Рішення № 95979372, 01.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 квітня 2021 року справа № 520/1163/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з викликом (повідомленням) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Матеріали позову одержані судом 28.01.2021р.

Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 01.02.2021р.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року було замінено ГУ ДПС у Харківській області на процесуального правонаступника ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ІНВЕСТ" (далі за текстом – заявник, платник, Товариство) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 23.09.2020 року № 0004730434 (форма Н), яким ТОВ «Парк Інвест» повідомлено, що на підставі Акту перевірки № 2197/20-40-56-04-05/35082684 від 28.08.2020 року та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період: серпень-грудень 2019, січень 2020 року встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI, зі змінами та доповненнями, та згідно з пунктом 120-1.1 ст. 120-1 розділу II Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями накладено штраф у загальній сумі 117.403,55 грн.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що відображених в акті податкової перевірки висновки не відповідають положенням податкового кодексу, а прийняте на його підставі спірне рішення підлягає скасуванню. Наполягав, що по-перше, камеральна перевірка відносно позивача була проведена 28.08.2020 року – тобто у період дії карантину, встановленого КМУ, отже є незаконною; по-друге, перевіркою, у тому числі охоплено період січень 2017 року та червень 2017 року, який на момент проведення перевірки перевищував 1095 днів; по-третє, відповідачем не лише протиправно нараховано штраф за несвоєчасну реєстрацію 12 податкових накладних у період карантину за період березень та травень 2020 року, а ще й збільшено його відсоткову ставку протягом березня-травня 2020р., за якими сума штрафу у спірному рішенні складає – 24.648,73 грн.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом - контролюючий орган, владний суб`єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що проведена перевірка показала, що платник податку в порушення вимог ПКУ здійснив реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригувань податкових накладних з порушення граничних термінів. Податкові накладні, які були виписані підприємством у червні 2017 року та зареєстровані у липні 2017 року помилково відображені у акті перевірки, штрафні санкції за їх реєстрації не нараховані, про допущену в акті перевірки технічну помилку позивача було повідомлено додатково листом від 24.09.2020р. № 33086/10/20-40-56-04-16. При цьому зазначив, що згідно з практикою Верховного Суду викладеної у постанові від 20.10.2020р. по справі 8116/4605/15 допущені територіальним органом доходів і зборів процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення. Підприємством складено податкові накладні у жовтні-грудні 2019 року, січні 2020 року у загальній кількості 12 штук (штрафи за порушення терміну реєстрації яких позивач просив скасувати під час процедури адміністративного оскарження) граничний термін реєстрації для вказаних податкових накладних, зокрема за січень 2020 року - 15.02.2020р. Тобто реєстрація вказаних накладних з 16.02.2020 р. вже вважається порушенням податкового законодавства та не підпадає під дію п.52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України. Граничний термін реєстрації податкових накладних складених у жовтні-грудні 2019 року, визначено законодавством з 30.10.2019 по 15.01.2020, а складених у січні 2020 року по 15.02.2020 року. Отже, підприємством вчинено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у жовтні-грудні 2019 року, січні-лютому 2020 року, тобто за межами періоду, визначеному Законом України №533-IX. від 17.03.2020р. під час звільнення від застосування штрафних санкцій згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. Додатково звернуто увагу суду, що під час здійснення процедури адміністративного оскарження у своїй скарзі до ДПС України позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення тільки частково на суму 24.648,73 грн., із нарахуванням в іншій частині позивач погодився.

Позивач правом надати відповідь на відзив не скористався.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву та позов, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Позивач пройшов процедуру державної реєстрації, унаслідок чого набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи приватного права, на обліку у якості платника податків перебуває в Головному управління ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

ГУ ДПС у Харківській області (компетенційним правонаступником якого є відповідач по справі), на підставі п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 розділу 1 та в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «Парк Інвест» з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за січень 2017 року, червень 2017 року, серпень 2017 року, грудень 2017 року, травень 2018 року, серпень-грудень 2019 року, січень 2020 року. Результати перевірки оформлені актом від 28.08.2020р. за №2197/20-40-56-04-05/35082684 (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту викладені судження контролюючого органу про вчинення Підприємством податкового правопорушення, а саме: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за січень 2017 року, червень 2017 року, серпень 2017 року, грудень 2017 року, травень 2018 року, серпень-грудень 2019 року, січень 2020 року, чим підприємство порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу II Податкового кодексу України.

