставі Договору оренди обладнання № 01/150221 від 01.04.2020 та акту приймання-передачі обладнання від 01.04.2020 в користуванні ПП "Екіпаж" перебував мірник з лійкою для вимірювання пального (50л).

Позивач звертає увагу, що ємкість 20 м. куб. яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, комплекс будівель та споруд №4 в момент поставки пального - 07.04.2020 не використовувалась підприємством, що підтверджується наказом керівника підприємства №69 від 01.04.2020р., актом опломбування ємкості від 01.04.2020, акта розпломбування ємкості від 27.04.2020.

Жоден нормативно-правовий акт України не містить вимог про необхідність отримання ліцензії на зберігання пального, яке знаходиться в паливних баках транспортних засобів.

Для отримання ліцензії на зберігання палива суб`єкт господарювання повинен мати відповідну земельну ділянку, або об`єкт нерухомості, або відповідні машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки. А з урахуванням неможливості представлення інших документів суб`єкт господарювання є обмеженим в праві реєстрації місцем зберігання будь-якого іншого об`єкту, що за фізичними властивостями не належить до перелічених вище, зокрема автомобілі підприємства.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що приватне підприємство "Екіпаж", код ЄДРПОУ 21241245, здійснює види економічної діяльності: 22.23 виробництво будівельних виробів із пластмас (основний); 2.20 Лісозаготівлі; 23.12 формування й оброблення листового скла; 25.21 виробництво радіаторів і котлів центрального опалення; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 штукатурні роботи; 43.32 установлення столярних виробів; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля та інші види діяльності.

Згідно наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області № 2246-П від 03.11.2020 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, 11 листопада 2020 року було проведено фактичну перевірку приватного підприємства "Екіпаж", Хмельницький район, Олешинська сільська рада, комплекс будівель та споруд №4.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт (довідка) фактичної перевірки №516/22-01-07-05/21241245 від 12.11.2020.

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

В акті перевірки встановлено відсутність ліцензії на зберігання пального за період 07 квітня 2020 року, дизельного палива ДТ-Л-К5 гатунок С в кількості 14000 л (11578 кг), що придбано позивачем у ТОВ "Нафтаекспрес" на підставі Договору поставки №ЕКС 02-22/08/18 від 22.02.2018 з Додатком № 05 від 07.04.2020, видаткової накладної №118 від 07.04.2020, рахунку на оплату №114 від 07.04.2020, товаротранспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №14/04-2020 від 07.04.2020.

На підставі встановлених в акті порушень відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 02.12.2020 № 0014570705, та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу та абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 500000,00 грн.

Відповідачем в подальшому на підставі податкового повідомлення - рішення від 02.12.2020 № 0014570705 було винесено податкову вимогу №1115-13 від 16.01.2021.

Позивач не погоджуючись з винесеними рішеннями податкового органу, вважає, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а вказані рішення є незаконними і необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 1 Закону №481, оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Згідно ч.8 ст.15 Закону №481 суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Відповідно до статті 15 Закону № 481 суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Згідно статті 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статею 17 Закону № 481 встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Відповідно до ст. 1 Закону №481 - місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно ст. 15 Закону № 481, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Таким чином, згідно вказаних норм, чинним законодавством України передбачено обов`язок суб`єкта господарювання щодо отримання ліцензії на право зберігання пального для стаціонарних цистерн/ємностей.

Перелік документів, надання яких законодавством передбачено для отримання ліцензії на право зберігання пального (документи на земельну ділянку; документи щодо закінчених будівництвом об`єктів тощо), виключає можливість та/або необхідність звернення суб`єкта господарювання для отримання такої ліцензії для пересувних ємностей та транспортних засобів.

Суд встановив, що згідно Договору поставки нафтопродуктів №ЕКС 01-22/08/18 від 22.08.2018 та Додатку №05 до договору поставки нафтопродуктів №ЕКС 01-22/08/18 від 22.08.2018 від 07.04.2020 ТОВ "Нафтоекспрес" поставило, а ПП "Екіпаж" прийняло партію товару зокрема: дизельне паливо ДТ-Л- К5 ґатунок С, в кількості 14000 л, загальною вартістю 225456,00 грн з ПДВ.

Факт поставки товару також підтверджується видатковою накладною № 118 від 07.04.2020, рахунком на оплату № 114 від 07.04.2020, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №14/04-2020 від 07.04.2020.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до наказу директора ПП "Екіпаж" №69-В від 07.04.2020 "Про придбання пального без попереднього зберігання" з метою виконання вимог та запобігання порушень Закону № 481 здійснено використання пального придбаного згідно Договору поставки нафтопродуктів №ЕКС 01-22/08/18 укладеного з ТОВ "Нафтаекспрес" 22.08.2018, без попереднього зберігання, шляхом заправки таких транспортних засобів, як: - загальний вантажний бортовий - тентований, марки та моделі MAN TGL 12.220, номер шасі (кузова) - НОМЕР_1 (державний номер - НОМЕР_2 ), 2012 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_3 від 28.04.2017 року; - загальний вантажний бортовий - тентований, марки та моделі MAN TGL 12.220, номер шасі (кузова) - НОМЕР_4 (державний номер - НОМЕР_5 ), 2012 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_6 від 28.04.2017 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_7 (державний номер - НОМЕР_8 ), 2009 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_9 від 23.03.2016 року; - загальний вантажний бортовий - тентований, марки та моделі DAF АЕ 45LF, номер шасі (кузова) - НОМЕР_10 (державний номер - НОМЕР_11 ), 2006 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_12 від 26.06.2015 року; - бортовий - С, марки та моделі MAN L 2000, номер шасі (кузова) - НОМЕР_13 (державний номер - НОМЕР_14 ), 2005 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_15 від 23.05.2013 року; - бортовий - С, марки та моделі ISUZU NQR71R, номер шасі (кузова) - НОМЕР_16 (державний номер - НОМЕР_17 ), 2008 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_18 від 12.01.2011 року; - загальний вантажний бортовий - тентований, марки та моделі MAN TGL 12.220, номер шасі (кузова) - НОМЕР_19 (державний номер - НОМЕР_20 ), 2012 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_21 від 20.05.2017 року; - спеціалізований вантажний фургон, марки та моделі MAN TGL 12.250, номер шасі (кузова) - НОМЕР_22 (державний номер - НОМЕР_23 ), 2013 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_24 від 20.05.2017 року; - загальний вантажний бортовий - тентований, марки та моделі MAN TGL 12.250, номер шасі (кузова) - НОМЕР_25 (державний номер - НОМЕР_26 ), 2013 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_27 від 13.02.2018 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF XF 95.480, номер шасі (кузова) - НОМЕР_28 (державний номер - НОМЕР_29 ), 2007 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_30 від 17.04.2015 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_31 (державний номер - НОМЕР_32 ), 2011 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_33 від 23.03.2016 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_34 (державний номер - НОМЕР_35 ), 2011 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_36 від 15.07.2016 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_37 (державний номер - НОМЕР_38 ), 2010 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_39 від 07.09.2016 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF FT XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_40 (державний номер - НОМЕР_41 ), 2012 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_42 від 20.04.2017 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF FT XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_43 (державний номер - НОМЕР_44 ), 2011 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_45 від 20.05.2017 року; - спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марки та моделі DAF XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_46 (державний номер - НОМЕР_47 ), 2012 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_48 від 22.06.2017 року; - спеціалізований вантажний-спеціалізований бортовий (з краном-маніпулятором), марки та моделі DAF CF 75.310, номер шасі (кузова) - НОМЕР_49 (державний номер - НОМЕР_50 ), 2005 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_51 від 22.08.2019 року; - спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, марки та моделі DAF FT XF 105.460, номер шасі (кузова) — НОМЕР_52 (державний номер - НОМЕР_53 ), 2013 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_54 від 02.11.2019; - спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, марки та моделі DAF FT XF 105.460, номер шасі(кузова) - НОМЕР_55 (державний номер - НОМЕР_56 ), 2013 року випуску свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_57 від 19.10.2019; - спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, марки та моделі DAF FT XF 105.460, номер шасі (кузова) - НОМЕР_58 (державний номер - НОМЕР_59 ), 2013 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_60 від 11.03.2020; - спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, марки та моделі DAF FT XF 105.460 номер шасі (кузова) - НОМЕР_61 (державний номер - НОМЕР_62 ), 2013 року випуску, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_63 від 18.03.2020; - бортовий - С, марки та моделі DAF LF 45.220, номер шасі (кузова) - НОМЕР_64 (державний номер - НОМЕР_65 ), 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_66 від 26.07.2013.

Суд також звертає увагу відповідача, що позивач здійснив заправку транспортних засобів, які були ним орендовані на підставі договорів оренди (найму), копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, згідно акту внутрішнього споживання товарів №368 від 07.04.2020 вказаним пальним були заправлені транспортні засоби ПП "Екіпаж" на загальну кількість 14000 літрів (паливо дизельне ДТ-Л-К5 гатунок С).

Отже, відповідач при проведенні перевірки не врахував об`єм паливних баків транспортних засобів ПП "Екіпаж" та транспортних засобів, які позивач отримав в оренду по договорах.

Суд зазначає, що наданими відповідачем доказами та поясненнями не спростовані доводи позивача про те, що зберігання пального здійснювалось у ємностях (паливних баках) транспортних засобів, які також передані позивачу за договорами оренди.

Суд звертає увагу, що пальне, яке було придбане для власних потреб підприємства, здійснення його господарської діяльності, не реалізовувалось будь-яким третім особам, попередньо не зберігалось на підприємстві та було використане шляхом заправки автотранспорту підприємства, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Оцінюючи норми Закону №481, суд зазначає, що розлив пального в паливні баки автотранспорту підприємства (заправка) без попереднього зберігання такого пального не потребує отримання будь-яких ліцензій.

Окрім того, в акті перевірки відповідачем не було зафіксовано у яких ємностях чи ємності позивач зберігав пальне 14000 л.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст.14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Також, на думку суду не є акцизним складом відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст.14 ПК України, зокрема: паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої, оскільки транспортні засоби підприємства є рухомим майном, яке можна вільно переміщувати в просторі, та які фактично не можуть бути прив`язані де конкретно визначеного місця (території).

Суд також звертає увагу, що на підставі Договору оренди обладнання № 01/150221 від 01.04.2020 та акту приймання-передачі обладнання від 01.04.2020 в користуванні ПП "Екіпаж" перебував мірник з лійкою для вимірювання пального (50л).

Твердження відповідача стосовно використання позивачем ємкості 20 м куб. яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, комплекс будівель та споруд №4 в момент поставки пального 07.04.2020 є на думку суду безпідставним, оскільки така ємність позивачем не використовувалась.

На підтвердження вищезазначеного, позивачем надано суду акт опломбування ємкості - 01.04.2020 комісією з опломбування вказаної ємкості було проведено опломбування ємкості 20 м куб. яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Олешинська сільська рада, комплекс будівель та споруд №4 на підставі наказу керівника підприємства №69-В від 01.04.2020 "Про створення та затвердження складу комісії з опломбування ємкості".

Суд також звертає увагу відповідача, що після отриманням ліцензії на право зберігання пального №22180414202000948 від 27.04.2020 позивач, наказом №78-В від 27.04.2020 "Про створення та затвердження складу комісії з розпломбування ємкості" створив та затвердив комісію з розпломбування ємкості та згідно акта розпломбування ємкості - 27.04.2020 зазначена ємкість 20 м. куб. була розпломбована.

Отже, вказані вище обставини спростовують твердження відповідача стосовно того, що отримане 07.04.2020 пальне було прийнято на склад підприємства та зберігалось ним.

Отже, з наведених вище обставин справи, суд встановив, що відповідач не довів, що пальне зберігалось у стаціонарних ємностях, а також не надав суду жодних належних доказів, які б могли підтвердити факт зберігання палива без відповідної ліцензії на таке зберігання, тому податкове повідомлення-рішення №0014570705 від 02.12.2020 прийняте за відсутності законних підстав та підлягає скасуванню.

Що стосується податкової вимоги №1115-13 від 16.01.2021, суд зазначає, що у відповідності до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, оскільки податкове повідомлення-рішення №0014570705 від 02.12.2020 було оскаржене до суду, тому винесена на його підставі податкова вимога від 16.01.2021 р. №1115-13 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені обставини вказують на відсутність у діях позивача складу податкового правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за Законом №481/95.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів "встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємство "Екіпаж" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0014570705 від 02.12.2020 та податкової вимоги №1115-13 від 16.01.2021 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "С" №0014570705 від 02.12.2020.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ю" №1115-13 від 16.01.2021.

Стягнути на користь приватного підприємство "Екіпаж" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:приватне підприємство "Екіпаж" (вул. Дорожня, 28,Первомайський,Харківська область,64107 , ідентифікаційний код - 21241245) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 44070171)

Головуючий суддя О.П. Шевчук