Рішення № 95978211, 31.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 р. Справа № 400/1380/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватне підприємство «Оникс-Ойл», вул. Червоних Майовщиків, 15-Б, кв. 10, м. Миколаїв, 54058 до відповідача:Головного управління ДПС в Одеській області, вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2019 р. № 0010093207, № 0010103207,ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Оникс-Ойл» (далі – позивач, ПП «Оникс-Ойл») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області (далі – відповідач, ГУ ДПС) від 12.11.2019 року № 0010093207 та № 0010103207.

Ухвалою від 02.04.2020 року суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийнятий ГУ ДПС в Одеській області наказ № 727 від 07.10.2019 року про проведення фактичної перевірки, не може бути визнаний законним з огляду на недоведеність з боку контролюючого органу правових підстав для її проведення, оскільки в самому наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

Фахівцями ГУ ДПС акти фактичних перевірок АЗС № 1 та АЗС № 2 платнику податків вручено для підписання без реєстрації в органі ДПС, що є порушенням п. 86.5 ст. 86 ПК України, та в подальшому унеможливлює платнику податків бути обізнаним, на підставі яких актів були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення від 12.11.2019 року за № 0010093207 та за № 0010103207. Самі податкові повідомлення-рішення містять лише відомості про реєстраційні номери актів та дату їх реєстрації, проте не мають ідентифікації щодо господарських одиниць, за результатами перевірок яких вони були складені, тим більше що такі акти позначені різними датами – акт перевірки від 21.10.2019 року № 12/15/04/рро/38395764 та акт перевірки від 18.10.2019 року № 1І/15/04/рро/38395764.

В актах фактичних перевірок відсутні відомості, на підставі яких доказів фахівцями ГУ ДПС були встановлені факти реалізації пального платником податків на відповідних АЗС, та відсутні відомості щодо додатків до акту (перелік документів), які підтверджували такі висновки контролюючого органу.

Позивач також звернув увагу, що до 01.07.2019 року не було жодним нормативним актом запроваджено ліцензійні умови щодо виду господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та не було визначено орган ліцензування. Такі ліцензійній умови та орган ліцензування були ведені тільки з 01.07.2019 року з набранням чинності Закону України від 23.11.2018 року № 2628-VIII щодо внесення змін у Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, а також затвердженням Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року за № 545 «Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним». Позивачем послідовно виконувались всі рекомендаційні дії на отримання ліцензій на кожну з господарських одиниць, але не отримання ним ліцензій 01.07.2019 року аж ніяк не пов`язано з його неправомірними діями або бездіяльністю.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, ГУ ДПС погодилось з висновками, викладеними у Акті перевірки, визнало їх обґрунтованість та відповідність вимогам діючого законодавства.

У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач зареєстрований як юридична особа 26.09.2012 року та перебуває на податковому обліку з 27.09.2012 року. Основним видом господарської діяльності позивача згідно КВЕД є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Відповідно до наявної у матеріалах справи ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним № 15100314201900432, позивачем надано право на торгівлі на період з 05.07.2019 року по 05.07.2024 року за місцем торгівлі: вул. Жовтнева, 117/А, АЗС № 1, с. Бузинове, Іванівський район, Одеська область.

Відповідно до наявної у матеріалах справи ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним № 15100314201900433, позивачем надано право на торгівлі на період з 05.07.2019 року по 05.07.2024 року за місцем торгівлі: вул. Радянської Армії, 4/А, АЗС № 2, смт. Петрівка, Іванівський район, Одеська область.

Наказом ГУ ДПС від 07.10.2019 року № 727 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Оникс-Ойл» встановлено провести з 09.10.2019 року фактичну перевірку позивача за адресою господарських об`єктів: вул. Жовтнева, 117/А, АЗС № 1, с. Бузинове, Іванівський район, Одеська область; вул. Радянської Армії, 4/А, АЗС № 2, смт. Петрівка, Іванівський район, Одеська область. Тривалість перевірки – 10 діб. Період діяльності, що підлягав перевірки: з 10.10.2016 року по дату закінчення фактичної перевірки.

У період з 09.10.2019 року по 18.10.2019 року фахівцями ГУ ДПС проведено перевірку господарської одиниці АЗС № 1 суб`єкта господарської діяльності ПП «Оникс-Ойл», за результатами якої складено акт (довідку) від 18.10.2019 року.

В ході перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.12.1995 року № 481/95-ВР (далі – Закон України № 481) – реалізація пального у період з 01.07.2019 року по 04.07.2019 року без відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: з 05.07.2019 року по 05.07.2024 року № 15100314201900433) а саме: 01.07.2019 року – бензин А-92 Євро 5, у кількості 20130 мл за ціною 29,80 грн./л, на загальну суму 599,87 грн.; 01.07.2019 року – бензин А-92 Євро 5, у кількості 7000 мл за ціною 29,80 грн./л, на загальну суму 208,60 грн.; 01.07.2019 року – бензин А-92 Євро 5, у кількості 20000 мл за ціною 29,80 грн./л, на загальну суму 596,00 грн.; 01.07.2019 року – бензин А-95 Євро 5, у кількості 30000 мл за ціною 32,00 грн./л, на загальну суму 960,00 грн.; 02.07.2019 року – газ - Євро, у кількості 299570 мл за ціною 13,80 грн./л, на загальну суму 4134,07 грн.; 03.07.2019 року – газ – Євро, у кількості 50000 мл за ціною 13,80 грн./л, на загальну суму 690,00 грн.; 04.07.2019 року – бензин А-95 Євро 5, у кількості 16790 мл за ціною 32,00 грн./л, на загальну суму 537,28 грн.; 04.07.2019 року – бензин А-95 Євро 5, у кількості 30000 мл за ціною 32,00 грн./л, на загальну суму 960,00 грн.

У період з 09.10.2019 року по 18.10.2019 року фахівцями ГУ ДПС проведено перевірку господарської одиниці АЗС № 2 суб`єкта господарської діяльності ПП «Оникс-Ойл», за результатами якої складено акт (довідку) від 18.10.2019 року.

В ході перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України № 481 – реалізація пального у період з 01.07.2019 року по 04.07.2019 року без відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: з 05.07.2019 року по 05.07.2024 року № 15100314201900433) а саме: 01.07.2019 року – бензин А-92 Євро 5, у кількості 10000 мл за ціною 29,80 грн./л, на загальну суму 298,00 грн.; 02.07.20196 року – бензин А-95 Євро 5, у кількості 10000 мл за ціною 32,00 грн./л, на загальну суму 320,00 грн.; 04.07.2019 року – бензин А-92 Євро 5, у кількості 20000 мл за ціною 29,80 грн./л на загальну суму 596,00 грн.

12.11.2019 року, на підставі висновків Актів перевірки ГУ ДПС складено податкові повідомлення-рішення:

- № 0010093207, яким на позивача накладено штраф у сумі 250000,00 грн.;

- № 0010103207, яким на позивача накладено штраф у сумі 250000,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до пп. 19-1-4 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Законом України від 23.11.2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України № 481.

Згідно із ч. 25 ст. 15 Закону України № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону України № 481).

Частиною 29 ст. 15 Закону України № 481 визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII (далі – Закон України № 222) визначено, що у разі внесення змін до чинних ліцензійних умов, які потребуватимуть проведення суб`єктами господарювання підготовчої роботи, такі ліцензійні умови або їх окремі положення мають набирати чинності через певний строк з дня їх опублікування, достатній для проведення таких підготовчих робіт, що не може бути меншим, ніж два місяці.

Органи ліцензування оприлюднюють ліцензійні умови і зміни до них на своєму офіційному веб-сайті. Також, згідно частин 11, 12 ст. 9 цього Закону ліцензійними умовами встановлюються зміст та форма: 1) заяви про одержання ліцензії; 2) документів, що додаються до заяви про одержання ліцензії; 3) опису документів, що подаються для одержання ліцензії; 4) документів щодо кожного місця провадження господарської діяльності. У ліцензійних умовах визначаються вичерпні переліки типів місць та засобів провадження господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, щодо яких встановлюються вимоги, передбачені абзацами п`ятим та шостим пункту 3 частини дев`ятої цієї статті (ч. 4 ст. 9 Закону України № 222).

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України № 222 у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

Таким чином, до набрання чинності змін, внесених Закону України від 23.11.2018 року № 2628-VIII, правові відносини в частині запровадження ліцензування виду господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним регулювались приписами Закону України № 222, у т.ч. щодо строків «ведення ліцензійних умов та застосування відповідальності за без ліцензійну діяльність у разі відсутності ліцензійних умов, які розповсюджуються на правові відносини, які виникли до набрання чинності змін.

До 01.07.2019 року не було жодним нормативним актом запроваджено ліцензійні умови щодо виду господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та не було визначено орган ліцензування. Такі ліцензійній умови та орган ліцензування були ведені тільки з 01.07.2019 року з набранням чинності Законом України від 23.11.2018 року № 2628-VIII щодо внесення змін у Закон України № 481, а також затвердженням Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року за № 545 «Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» (далі – Постанова № 545).

Причому, зміст та форма заяви про одержання ліцензії, яка є обов`язковими елементом ліцензійних умов та подання якої є необхідною умовою для оформлення ліцензії, не були наведені в жодному нормативному акті, а лише згадувались в рекомендаціях ДФСУ, спрямованих до підпорядкованих ДФС в областях та у м. Києві листом від 30.05.2019 року № 17014/7/99-99-12-01-01-17.

Як було визначено у рекомендаційному листі ДФС України від 30.05.2019 року № 17014/7/99-99- 12-01-01-17, саме на органи ДПС (а не ДФС) покладені завдання здійснювати ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом, а також здійснення ДПС своїх повноважень безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. Натомість, як згадано в цьому рекомендаційному листі від 30.05.2019 року № 17014/7/99-99-12-01-01-17, для отримання ліцензії суб`єкту господарювання потрібно звернутися до органу ліцензування з заявою, в якій зазначити вид діяльності, та додати певний перелік документів, необхідних для отримання ліцензії. Причому ДФС України в листі визначає вже ДФС в областях та у м. Києві за місцем розташування місць зберігання та роздрібної торгівлі пальним як орган ліцензування для подачі суб`єктами господарювання заяв та копій документів і отримання ліцензії на відповідні види господарської діяльності.

Також, ДФС України у листі від 30.05.2019 року № 17014/7/99-99-12-01-01-17 підкреслило, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним і на право зберігання пального або рішення про відмову в їх видачі видається заявникові не пізніше 20 календарних днів з дня отримання зазначених документів. Суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідної ліцензії (на адресу Головних управлінь ДФС в областях і м. Києві за місцем розташування місць зберігання та роздрібної торгівлі пальним) починаючи з 12.06.2019 року. При цьому ГУ ДФС в областях і м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання починаючи з 01.07.2019 року.

Позивачем відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не заперечується та не є спірним питанням по справі. Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 1424, позивачем вартість ліцензії сплачено 26.06.2019 року та подано заяву і копії документів на її отримання.

Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним позивач отримав 05.07.2019 року.

Фактично, ліцензійні умови не були запровадженні попередньо, оскільки лист ДФСУ від 30.05.2019 року № 17014/7/99-99-12-01-01-17 має рекомендаційний характер, а ліцензійні умови та сам орган ліцензування були визначені Законом України № 481 та Постановою № 545 відповідно, що набрали чинності з 01.07.2019 року, тобто з порушенням строків запроваджені умови ліцензування виду діяльності, необхідних для проведення підготовчих дій суб`єктом господарювання до нових умов ліцензування, то саме на державний орган покладається обов`язок забезпечити принцип пропорційності визначення прав, обов`язків та відповідальності органів державної влади (в даному випадку органів ліцензування) та суб`єктів господарювання в частині виконання вимог Закону про ліцензування певного виду діяльності.

Враховуючи строк, з якого відбувалось прийняття документів на отримання ліцензії (з 12.06.2019 року) згідно рекомендаційного листа ДФСУ від 30.05.2019 року № 17014/7/99-99- 12-01-01-17, не є можливим наявність у суб`єктів господарювання ліцензій на торгівлю пальним з терміном дії – з 01.07.2019 року, якщо строк розгляду таких заяв та прийняття рішень встановлено до 20 календарних днів.

В рекомендаційному листі ДФС України від 30.05.2019 року № 17014/7/99-99-12-01-01-17 вимога, що видача ліцензій (або відмова у видачі) на право роздрібної торгівлі пальним ГУ ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць роздрібної торгівлі пальним, повинно відбуватися з 01.07.2019 року (у разі подання таких заяв та копій документів для отримання ліцензій до 01.07.2019 року), тобто завчасно, без зупинки діяльності суб`єкта господарювання.

Таким чином, запровадження ліцензування цього виду господарської діяльності (роздрібної торгівлі паливом), яке для позивача є основним видом діяльності, відбувалось без визначення ліцензійних умов до моменту введення в дію самого закону, та без надання строку, необхідного для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов. Позивач послідовно виконував всі рекомендаційні дії на отримання ліцензії, але не отримання ним ліцензії 01.07.2019 року аж ніяк не пов`язано з його неправомірними діями або бездіяльністю.

Виходячи з вищевикладеного ГУ ДПС діяло не в межах наданих законодавством повноважень щодо проведення перевірки питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні торгівлі пальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Оникс-Ойл» (вул. Красних Майовщиків, 15-Б, кв. 10, м. Миколаїв, 54058, код ЄДРПОУ 38395764) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (Іванівський район) від 12.11.2019 року № 0010093207.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (Іванівський район) від 12.11.2019 року № 0010103207.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Приватного підприємства «Оникс-Ойл» (вул. Красних Майовщиків, 15-Б, кв. 10, м. Миколаїв, 54058, код ЄДРПОУ 38395764) судові витрати у розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.03.2021 року.

Суддя О.В. Малих