23.09.2020р. із посиланням на Акт контролюючим органом було видано податкове повідомлення-рішення №0004730434 про застосування:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ -925.757грн. 66 коп. застосовано штраф 10 % у сумі 92.575,77грн.; - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ -12.064 грн. 52 коп. застосовано штраф 20 % у сумі 2.412,90грн.; - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ – 56.037 грн. 12 коп. застосовано штраф 40 % у сумі 22.414,88грн.

Загальна сума штрафу становить 117.403грн. 55 коп.

ГУ ДПС у Харківській області листом від 24.09.2020р. № 33086/10/20-40-56-04-16 повідомило Підприємство, що при проведенні камеральної перевірки було допущено технічну помилку, а тому порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 30.06.2017р. №6209 на суму ПДВ - 5000,00 грн., №6207 на суму ПДВ - 300,00грн., №6208 на суму ПДВ - 7000,00грн., №6206 на суму ПДВ - 500,00грн., від 31.01.2017 № 8660 на суму ПДВ- 63667,00грн., від 31.05.2018 № 6422 на суму ПДВ - 421,00 грн., від 31.12.2017 №6827 на суму ПДВ - 17,17 грн., від 27.08.2017 № 5543 на суму ПДВ - 230, 00 грн., від 31.01.2017 № 8234 на суму ПДВ - 174480,28 грн. необхідно вважати виключеними (а.с. 29-30).

Дослідивши тест розрахунку штрафних санкцій по акту камеральної перевірки судом встановлено, що податкові накладні за 2017 р та 2018 рік до нього не включені.

Спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку до ДПС України лише у частині нарахування штрафу на суму 24.648,73грн. (а.с. 32-33).

За результатами адміністративної процедури оскарження спірного рішення ДПС України було прийнято рішення від 29.10.2020р. №31271/6/99-00-06-02-05-06 про залишення без змін рішення ГУ ДПС у Харківській області від 23.09.2020 №0004730434, а скаргу платника податку – без задоволення.

Не погодившись із правомірністю згаданого податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону владного волевиявлення контролюючого органу, суд зазначає, що до правовідносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України (в редакції, яка діяла до 23.05.2020) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу реєстрації складених платником податків податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом – Реєстрі) унормовані, насамперед, приписами ст.200-1 та ст.201 Податкового кодексу України, приписами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), приписами Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. №569 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569), приписами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений постановою КМУ від 21.02.2018р. №117; далі за текстом - Порядок зупинення реєстрації №117), приписами Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (затверджений постановою КМУ від 21.02.2018р. №117; далі за текстом - Порядок роботи комісій №117), приписами Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (затверджений постановою КМУ від 21.02.2018р. №117; далі за текстом - Порядок розгляду скарг №117).

Так, згідно з п. 201.1 ст. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 14 п. 201.10 цієї ж статті передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, платник податків обтяжений обов`язком (а не має право) зареєструвати у Рєстрі власно складену податкову накладну і для реалізації цього обов`язку повинен забезпечити усі необхідні умови, а саме: 1) сума ліміту на спеціальному рахунку в органі Державної казначейської служби України в системі електронного адміністрування податку на додану вартість повинна перевищувати суму податкових зобов`язань за конкретною податкової накладною; 2) податкова накладна має бути підписана діючим електронним цифровим підписом і подана на реєстрацію засобами телекомунікаційного зв`язку у межах діючого договору про визнання електронних документів; 3) податкова накладна має бути спрямована до Реєстру у межах строку або до останнього дня (включно) поточного календарного місяця, або до 15 календарного дня (включно) наступного за поточним календарного місяця.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що загальновідомими у розумінні ч.3 ст.78 КАС України є обставини ситуації відносно протидії поширенню захворювання COVID-19.

Так, постановою КМУ №211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11.03.2020р. № 211 на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020 р.

У подальшому, постановою КМУ від 20.05.2020р. №392 карантин установлено з 22 травня 2020 р. по 31 липня 2020 р.

Постановою КМУ від 22.07.2020 р. №641 карантин установлено з 1 серпня 2020 р. по 19 червня 2020 р. карантин установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020 р.

Постановою КМУ від 09.12.2020 р. №1236 карантин установлено з 19 грудня 2020 р. по 28 лютого 2021 р. карантин установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020р.

Отже, запроваджений з 12.03.2020р. карантин не переривався і наразі триває згідно з іншими нормативними актами Уряду України.

Проте, довід позивача про протиправність проведення камеральної перевірки під час дії карантину слід визнати юридично неспроможним, оскільки згідно з абз.1 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Отже, абз.1 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не призначаються документальні та фактичні перевірки за окремими винятками.

Однак, підстав для поширення цього застереження на камеральні перевірки закон не містить.

Між тим, відносно позивача контролюючим органом було проведено саме камеральну перевірку.

За правилом абз.3 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України розпочаті і незавершені документальні та фактичні перевірки з 18.03.2020р. і по останній календарний день місяця (включно) припинення карантину – зупиняються із перериванням терміну проведення та без прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

У силу абз.4 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з 18.03.2020р. і по останній календарний день місяця (включно) припинення карантину – перебіг строку давності за ст.102 Податкового кодексу України було зупинено.

Відносно випадку призначення та проведення камеральної перевірки податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року, або поданих протягом березня – травня 2020 року уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість) абз.5 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України запроваджено присікальний строк у 60 календарних днів від дня граничного строку подання або дня фактичного подання.

Проте, підстав для поширення цього застереження на камеральні перевірки декларацій з податку на додану вартість закон не містить, адже у тексті зазначеної вище норми права чітко указано - крім податкової декларації з податку на додану вартість.

Отже, і після 18.03.2020р. контролюючий орган має повноваження на прийняття рішення про призначення камеральної перевірки із питань, пов`язаних із складанням декларації з податку на додану вартість, із оплатою податку на додану вартість, із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не має повноважень на застосування штрафів у порядку ст.120-1 Податкового кодексу України за тими податковими правопорушеннями, подія та склад яких були утворені після 01.03.2020р.

З наведених вище міркувань слід відхилити як помилкові твердження позивача про неправомірне проведення контролюючим органом перевірки, у тому числі за період 2017р.-травня 2018р. (який на момент проведення перевірки перевищував 1095 днів).

Окрім того, як було установлено судом цей період помилково зазначений у акті перевірки і до розрахунку штрафних санкцій не включений.

Стосовно застосування контролюючим органом штрафу за період виписування Товариством несвоєчасно зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних за серпень-грудень 2019 року, січень 2020 року суд зазначає, що за відомостями Акту і складеного контролюючим органом розрахунку штрафних санкцій випливає, що податкова накладна від 13.08.2019р. була зареєстрована в Реєстрі - 11.09.2019р., від 16.09.2019р. була зареєстрована в Реєстрі - 31.10.2019р., від 28.11.2019 була зареєстрована в Реєстрі - 18.12.2019р., від 08.11.2019р. була зареєстрована в Реєстрі - 16.12.2019р.; 596 податкових накладних за грудень 2019 року були зареєстровані в Реєстрі - 28 та 30 січня 2020р. (детальній перелік податкових накладних викладений у розрахунку штрафних санкцій по акту камеральної перевірки (24-28а.с.)).

Обставин календарних дати виписування та фактичної реєстрації перелічених податкових накладних у реєстрі Товариство не заперечує і не спростовує.

Оскільки граничний термін реєстрації перелічених податкових накладних припадає на період 30.10.2019р. по 15.01.2020р., то суд доходить до переконання про те, що податкові накладні зареєстровані поза межами установленого законом строку.

Згідно з абз.1 п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, абз.1 п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не застосовуються штрафи за вчинення особами податкових правопорушень за винятком, зокрема, порушень у сфері нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, порушень у сфері нарахування, декларування та сплати акцизного податку, порушень у сфері нарахування, декларування та сплати рентної плати.

Податкове правопорушення, склад якого визначений ст.120-1 Податкового кодексу України, не стосується нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, оскільки безвідносно до результатів завершення процедури реєстрації податкової накладної в Реєстрі платник все одно зобов`язаний включити показники цієї податкової накладної до складу податкової декларації з податку на додану вартість поточного звітного календарного місяця і провести платіж з оплати остаточно обчисленої у декларації суми податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Тому, ті правопорушення, коло яких визначено ст.120-1 Податкового кодексу України та склад яких є утвореним після 01.03.2020р. (включно), не тягнуть настання юридичної відповідальності у вигляді застосування штрафу.

Водночас із цим, приписи абз.1 п.521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не можуть бути кваліфіковані у якості легальної підстави для звільнення від тягаря відповідальності за податкові правопорушення, що були скоєнні винними особами до збігу календарної дати 01.03.2020р.

З розрахунку штрафних санкцій по акту камеральної перевірки встановлено нарахування штрафу на податкові накладні фізично зареєстровані в Реєстрі після 01.03.2020р. у кількості 12 штук, з яких:

№ 3851 від 31.10.2019 року, гранична дата реєстрації - 15.11.2019р.; фактична дата реєстрації 25.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день;

№ 1235 від 10.10.2019 року, гранична дата реєстрації - 31.10.2019р.; фактична дата реєстрації 25.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день;

№ 2241 від 20.10.2019 року, гранична дата реєстрації – 15.11.2019рр.; фактична дата реєстрації 25.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день;

№ 2302 від 20.11.2019 року, гранична дата реєстрації – 15.12.2019р.; дата реєстрації 25.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день;

№ 3992 від 30.11.2019 року, гранична дата реєстрації – 15.12.2019р.; дата реєстрації 25.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день;

№ 1100 від 10.11.2019 року, гранична дата реєстрації – 30.11.209р.; дата реєстрації 25.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день;

№ 3694 від 30.09.2019 року, гранична дата реєстрації – 15.10.2019р.; дата реєстрації 13.03.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день;

№ 4272 від 31.10.2019 року; гранична дата реєстрації - 15.11.2019р.; дата реєстрації 29.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. - понад 61 день.

Таким чином, оскільки до 01.03.2020р. та до початку карантину термін затримки реєстрації 8 із вище перелічених 12 податкових накладних складав понад 61 календарний день, то відтак суд вважає, що в даному випадку податковий орган правомірно нарахував штраф у максимальному розмірі 40%, адже склад податкового правопорушення вже був утворений до цієї дати.

Разом з тим, суд вважає неправомірним застосування штрафних санкцій за наступними податковими накладними, а саме: № 3642 від 20.12.2019 року, гранична дата реєстрації – 15.01.2020р.; дата реєстрації 26.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. – менше 61 дня; накладено штраф у розмірі – 2980грн.;

№ 957 від 10.12.2019 року, гранична дата реєстрації – 31.12.2019р.; дата реєстрації 26.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. – менше 61 дня; накладено штраф у розмірі – 2980грн.

№ 4271 від 30.01.2020 року, гранична дата реєстрації – 15.02.2020р.; дата реєстрації 29.05.2020 року; штраф нарахований 40% (як за затримку від 61 до 365 календарних днів); тривалість затримки до 01.03.2020р. – менше 61 дня; накладено штраф у розмірі – 666,87грн.;

№ 1553 від 31.01.2020 року, гранична дата реєстрації – 15.02.2020р.; дата реєстрації 13.03.2020 року; тривалість затримки до 01.03.2020р. – менше 15 днів, накладено штраф у розмірі – 2233,85грн., отже нарахування штрафу повинно бути у 10% розмірі, а не у розмірі 20%, як за затримку від 16 до 30 календарних днів.

Оскільки станом на 01.03.2020р. та дату запровадження карантину тривалість строку затримки реєстрації цих 4 податкових накладних в Реєстрі була меншою від необхідної для застосування штрафів у розмірі 40% та 20 % відповідно та обов`язок застосування штрафу у розмірі 10%, 20%, 30% або 40% від податкових зобов`язань за податковою накладною покладений саме на контролюючий орган, а суд не вправі перебирати на себе функцію органу державної влади і здійснювати нарахування штрафу у правильному розмірі, то спірне рішення контролюючого органу підлягає скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі – 8.860,72 грн.

Згідно із спірним рішенням та розрахунком штрафних санкцій за затримку реєстрації перелічених податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за № 3642 № 957 № 4271 № 1553 застосовано штраф у розмірі 40% та 20% у сумі 8.860,72 (2980+2980+666,87+2233,85) грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України при винесенні оскаржуваного рішення в частині нарахування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних на суму 8.860,72 грн., що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених у цій частині вимог позивача.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.09.2020 року № 0004730434 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Інвест» (ідентифікаційний код 35082684, адреса: м. Харків, вул. Новгородська, 3А) штрафу у розмірі 8.860,72 грн. (вісім тисяч вісімсот шістдесят гривень 72 копійки).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Інвест» (ідентифікаційний код 35082684, адреса: м. Харків, вул. Новгородська, 3А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 43983495) витрати зі сплати судового збору у розмірі 270 грн. (двісті сімдесят гривень 00 корпійок).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В.Старосєльцева