Ухвала суду № 95977382, 31.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

31 березня 2021 року Справа № 280/9295/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама Сервіс-Україна» до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Градпроект», про визнання дій протиправними, скасування доручень, встановлення відсутності компетенції (повноважень),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама Сервіс-Україна» до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Градпроект», про визнання дій протиправними, скасування доручень.

Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.03.2021.

23.03.2021 представник Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради подав клопотання (вх.№16687), в якому просить закрити провадження у справі в частині вимог щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідача щодо виконання функцій робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами в м.Запоріжжі. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 13.03.2019 у справі №820/3713/17та в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №643/11941/17, відповідно до якої спір, у якому особа, яка не є суб`єктом владних повноважень, заявляє вимоги про визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень, не є компетенційним, тому не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства.

31.03.2021 представник позивача подав письмові заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання (вх.№18402), у яких зазначив, що всупереч п.5 Постанови Кабінету України № 2067 від 29.12.2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» та за відсутності на те наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень функції робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжі покладено на відповідача виконавчим комітетом Запорізької міської ради, а не відповідною радою, а відтак за межами повноважень. Вказує, що у викладених відповідачем судових рішеннях судів вищих інстанцій не міститься висновків щодо застосування норм права та, як головне, до повноважень Верховного Суду України не належить внесення змін до Законів України, що є прерогативою Верховної ради України. Звертає увагу, що постанова Великої Палати Верховного Суду України від 13.03.2019 року у справі № 820/3713/17 та постанова Великої Палати Верховного Суду України від 18.12.2019 року у справі № 643/11941/17 були прийняті за наслідком розгляду справ, розгляд яких розпочато за процесуальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що діяли до 15.12.2017 року. Однак діючою редакцією КАС України встановлено право будь якої особи, фізичної чи юридичної, а також суб`єктів владних повноважень на звернення до суду та просити суд про захист прав, свобод та інтересів в тому числі шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, що прямо закріплено ч. 1 ст.5 КАС України та не може бути обмежене. Просить в задоволенні клопотання відмовити.

У підготовчому засіданні 31.03.2021 сторони підтримали свої позиції щодо клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом частини 1 статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7); позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8);

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 19 КАС України визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення, та інші окремо визначені спори.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

В постанові Верховного Суду від 5 липня 2019 року у справі №802/833/17-а сформовано висновок, відповідно до якого, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір. Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також усунення наслідків дублювання повноважень.

Аналогічна позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 800/566/17, від 10 липня 2018 року у справі № 825/1808/17, від 5 липня 2019 року у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі № 461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15.

При цьому суд відхиляє доводи представника позивача стосовно того, що вказана правова позиція може бути застосована виключно до справ, судовий розгляд яких відбувався за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, встановленими до 15.12.2017, оскільки зазначена правова позиція застосована Верховним Судом також і в постановах від 29.04.2020 у справі №160/1106/19, від 07.10.2020 у справі №320/1360/19, від 23.02.2021 у справі №808/1259/18, які розглядались в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017.

У даній справі позивач, крім іншого, просить визнати протиправними дії відповідача щодо видання доручень, на підставі яких було демонтовано належні позивачу рекламні конструкції, скасувати відповідні доручення, а також встановити відсутність компетенції відповідача щодо виконання таких функцій.

Фактично вимоги про встановлення відсутності у відповідача компетенції є не предметом позову, а його підставою, тобто позивач пов`язує протиправність оскаржуваних дій та рішень з відсутністю у відповідача компетенції на виконання функцій робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжі.

Отже такі вимоги не можуть розглядатися судом як окремі позовні вимоги, оскільки саме по собі визнання відсутності у відповідача компетенції на виконання певних функцій не вплине на права позивача, які він вважає порушеними в межах спірних правовідносин, тобто не призведе до реального й ефективного їх захисту.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17.

З посиланням на вищезазначені постанови Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду суд зазначає, що у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо вказаних позовних вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в суді жодної юрисдикції.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради щодо виконання функцій робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами в м.Запоріжжі, підлягає закриттю, оскільки з урахуванням суб`єктного складу сторін вказаний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 238, 239, 243, 248, 294 КАС України суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про закриття провадження у справі в частині позовних вимог – задовольнити.

Закрити провадження у справі №280/9295/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама Сервіс-Україна» до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Градпроект», в частині позовних вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради щодо виконання функцій робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами в м.Запоріжжі.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення виготовлено 01.04.2021.

Суддя М.О. Семененко