Рішення № 95976969, 01.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/343/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року належної пенсії відповідно до довідки Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Житомирського обласного військового комісаріату від 18.11.2020 року №С36610 за пенсійною справою №Х354177 про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 року належної пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Житомирського обласного військового комісаріату від 18.11.2020 року №036610 за пенсійною справою №Х354177 про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 2 березня 2021 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року пенсії відповідно до довідки Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Житомирського обласного військового комісаріату від 18 листопада 2020 року №СЗ6610 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 5 березня 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату з 1 квітня 2019 року пенсії відповідно до довідки Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Житомирського обласного військового комісаріату від 18 листопада 2020 року №СЗ6610 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 5 березня 2019 року.

15 березня 2021 року від позивача на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі вх. №12516/21, в обґрунтування якої позивач вказує, що у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 2 березня 2021 року судом не вирішено питання щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в частині врахування усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці Житомирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Житомирського обласного військового комісаріату.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи та рішення суду від 2 березня 2021 року судом встановлено, що з приводу зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області урахувати усі складові грошового забезпечення не було прийнято рішення, хоча судом досліджувалися докази у цій частині позовних вимог, а тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення суду.

Приймаючи рішення щодо невирішеної частини позовних вимог суд зазначає наступне.

Зі змісту Рекомендації №К (80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач.

Суд, зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України ще не вичерпало своїх дискреційних повноважень у питанні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з наступних підстав.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно. Відмова у перерахунку пенсії ґрунтувалася виключно на відсутності підстав для такого перерахунку. Предметом розгляду даної справи є правомірність відмови у здійсненні перерахунку пенсії, а не дій щодо неврахування тих чи інших складових під час її перерахунку чи неправильного застосування законодавства під час перерахунку пенсії. Отже, задоволення позовних вимог у наведений позивачем спосіб становитиме втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки перерахунок пенсії ще не здійснювався, відповідно аналіз складових довідки також не проводився, законодавство для перерахунку пенсії також не застосовувалося. Завданням адміністративного судочинства є аналіз легітимності поведінки суб`єкта владних повноважень, а не визначення доцільності такої поведінки та прийняття рішення замість суб`єкта владних повноважень. Отже, відсутність рішення суб`єкта владних повноважень щодо врахування або відмови у врахуванні тих чи інших складових довідки виключає можливість суду проаналізувати легітимність такого рішення та правильність застосування законодавства при його прийнятті.

Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України врахувати всі складові довідки ще до здійснення перерахунку пенсії звужує свободу розсуду та становить втручання у дискреційні повноваження даного органу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині здійснення перерахунку з урахуванням усіх складових грошового забезпечення як заявлених передчасно та таких, що становитимуть втручання у дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до положень частини 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Прийняти додаткове рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін