Ухвала суду № 95977141, 01.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

01 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 309/552/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.. Волошина,52, код ЄДРПОУ 43143065) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, якою просить скасувати постанову в справі про накладення адміністративного стягнення від 29 січня 2021 року.

23 лютого 2021 року ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області дану адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

29 березня 2021 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 березня 2021 року, справу передано на розгляд судді Скраль Т.В.

Вирішуючи питання про прийняття справи до свого провадження, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа передана на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду з порушенням правил предметної підсудності, з огляду на наступне.

Приймаючи рішення про передачу даної позовної заяви на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду за підсудністю Хустський районний суд керувався п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Разом з тим, суд вважає, що Хустський районний суд Закарпатської області помилково направив дану адміністративну справу Закарпатську окружному адміністративному суду з огляду на наступне.

В даній адміністративній справі позивач оскаржує постанову начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 29 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 510 гривень за порушення ч.1 ст. 165-1 КУпАП, ст.. 7,8 Закону України “ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Водночас, статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Пунктом 1 частини 1 вказаної статті передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначних частиною першою цієї статті, що визначено ч.2 ст. 20 КАС України.

Дана справа не підсудна Закарпатському окружному адміністративному суду, як суду першої інстанції, оскільки відповідно до частини першої статті пункту 1 статті 20 КАС України дана справа предметно відноситься до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.

Порядок та підстави для передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду врегульовані нормами ст. 29 КАС України.

Норми статті 29 КАС України передбачають передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого тільки в разі неналежності такої до територіальної юрисдикції суду. Саме на підставі цієї норми КАС України дана адміністративна справа була передана на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 30 КАС спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду (частина третя цієї статті).

Однак, в даному випадку Суд вважає, що її положення необхідно трактувати і застосовувати не буквально, а системно, у взаємозалежному і взаємообумовленому зв`язку з положеннями, що стосуються функціонування видів підсудності в адміністративному судочинстві.

За загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.

Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.

Процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.

Як предмет підсудностi розумiють сукупність правил, що визначають, чи розмежовують компетенції судів із розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу. Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Своєю чергою, ця підсудність поділяється на такі її види, як загальну, альтернативну, виключну і за зв`язком справ.

Як інстанційну підсудність належить розуміти правила, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ.

Стаття 29 КАС встановлює правила передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого і наводить перелік умов, коли така передача можлива. В основному підставами для передачі справи є чинники, що впливають на дотримання правил територіальної підсудності.

Із приписів частини першої статті 30 КАС випливає, що первинно положення цієї статті спрямовані на недопущення спорів між судами одного інституційного рівня, яким підсудні справи з однаковим предметом спору, і, коли з`являються обставини, що зумовлюють зміну територіальної підсудності. Саме тому, щоб унеможливити пересилання справи з одного суду до іншого з підстави забезпечення дотримання територіальної підсудності, закон встановив заборону. Положення частини другої статті 30 КАС, які відсилають до положень статті 29 цього Кодексу, посилюють правильність думки про те, що передача справ з одного суду до іншого за підсудністю забороняється з підстав територіальної підсудності.

Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.

З наведеного можна підсумувати, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресату, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС.

Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19 (провадження № 11-871ав19).

Хустський районний суд Закарпатської області, прийшов до помилкового висновку, що даний спір належить до територіальної підсудності окружного адміністративного суду та помилково передав її на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, а тому в даному випадку така обставина, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передачу справ, встановленої статтею 30 КАС.

Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-3 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В даній адміністративній справі позивач оскаржує постанову начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 29 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 510 гривень за порушення ч.1 ст. 165-1 КУпАП, ст.. 7,8 Закону України “ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Отже, виходячи з положень статті 288 КУпАП та статті 286 КАС України дана адміністративна справа підсудна саме Хустському районному суду Закарпатської області.

Таким чином, діючі норми процесуального законодавства чітко врегульовують питання предметної підсудності даної категорії справи, а також можливі випадки передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду. А тому суд вважає, що дана адміністративна справа, виходячи з положень статті 288 КУпАП та статті 286 КАС України, повинна бути розглянута саме Хустським районним судом Закарпатської області та, враховуючи норми п. 2 ч. 2 ст. 29 КАС України не підлягала передачі до Закарпатського окружного адміністративного суду.

При цьому, суд зазначає, що у випадку розгляду справи № 309/552/21 Закарпатським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, адміністративний спір у справі № 309/552/21 підлягає розгляду Хустським районним судом Закарпатської області, відповідно до статті 288 КУпАП та статей 20 ч.1 п.1, 286 КАС України, який в даній справі є повноважним судом, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі наведеного та керуючись статтями 20, 29,30,241,243,256,286,295КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу № 309/552/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.. Волошина,52, код ЄДРПОУ 43143065) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - передати на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Т.В.Скраль