Рішення № 95979133, 02.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/848/21

02 квітня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив:

- визнати безпідставною та протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області в результаті чого була створена з 01.09.2019 сума заборгованої пенсії ОСОБА_1 .

- на підставі пункту 3 статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, суми коштів безпідставно стягнені з 01.09.2019 з сум пенсій ОСОБА_1 , повернути йому в триденний строк із дня прийняття судом рішення про їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Позов обґрунтований тим, що на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2015 №607/19785/14-а відповідач виплачує позивачу пенсію виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році, згідно довідки від 29.12.2006 №13/110 про оплату праці, виданої УДАІ УМВС України в Тернопільській області. З 01.09.2019 відповідач змінив виконання рішення суду шляхом зменшення суми заробітної плати, (припинив брати до уваги оплату за роботу у вихідні та позаурочні часи), вказаної у довідці від 29.12.2006 №13/110 про оплату праці, та вже з меншої суми зарплати перерахував пенсію. Тому на думку позивача з 01.09.2019 відповідач щомісяця не доплачував йому певні суми пенсії та штучно створював суму заборгованості по виплаті пенсії.

Тернопільським окружним адміністративним судом від 21.05.2020 у справі №500/231/20 винесено рішення, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2019 з врахуванням сум доплати за роботу в понаднормовий час та доплати за роботу у вихідні та святкові дні, які зазначені у довідці виданій Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області від 29.12.2006 №13/110. На підставі цього рішення суду та рішення суду апеляційної інстанції відповідач повернув нарахування пенсії, здійснив нарахування та почав виплачувати повні суми пенсії, але нарахувавши з 01.09.2019 штучно створену суму заборгованості пенсії, знову всупереч рішенню суду відмовився її виплатити.

Крім того, позивач вказує, що відповідач відмовляється здійснювати компенсаційні нарахування та виплату суми заборгованості на момент проведення розрахунку виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, на підставі пункту 3 статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

На підставі статті 12 та глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Тернопільським окружним адміністративним судом винесено ухвалу від 02.03.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 26.03.2021 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю, оскільки на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №500/231/20 з 01.09.2019 проведено перерахунок пенсії позивача, з врахуванням сум доплати за роботу у понаднормовий час та доплату за роботу у вихідні та святкові дні, які зазначені у довідці, виданій Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області №13/110 від 29.12.2006 та проведено нарахування доплати пенсії за період з 01.09.2019 по 31.01.2021 в сумі 28755,24 грн.

Відповідач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не стягувало кошти з пенсії позивача, тому посилання позивача на пункт 3 статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове, державне пенсійне страхування" є безпідставними.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 24 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №500231/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2019 з виключенням сум доплати за роботу в понаднормовий час та доплати за роботу у вихідні та святкові дні, які зазначені в довідці, виданій Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області від 29.12.2006 №13/110 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2019 з врахуванням сум доплати за роботу в понаднормовий час та доплати за роботу у вихідні та святкові дні, які зазначені у довідці виданій Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області від 29.12.2006 №13/110.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №500231/20 без змін.

Таким чином зазначене рішення суду набрало законної сили 17.11.2020.

Згідно матеріалів справи на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №500/231/20 з 01.09.2019 проведено перерахунок пенсії позивача, з врахуванням сум доплати за роботу у понаднормовий час та доплату за роботу у вихідні та святкові дні, які зазначені у довідці, виданій Управлінням Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області №13/110 від 29.12.2006 та проведено нарахування доплати пенсії за період з 01.09.2019 по 31.01.2021 в сумі 28755,24 грн.

У відповідь на звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листами від 04.02.2021 №399-273/К-02/8-1900/21 та від 22.02.2021 №702-690/К-02/8-1900/21 повідомило, що розмір пенсії становить 16706,43 грн та зазначено, що нарахована доплата в сумі 28755,24 грн за період з 01.09.2019 по 31.01.2021 внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та що виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати.

Вважаючи таку бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправною та вважаючи, що суми коштів безпідставно стягнені з 01.09.2019 з сум пенсії підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття судом рішення про їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на підставі пункту 3 статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої, шостої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, яке набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із неналежним виконанням, за твердженням позивача, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №500/231/20, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020.

За таких обставин, на думку суду, у справі, яка розглядається вказані обставини підлягають перевірці в межах вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 15.04.2020 у справі №367/1240/16-а та від 30.12.2020 у справі №520/1744/18.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Згідно із частиною 1 першою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Підстави для відшкодування витрат по сплаті судового збору, передбачені статтею 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001,, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мартиць О.І.