Рішення № 95978479, 02.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1013/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії №1559500086 від 13.11.2020 р., зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.11.2020 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. “б” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Ухвалою суду від 01.02.2021р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 січня 1989 року по теперішній час працює за професією, посадою пресувальник картоноробної машини у цеху з виробництва картону, що підтверджується записами у трудовій книжці, довідками ПРАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» №464 від 22.10.2020 року, № 466 від 22.10.2020 року та стаж роботи за професією, посадою з важкими та шкідливими умовами праці, що дає право на пільгову пенсію, складає 24 роки 9 місяців 23 дні, що підтверджується довідкою приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» № 470 від 26.10.2020р. Позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилося 50 років та 04 листопада 2020 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак рішенням відповідача №1559500086 від 13.11.2020 р. відмовлено у призначенні пенсії позивача з підстав недосягнення 55-річного віку. Позивач зазначив, що з 23.01.2020р. ( з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України №1-р/2020) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015р. № 213-УІІІ та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2148-УІІІ. Зазначені закони містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком № 2 щодо вікового цензу, який складає 50 років, за пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-УІІІ, та - 55 років за п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2178-VIII. Позивач, посилаючись на те, що на момент звернення до пенсійногно фонду їй виповнилось 50 років, загальний стаж склав 30 років 3 місяці, в тому числі пільговий за Списком №2 -24 роки, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач повідомлявся про розгляд вказаної справи, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 січня 1989 року по теперішній час працює за професією, посадою пресувальник картоноробної машини у цеху з виробництва картону, а саме:

-з 11.01.1989 р. наказом керівника Ізмаїльського целюлозно-картонного заводу №12 від 10.11.1989 р. прийнято на роботу стажистом пресувальника картонообробної машини 2-го розряду в цех виробництва картону;

- з 01.03.1990 р. - переведено пресувальником картонобробної машини другого розряду того ж цеху (наказ № 70 від 01.03.1990р.).

- з 01.01.2001р. - переведено пресувальником картонобробної машини 4 розряду того ж цеху (наказ № 25 від 02.02.2001 року).

- з 01.03.2005 р. - переведено пресувальником картонобробної машини 3 розряду того ж цеху (наказ № 130 від 31.03.2005 року).

04.11.2020р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.11.2020р. №155950008616 відмовлено ОСОБА_1 призначення пенсії на пільгових умовах, з підстав того, що право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 заявник набуде після досягнення нею 55 років(а.с.14).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини регулюються з 01.01.2004 року Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон України № 1058), який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон України №1788).

Статтею 8 Закону України № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-ІV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , на час звернення із заявою про призначення пенсії до відповідача мала загальний стаж роботи 30 років 3 місяці, пільговий стаж роботи за списком №2- 24 роки.

На підставі наведеної вище ст. 114 Закону України № 1058-ІV, позивач набуде право виходу на пенсію за списком №2 у віці 55 років.

Отже, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії 04.11.2020р., не досягла пенсійного віку встановленого вищезазначеною нормою, а тому як наслідок не набула права на призначення пенсії за цим Законом.

Щодо посилання позивача про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за списком №2 на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, зазначеній в п. 3 рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Також зазначено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За вказаним вище рішенням Конституційного Суду України, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; <…>».

При цьому, конституційне провадження у вказаній справі Конституційний Суд України відкрив ухвалою від 13 січня 2016 року№ 1-у/2016. Водночас, конституційне подання отримано Конституційним Судом України 08.04.2015.

Разом з цим, з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 (далі Закон №1058), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 1 січня 2004 року Закон № 1058- IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 2 розділу XV Закону № 1058-IV було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 16 наведеного розділу Закону № 1058 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

За положеннями статті 9 Закону № 1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3)пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, з 01 січня 2004 року питання призначення пенсій за віком, у тому числі на пільгових умовах, визначається положеннями Закону №1058.

У наступному, Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017року, зокрема й статтею 114 та яка, в тому числі передбачає, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: …55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Пунктом 2 розділу XV Закону № 1058-IV, у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Також абзацом другим п. 16 розділу XV Закону № 1058-IV, у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017р., передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) врегульовувалось Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788 у період з січня 1992 року по 10 жовтня 2017 року.

Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, були внесені зміни до Закону № 1058, який, крім іншого, було доповнено розділом XIV-1.

Відтак, на момент досягнення позивачем 50 років та на момент звернення із заявою про призначення пенсії до УПФУ, пенсія за віком на пільгових умовах (за списком 2) призначається на умовах Закону № 1058-IV, яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, зокрема, які народилися з 01 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року після досягнення ними 55 років.

Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, в часі був прийнятий пізніше ніж Закон № 213, окремі норми якого визнавались неконституційними, тому за загальним правилом слід користуватися нормами Закон України № 2148-VIII.

Отже, з 11 жовтня 2017 року порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (з урахуванням змін та доповнень).

Поряд з цим, положення статті 114 Закону №1058-IV неконституційними не визнавались.

Враховуючи вищевикладене, до спірних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед іншого, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII, застосуванню не підлягає.

З урахуванням викладеного, оскільки позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідного віку для призначення пільгової пенсії за Списком №2 не досягла, відповідачем у справі було правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням позивачем встановленого Законом № 1058-IV віку та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача задоволенню не підлягає

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.