Рішення № 95978704, 26.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6810/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької міської рада и Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення пункту 3 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м. Кременчуці" прийнятого на XLVII сесії VIІ скликання від 22 жовтня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

14.12.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0305 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку з невиконанням вимог статті 118 Земельного кодексу України невідповідністю місця розташування об`єкта затвердженій містобудівній документації - земельна ділянка, позначена на графічному матеріалі, відноситься до перспективної житлової зони ПЖ-3 - зона розміщення багатоквартирної малоповерхової зони забудови 2 - 4 поверхів.

18.12.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив у якій останній просив позовні вимоги задовольнити.

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач 08 вересня 2020 року звернувся до Кременчуцької міської ради із заявою про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою (проекту) щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , площею 0,0305 га. До заяви додано графічні матеріали, копію посвідчення особи інвалідністю, а також копію паспорту громадянина України та копію документа, який містять номер ідентифікаційного коду (довідки про реєстраційні номери облікових карток платників податків).

22 жовтня 2020 року прийнято рішення XLVII сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м. Кременчук".

Підпунктом 3.1 пункту 3 вказаного рішення відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0305 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, у зв`язку з невиконанням вимог ст. 118 Земельного кодексу України - невідповідність місця розташування об`єкта затвердженій містобудівній документації - земельна ділянка, позначена на графічному матеріалі, відноситься до перспективної житлової зони ПЖ-3 - зона розміщення багатоквартирної малоповерхової зони забудови 2-4 поверхів та у зв`язку з мораторієм на прийняття рішень в межах Кременчуцької міської ради щодо надання земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та щодо передачі їх у власність та користування до забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій, в тому числі учасників антитерористичної операції, яким присвоєно статус учасника бойових дій, введеним в дію рішенням Кременчуцької міської ради від 23.12.2014 "Щодо забезпечення реалізації прав на землю в м. Кременчук учасникам бойових дій, в тому числі учасникам антитеррористичної операції".

Вважаючи зазначене рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "г" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Аналіз положень статей 116, 118 ЗК України дає підстави стверджувати, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували існування оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачем для відведення земельну ділянку.

Таким чином, оскільки резервування ділянок з метою надання її учасникам бойових дій не є передачею її у власність, а введення мораторію на прийняття рішень щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення вільних земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та щодо передачі їх у власність та користування не узгоджується із нормами Земельного кодексу України, а тому рішення LIV сесії VI скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 23 грудня 2014 року "Щодо забезпечення реалізації прав на землю в м. Кременчук учасникам бойових дій в тому числі учасникам антитерористичної операції" не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно додатку до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 23 грудня 2014 року земельна ділянка розташована по вул. Олеся Дереваля в м. Кременчук не відноситься до земельних ділянок, які підлягають резервуванню для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Також суд враховує, що згідно листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 09.11.2020 №28-40/0584 ПЖ-3 - зона розміщення перспективної багатоквартирної малоповерхової забудови 2-4 поверхів, переважно використовується для окремих житлових будинків садибного типу, що існували на момент створення Зонінгу, ....., зблокованих 1-2-3-4 поверхових житлових будинків з виділенням приквартирних земельних ділянок.

Тобто, твердження відповідача щодо невідповідності місця розташування обраної позивачем земельної ділянки містобудівній документації є безпідставними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,0305 га, відповідачем прийнято рішення, яке не відповідає змісту частини сьомої статті 118 та пункту "г" частини першої статті 121 ЗК України.

З огляду на викладене, рішення Кременчуцької міської ради від 22 жовтня 2020 року в частині відмови позивачу надані дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку є протиправним та підлягає скасуванню.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходячи з положень частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати підпункт 3.1 пункту 3 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м. Кременчуці" прийнятого на XLVII сесії VIІ скликання від 22 жовтня 2020 року та зобов`язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області повторно розглянути заяву позивача від 08.09.2020 з урахуванням висновків суду.

Розподіл судових витрат проведено у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 3.1 пункту 3 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м. Кременчуці" прийнятого на XLVII сесії VIІ скликання від 22 жовтня 2020 року.

Зобов`язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0305 га по АДРЕСА_1 від 08.09.2020 з урахуванням висновків суду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко