Ухвала суду № 95979358, 02.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 квітня 2021 р. № 520/4620/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд скасувати арешт майна ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накладеного державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мирною Т.В. згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2015 винесеною у виконавчому провадженні №48173964.

Ухвалою судді від 24.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача разом із копією для відповідача, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску.

31 березня 2021 року до суду представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що у грудні 2020 року позивачу стало відомо про наявність заборони на відчуження належного йому нерухомого майна, яка накладена на підставі постанови про арешт майна боржника від 27.07.2015. Для з`ясування правомірності накладення арешту 12.03.2021 представником позивача було направлено до відповідача заяву про зняття арешту та адвокатський запит, на який отримано відповідь 16.03.2021. Також в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначено, що на адресу позивача не направлялись ухвали про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на майно, про повернення виконавчого документу стягувачу.

Дослідивши вказану заяву суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно №Р79160 від 23.12.2020 (копію якого додано до позову) 23 грудня 2020 року позивачу стало відомо про наявність постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 48173964, виданий: 27.07.2015, видавник: державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мирна Т.В., проте лише 12.03.2021 представником позивача, на адресу відповідача було надіслано заяву з вимогою зняти арешт з майна позивача. Також, було надіслано адвокатський запит від 12.03.2021 в якому запитувалась інформація щодо наявності арештів, що були накладені на майно позивача та можливості зняти арешт з рухомого та нерухомого майна позивача.

Суд зазначає, що вказана причина пропуску строку звернення до суду не є поважною, оскільки навіть від 23.12.2020 (дати, коли позивач дізнався про спірну постанову, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно №Р79160 від 23.12.2020) до направлення адвокатського запиту з вимогою зняти арешт з майна, пройшло більше ніж два з половиною місяці.

Із пункту 1 частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позовну заяву подано через канцелярію суду 22.03.2021, тобто з порушенням передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 278 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Також, суд звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що представник позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду не вказав жодних поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом.

Таким чином, представником позивача не зазначено обґрунтованих підстав та не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя М.М.Панов