Рішення № 95978913, 01.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року Справа № 480/1556/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1556/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Конотопської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Конотопської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 16.01.2021;

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Конотопської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;

- зобов`язати Виконавчий комітет Конотопської міської ради розглянути запит від 16.01.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Конотоп вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 16.01.2021 звернулася до Виконавчого комітету Конотопської міської ради із запитом на отримання публічної інформації про наявність на території м. Конотоп вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Відповідач отримав вказаний запит 19.01.2021, однак станом на час подання позовної заяви жодної відповіді на запит ОСОБА_1 не отримала. Позивач вважає, що з боку відповідача вбачається протиправне не надання доступу до публічної інформації, порушення строку надання відповіді на запит.

Ухвалою суду від 02.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що запитувану позивачем інформацію про наявність вільних земельних ділянок неможливо надати, оскільки дана інформація не створювалась. Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ані міська рада, ані Виконавчий комітет Конотопської міської ради не зобов`язані вести облік вільних земельних ділянок на території м.Конотоп. Запитувана позивачем інформація не є публічною інформацією в розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Відповідь на запит про отримання публічної інформації була направлена ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , за вих. №01-23/Б-0007 від 21.01.2021, що підтверджується реєстром про відправлення поштової кореспонденції міської ради. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.01.2021 ОСОБА_1 направила поштою до Виконавчого комітету Конотопської міської ради запит на отримання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про наявність на території м. Конотоп вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Відповідь надіслати за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).

19.01.2021 вищевказаний запит був отриманий Виконавчим комітетом Конотопської міської ради та зареєстрований в журналі обліку запитів на інформацію за вхідним № 01-23/5-7 (а.с. 17, 18, 19).

21.01.2021 Виконавчим комітетом Конотопської міської ради складено лист № 01-23/Б-0007, у якому викладено відповідь на запит позивача наступного змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в отриманні земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до відповідної ради, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Отже, відповідно до вказаної норми законодавства громадянин самостійно, крім клопотання, повинен надати графічний матеріал бажаної земельної ділянки.

На підставі викладеного, запитувану позивачем інформацію неможливо надати, оскільки дана інформація не створювалась. Крім того, міську раду не зобов`язано вести облік вільних земельних ділянок (а.с. 21).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон України 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України 2939-VI).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 зазначеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Порядок оформлення запитів на інформацію визначено ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 вказаного Закону).

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Строк розгляду запитів на інформацію врегульований ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації, згідно з частиною першою якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження ч. 4 ст. 20 вказаного Закону.

Так, 16.01.2021 позивач звернувся до Виконавчого комітету Конотопської міської ради з інформаційним запитом, який, як встановлено судом, відповідає вимогам щодо форми та змісту запиту, визначених ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Вказаний запит від 16.01.2021 відповідач, Виконавчий комітет Конотопської міської ради, отримав 19.01.2021, що підтверджено матеріалами справи.

З урахуванням того, що позивачем було оформлено належний запит про надання інформації, направлений до розпорядника запитуваної інформації, що узгоджується із вимогами Закону України "Про доступ до публічної інформації", у відповідача Виконавчого комітету Конотопської міської ради виник обов`язок щодо надання відповіді на цей запит. При цьому відповідь на запит повинна бути подана не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а отже останнім днем надання відповіді на вказаний запит позивача від 16.01.2021, з урахуванням вихідних днів, є 26.01.2021.

Суд зауважує, що відповідачем не було надано належних доказів того, що відповідь на запит ОСОБА_1 була направлена на її адресу у строк до 26.01.2021, як і належних доказів того, що така відповідь взагалі направлялась позивачу.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що Виконавчим комітетом Конотопської міської ради було допущено бездіяльність щодо надання публічної інформації на запит від 16.01.2021, а також бездіяльність щодо дотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання відповіді на запит про інформацію.

Що стосується документа, який був доданий до відзиву та який, як стверджує відповідач, є витягом з реєстру про відправлення поштової кореспонденції міської ради (а.с. 20), то суд не приймає його в якості належного доказу надання відповіді на запит позивача, з огляду на наступне.

Так, наданий відповідачем витяг містить лише інформацію про номер рядка "239", число і місяць "21.01", номер документа "01-23/Б-0007" та адресу "пров. Дмитра Гуні, 4, м. Черкаси". При цьому, з нього не можливо встановити, з якого саме документа зроблений цей витяг, а також точну дату відправлення, ім`я (найменування) адресата.

Крім того, відповідно до ч. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04.10.2001 № 2759-ІІІ передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Отже, суд критично оцінює надані відповідачем докази надіслання відповіді на запит позивачу, оскільки вони не підтверджують факт направлення та отримання вказаної відповіді позивачем, а є лише фактом фіксування наявності відповіді в установі.

Також, суд не погоджується із аргументами відповідача про те, що запитувана позивачем інформація не створювалась, а отже не є публічною у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною першою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-XII відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Судом встановлено, що позивач запитував інформацію стосовно наявності на території м. Конотоп вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

З аналізу приписів статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" вбачається, що вказані органи (в т.ч. виконавчий комітет ради) згідно з їх компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 127/13810/17, від 06.02.2020 у справі № 369/8351/16-а, від 27.11.2019 у справі № 127/28475/15-а, від 05.11.2019 у справі № 359/7966/16-а, яка, в силу положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись судом під час прийняття рішення.

Правова позиція з цього питання була висловлена також в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.

Вирішуючи спір, виходячи із заявлених позовних вимог, суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено правомірності своєї бездіяльності щодо надання публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 16.01.2021 та щодо дотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит.

Згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати виконавчий комітет Конотопської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 16.01.2021 та надати відповідь на вказаний запит з урахуванням висновків суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Конотопської міської ради щодо надання публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 16.01.2021.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Конотопської міської ради щодо дотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 від 16.01.2021.

Зобов`язати Виконавчий комітет Конотопської міської ради (пр-т Миру, 8, м. Конотоп, Сумська область, 41600, ідентифікаційний код 04057971) розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про надання публічної інформації від 16.01.2021 та надати відповідь на вказаний запит з урахуванням висновків суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко