Ухвала суду № 95979171, 02.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову в залишенні позову без розгляду

02.04.2021 р. № 520/19352/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Заічко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні у приміщенні суду в. Харкові клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини А 3220 (вул. Гетьманська, буд. 2, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64600, код ЄДРПОУ 26615265) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3220 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 18.06.2016 року по 18.06.2019 року та з 09.12.2019 року по 09.12.2020 року; зобов`язати Військову частину А3220 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 18.06.2016 року по 18.06.2019 року та з 09.12.2019 року по 09.12.2020 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3220 щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 06.09.2017 року по 18.06.2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення – 18.06.2019 року; зобов`язати Військову частину А3220 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 06.09.2017 року по 18.06.2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення – 18.06.2019 року.

Від відповідача разом з відзивом на позов надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 та 4 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, яких обставин позивач зміг вчинити дії, направлені на відновлення своїх порушених прав, а також вагомість права, про захист якого позивач звернувся до суду.

Відповідач, зазначаючи про пропуск позивачем строку звернення до суду, посилався на приписи ч.2 ст. 122 КАС України. Проте, суд вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також слід зазначити, що відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно частини першої 1 статті шостої Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи вказане клопотання суд зазначає, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, поряд зі спеціальними нормами законодавства також підлягають застосуванню загальні з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників. Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р. у справі №21-42а12.

Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 "Про розв`язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Виходячи з заявлених вимог, суд зазначає, що вказаний спір в частині строків звернення до суду підпадає під ознаки, встановлені ч.2 ст. 233 КЗпП України, за якими, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, Конституційний суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 по справі №1-18/2013 дійшов висновку про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що норми ч.2 ст. 122 КАС України до зазначених правовідносин не застосовуються, тому строк звернення до суду позивачем не пропущений.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122,123, 205, 229, 240, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини А 3220 (вул. Гетьманська, буд. 2, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64600, код ЄДРПОУ 26615265) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Заічко О.В.