Рішення № 95977299, 31.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Справа № 280/7975/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення №0103495005, прийняте 18.08.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штрафу у розмірі 114,15грн. за період з 26.07.2013 по 06.03.2020 та пені у розмірі 2757,91 грн., а всього 2872,06грн.;

зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області вчинити дії щодо виплати (повернення) на користь позивача суми у розмірі 1141,52 грн.;

зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області вчинити дії щодо зняття позивача з податкового обліку.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач вказує, що рішення №0103495005 від 18.08.2020 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що припинила свою підприємницьку діяльність 09.07.2014, проте не знята з відповідачем з податкового обліку. Стверджує, що на час прийняття оскаржуваного рішення вже не мала статусу фізичної особи-підприємця, а тому відповідачем з підстав, що не передбачені Законом, всупереч Конституції України протиправно прийнято рішення про застосування до неї штрафних санкцій та нарахування пені. Крім того, вказує, що у березні 2020 року з неї стягнуто у примусовому порядку суму у розмірі 1141,52 грн. на погашення штрафних санкцій та пені, яка має бути повернена позивачу. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 23.12.2020 до суду надійшов відзив на позов (вх. №62886), в якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 07.12.2010 по 09.07.2014 перебувала на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області, Вознесенівське управління у м. Запоріжжі, Вознесенівська ДПІ, як діюча фізична особа – підприємець. Станом на теперішній час, ОСОБА_1 перебуває на обліку в стані “ 11 -припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)”. Вказує, що до ФОП ОСОБА_1 рішенням № 0145295007 від 26.10.2018 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2012 (дата виникнення боргу) по 11.12.2014 (дату погашення боргу) на загальну суму 4764,43 грн., в тому числі штрафна санкція у сумі 629 грн. та пеня у сумі 4135,43 грн. Також, управлінням винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0103495005 від 18.08.2020 за період з 26.07.2013 (дата виникнення боргу) по 06.03.2020 (дату погашення боргу) на загальну суму 2872,06 грн., в тому числі штрафна санкція у сумі 114,15 грн. та пеня у сумі 2757,91 грн. Вказує також, що завершити процедуру зняття з обліку в органах ДПС по ФОП ОСОБА_1 не має можливості оскільки станом на 18.12.2020 відповідно до картки особового рахунку в ITC “Податковий Блок” по коду платежу 7104000 - сплата єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, в т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, обліковується заборгованість. Посилається також на п. 9-15 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VІ та зазначає, що нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 30.11.2020 у задоволенні клопотання про залучення Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області до участі у справі в якості третьої особи, - відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін – відмовлено. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7975/20. Призначено судове засідання на 28 грудня 2020 року без виклику сторін.

Ухвалою суду від 31.03.2021 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ОСОБА_1 згідно реєстраційної та облікової картки платника податків перебувала на обліку як фізична особа - підприємець з 07.12.2010 по 09.07.2014.

18.08.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено рішення про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0103495005 за період з 26.07.2013 (дата виникнення боргу) по 06.03.2020 (дату погашення боргу) на загальну суму 2872,06 грн., в тому числі штрафна санкція у сумі 114,15 грн. та пеня у сумі 2757,91 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням та з вимогами вчинити дії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464- VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

За змістом статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом третім пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07.12.2010 по 09.07.2014 була зареєстрована в ЄДРПОУ та перебувала на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області, Вознесенівське управління у м. Запоріжжі, Вознесенівська ДПІ, як діюча фізична особа – підприємець.

09.07.2014 до ЄДРПОУ внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , проте з обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 не знята у зв`язку з наявністю заборгованості на обліковому рахунку.

Таким чином, починаючи з 09.07.2014 ОСОБА_1 втратила статус фізичної особи-підприємця, та, відповідно платника єдиного внеску у розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 2 ч.11 ст. 25 Закону № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449), яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу 7 Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Аналізуючи вищевказані норми, суд дійшов висновку, що саме до платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, перелік яких визначений статтею 4 Закону № 2464-VI, може бути застосовано фінансові санкції за порушення норм законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що контролюючим органом винесено рішення № 0103495005 від 18.08.2020 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 26.07.2013 по 06.03.2020.

При цьому, вказане рішення винесено 18.08.2020, коли позивач вже не мала статусу фізичної особи-підприємця та платника єдиного внеску у розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.

Тож, відповідачем, всупереч вищевказаним положенням, оскаржуваним рішенням застосовано штрафні санкції щодо особи, яка не є платником єдиного податку. У зв`язку з чим, рішення №0103495005 від 18.08.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області вчинити дії щодо виплати (повернення) на користь позивача суми у розмірі 1141,52 грн., слід зазначити наступне.

Так, позивач зазначає, що у березні 2020 року з неї у примусовому порядку утримано 1141,52 грн. в рахунок погашення штрафу та пені з єдиного внеску. Надходження вказаної суми у рахунок погашення заборгованості підтверджується і відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також змістом дослідженої судом облікової картки.

Однак, за даними облікової картки ОСОБА_1 судом також встановлено, що станом на 01.01.2020 за позивачем рахувалась недоїмка в сумі 1770,52 грн. та 4135,43 грн. пені. Всього заборгованість складала 5 905,95 грн.

Згідно долученої позивачем до матеріалів справи копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2020 ВП №57509398 судом з`ясовано, що вказана сума (1141,52 грн.) була утримана з позивача та перерахована відповідачу за виконавчим документом – вимогою ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.03.2018 № ф-1208-23у.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону № 2464-VI, суми коштів, безпідставно стягнені податковими органами з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Враховуючи наявність у ОСОБА_2 на обліковому рахунку заборгованості зі сплати єдиного внеску на момент надходження (06.03.2020) спірної суми, а також приймаючи до уваги відсутність доказів протиправності здійснених контролюючим органом нарахувань вказаної заборгованості (до 06.03.2020), доказів оскарження та скасування вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.03.2018 № ф-1208-23у, суд приходить до висновку про не доведеність матеріалами справи обставин, що вказана сума є помилково чи надмірно сплаченою, або безпідставно стягнутою з позивача. Тому, підстав для її повернення наразі немає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області вчинити дії щодо зняття позивача з податкового обліку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону № 2464-VI зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

В свою чергу, питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за № 1553/26330, який набрав чинності 19.12.2014 (далі - Порядок №1162).

Відповідно до п.3 Порядку № 1162 Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464.

Системний аналіз положень Закону України № 2464-VI та Порядку № 1162 дає підстави дійти висновку про те, що як постановка на облік так і зняття з обліку стосується лише платників єдиного внеску, визначених у п.1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464.

Враховуючи позицію Великої Палати наведеної вище, ОСОБА_1 не маючи наразі статусу ФОП не може ані формально, ані фактично брати участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Оскільки у позивача, як встановлено під час розгляду цієї справи, відсутній статус фізичної-особи підприємця, його зняття з обліку платників єдиного внеску має здійснюватися згідно з Розділом V Порядку №1162, який регламентує процедуру зняття з обліку платників єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Розділу у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів:

- розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії;

- відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

- документа, що підтверджує дату виходу із складу членів фермерського господарства, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах, дату звільнення від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464.

Платник єдиного внеску може не подавати заяву за формою №7-ЄСВ та документи, визначені цим пунктом, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розділу XI Порядку №1588. У такому разі датою подання заяви для зняття з обліку платника єдиного внеску вважається дата, що відповідає даті подання заяви згідно з Порядком №1588.

Тобто, враховуючи наведене, зняття позивача з обліку платників єдиного внеску та, відповідно, захист його порушеного права, має здійснюватися за вищевказаною процедурою, яка ініціюється шляхом звернення до контролюючого органу з відповідною заявою.

Крім того, згідно з п.п.3-5 Розділу V Порядку № 1162 отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ (додаток 5), контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

У разі ненадання органами Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування довідок за формою № 8-СК (додаток 6) у зазначений строк або у разі встановлення заборгованості платника єдиного внеску, який знімається з обліку, контролюючий орган складає довідку про стан розрахунків за платежами до контролюючого органу, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою № 9-ЄСВ згідно з додатком 7 до цього Порядку, яку надсилає (видає) платнику єдиного внеску чи уповноваженій особі платника.

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Положення Порядку № 1162 визначають чіткі підстави, порядок дій контролюючого органу та виключний перелік документів згідно яких податковим органом може бути прийнято рішення про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Натомість судом встановлено, що позивач звернувся до контролюючого органу із заявою довільної форми.

Також, за даними облікової картки платника за ним рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску.

Тобто, за сукупності встановлених обставин, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не має правових підстав для зняття позивача з обліку як платника єдиного внеску.

Відтак, вимоги про зобов`язання відповідача зняти з обліку ОСОБА_1 , як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування також задоволенню не підлягають.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 30.11.2020 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за даним позовом до винесення рішення у даній справі.

Тож, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, стягнути з позивача на користь спеціального фонду Державного бюджету судовий збір у розмірі 1681,60 грн. та стягнути на користь позивача 840,80 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0103495005 від 18.08.2020 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В іншій частині позовних вимог,- відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) гривню 60 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31 березня 2021 року.

Суддя Л.Я. Максименко