Рішення № 95977685, 31.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/5343/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Управління служби безпеки України в Кіровоградській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління служби безпеки України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Управління служби безпеки України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2006 року по 09 лютого 2018 року;

- зобов`язання Управління служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28 вересня 2006 року по 09 лютого 2018 року з урахуванням виплат, які були здійсненні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу в Управлінні СБ України в Кіровоградській області з 28 вересня 2006 р. по 09 лютого 2018 року, при цьому індексація за період з 28 вересня 2006 року по 09 лютого 2018 року виплачувалася частково. Позивач наголошує на тому, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області не визнає позовні вимоги (а.с.15-17). У відзиві зазначено, що розрахунки з військовослужбовцями, на момент звільнення позивача зі служби, здійснювалися УСБУ в межах асигнувань помісячного розпису державного бюджету, як це передбачено бюджетним законодавством України. Відповідно до визначених асигнувань, позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 28.09.2006 р. до 30.09.2014 р. у розмірі 239,07 грн. З огляду на обмеженість бюджетного фінансування та відсутність бюджетних асигнувань на здійснення виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців СБ України, у період з 01.10.2014 р. до 09.02.2018 р. позивачу нараховані суми індексації не виплачувалися. Представник відповідача вважає, що з огляду на недостатність бюджетних коштів у формі грошового забезпечення військовослужбовців Управління СБ України, можливості здійснити виплату індексації грошового забезпечення позивачу у період з 01.10.2014 до 09.02.2018 р. були відсутні, а тому вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Управління при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення є необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам бюджетного законодавства України і дійсним обставинам справи.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.10).

24.12.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.22).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 р. витребувано докази (а.с.24).

Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З огляду на довідку Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 16.12.2020 р. №61/17/228, за період з 28.09.20216 р. по 30.09.2014 р. індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 нарахована та виплачена в повному обсязі у сумі 239,07 грн, за період з 01.01.2014 р. по 09.02.2018 р. у зв`язку з обмеженістю бюджетного фінансування та відсутністю бюджетних асигнувань індексація грошового забезпечення військовослужбовцям СБ України не нараховувалася та не виплачувалася (а.с.21).

Зі змісту довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 10.03.2021 р. №61/17/98 встановлено, що у період з травня 2009 року по вересень 2009 року, з березня 2010 року по червень 2010 року, з серпня 2011 року по листопад 2011 року, у квітні 2014 року та у вересні 2014 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію у загальному розмірі 239,07 грн. У період з вересня 2006 року по квітень 2009 року, з жовтня 2009 року по лютий 2010 року, з липня 2010 року по липень 2011 року, з грудня 2011 року по березень 2014 року, з травня 2014 року серпень 2014 року грошове забезпечення не підлягало індексації, оскільки величина споживчих цін не перевищувала поріг індексації. За період з жовтня 2014 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 не нараховувалася індексація грошового забезпечення військовослужбовців СБУ у зв`язку з обмеженістю бюджетного фінансування та відсутністю бюджетних асигнувань (а.с.37-38).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. №2017-ІІІ (далі за текстом – Закон №2017) визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону №2017 державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі за текстом – Закон №1282).

Відповідно до абз.2 ст.1 Закону №1282 індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

З огляду на зміст ст.2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Так, статтею 4 Закону №1282 передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.6 Закону №1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі за текстом – Порядок №1078).

Відповідно до абз.5 п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абз.1-4, 6 Пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

З огляду на пп.2 п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація має обов`язковий характер та проводиться за наявності підстав визначених Законом №1282 відповідно до Порядку №1078.

Суд враховує, що положеннями Закону №1282 та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. При цьому виплата індексації не ставиться такими нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до підприємства, установи, організації.

У п.23 рішення від 08.11.2005 р. у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також, суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Тобто реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок також міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі №825/874/17 та від 19.07.2019 р. №240/4911/18 (провадження №К/9901/12055/19).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління служби безпеки України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2014 року по 09 лютого 2018 року та зобов`язання Управління служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2014 року по 09 лютого 2018 року. Натомість, позовні вимоги в частині періоду з 28 вересня 2006 р. по 30 вересня 2014 року задоволенню не підлягають, оскільки у вказаному періоді позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення у місяці виплати доходів, величина споживчих цін перевищувала поріг індексації.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на п.п.1, 3 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.4).

Позивачем заявлено судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1 800,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України») при визначенні судом розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати чи були витрати фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу, надану фахівцем у галузі права суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 19.03.2019 р. у справі №826/863/18 (провадження №К/9901/5354/19).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано договір на надання юридичних послуг №АВ/2020-1120 від 19.11.2020 р. (а.с.5), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6), акт виконаних робіт (надання послуг) до договору №АВ/2020-1120 від 19.11.2020 р. від 19.11.2020 р. (а.с.7), квитанцію до прибуткового касового ордера №1120 від 19.11.2020 р. (а.с.8).

Відповідно до договору на надання юридичних послуг №АВ/2020-1120 від 19.11.2020 р. ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) прийняла на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 (Клієнт) (а.с.5).

З огляду на п.2 Договору Виконавець зобов`язалася:

- вивчити представлені Клієнтом документи й проінформувати його про можливі варіанти вирішення проблеми (юридична консультація);

- у разі прийняття Клієнтом рішення вирішувати спір у судовому порядку. Зібрати всі необхідні документи та підготувати позовну заяву.

Згідно з п.3 Договору вартість послуг з договору визначається в сумі:

- юридична консультація коштує 300 (триста) грн;

- підготовка позовної заяви коштує 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Актом виконаних робіт (надання послуг) до договору №АВ/2020-1120 від 19.11.2020 р. від 19.11.2020 р. засвідчено факт надання послуг: юридична консультація 300 грн; складання позовної заяви та збір необхідних документів 1 500 грн (а.с.7).

19.11.2020 р. ОСОБА_1 сплачено ФОП ОСОБА_2 1 800,00 грн за надання юридичних послуг, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1120 від 19.11.2020 р. (а.с.8).

Зважаючи на викладене суд бере до уваги, що представником позивача не дотримано вимог ч.5 ст.134 КАС України, оскільки не наведено кількість годин витрачених представником на виконання робіт (надання послуг), що унеможливлює оцінку судом співмірності витрат на правничу допомогу до часу, витраченого фахівцем у галузі права на виконання таких робіт (надання послуг).

Окрім того, суд враховує, що ФОП ОСОБА_2 надано послугу із складання позовної заяви та збору необхідних документів, однак до позовної заяви копії паспорта, ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій та доказів надання правничої допомоги. Тобто додані до позовної заяви документи не потребують вчинення фахівцем у галузі права дій щодо їх збору, у зв`язку з чим не підтверджується фактичність витрат у цій частині.

Враховуючи викладене, зважаючи на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності у розумінні Кодексу адміністративного судочинства, беручи до уваги обсяг робіт виконаних фахівцем у галузі права при наданні позивачу послуг з правової допомоги суд визнає підтвердженими, співмірними та таким, що пов`язані з розглядом даної справи витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн, а тому відшкодуванню на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 750,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління служби безпеки України в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2014 року по 09 лютого 2018 року.

3. Зобов`язати Управління служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2014 року по 09 лютого 2018 року.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 750,00 грн (сімсот п`ятдесят грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління служби безпеки України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 9, код ЄДРПОУ 20001585).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду – 31 березня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт