Ухвала суду № 95978748, 31.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7720/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Грігорян А.Р.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Сиромятнікова В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про відсутність їх повноважень щодо працевлаштування ОСОБА_1 , з урахуванням переважного права передбаченого пунктом 14 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту," оформлене листом від 14.12.2020 року за № М 842 115/12/01/09-2020;

- зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області працевлаштувати, з урахуванням переважного права передбаченого пунктом 14 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,” на рівнозначну або вищу посаду в межах населеного пункту попереднього місця проходження служби та проживання ОСОБА_1 з 21 листопада 2019 року;

- зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 806/1914/17, та здійснити виплату суми недоплаченої частини грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми з 07.11.2015 по 07.01.2019;

- зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення за час проходження публічної служби у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 806/1914/17, з 08.01.2019 по 20.11.2019;

- зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 806/1914/17, з 27.05.2020 по день працевлаштування;

- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану рішенням виданого у формі наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 625 о/с від 06.11.2015 року в сумі 1000000 (один мільйон);

- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану рішенням виданого у формі наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 705 о/с від 06.12.2018 року в сумі 2000000 (два мільйони);

- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану рішенням виданого у формі наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 715 о/с від 20.11.2019 року в сумі 3000000 (три мільйони).

Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7720/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10:00 26 січня 2021 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26. Клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради в Полтавській області та Міністерства соціальної політики України - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року вирішено продовжити строк підготовчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії на 30 календарних днів, а підготовче засідання відкласти на 11:00 30 березня 2021 року.

Судом поставлено на обговорення клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи у справі.

Позивач у підготовчому засіданні таке клопотання підтримав, просив задовольнити, призначивши таку експертизу.

Представник відповідача у підготовчому засіданні проти задоволення такого клопотання заперечував.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 102 КАС України, обов`язковими умовами для призначення судом експертизи є, у тому числі: необхідність з`ясування певних обставин у справі, які не стосуються питань застосування права; без призначення судом експертизи виявиться неможливим з`ясування цих обставин, внаслідок чого може виникнути прогалина у їх встановленні.

В обґрунтування такого клопотання позивач наголошує, що серед заявлених ним вимог у позові є стягнення з управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану рішеннями виданими у формі наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, а саме: № 625 о/с від 06.11.2015 року в сумі 1000000 грн; № 705 о/с від 06.12.2018 року в сумі 2000000 грн; № 715 о/с від 20.11.2019 року в сумі 3000000 грн. Вважає, що для визначення його моральних страждань спеціальні знання, необхідні для з`ясування відповідних обставин справи.

Розглядаючи клопотання позивача про призначення судово-психологічної експертизи, суд враховує, що Кодекс адміністративного судочинства України та спеціальний Закон України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-XII не передбачають обов`язкового призначення судом експертизи у справах, де однією із позовних вимог є вимога про відшкодування моральної шкоди, як і не надають висновку судово-психологічної експертизи переваги порівняно із іншими засобами доказування, що можуть підтвердити чи спростувати як факт так і розмір заподіяної моральної шкоди.

При вирішенні питання про призначення судово психологічної експертизи у даній справі суд виходить з презумпції того, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Натомість загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 (справа № 464/3789/17). Зокрема, Суд дійшов висновку, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Верховний Суд у п.п. 51-53 постанови від 27 листопада 2019 року (справа № 750/6330/17) зазначив, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд зазначає, що при розгляді цієї справи правова оцінка факту заподіяння позивачу моральної шкоди та її розміру надаватиметься із урахуванням норм Цивільного кодексу України та зазначених висновків Верховного Суду, у яких окреслено стандарти доказування у адміністративних справах, де однією із вимог заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Натомість призначення судом експертизи, з огляду на можливість встановлення цих обставин на підставі інших засобів доказування, призведе до затягування розгляду справи, попри те, що у правовідносинах щодо звільнення громадян із публічної служби, пріоритетним є швидке вирішення відповідних адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем вимоги щодо стягнення моральної шкоди внаслідок вчинення відповідачами оскаржуваних дій та прийняття рішень не заявлялося.

Отже, з`ясування питань, викладених в його клопотанні про призначення експертизи, не відноситься до обставин, які мають значення для даної справи, а відтак підстави для задоволення такого клопотання у суду відсутні.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.

Керуючись статтями 101, 102, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Повний текст ухвали буде складено впродовж п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Суддя І.Г. Ясиновський