Рішення № 95976639, 02.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Справа № 160/5611/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняМаксименко Є.М. за участі: представника позивача представника відповідача Горбань Р.С. не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 31 768 050,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить стягнути суму податкового боргу в сумі 31 768 050,83 грн. з платника податку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач перебуває на обліку у позивача як платник податків. У інтегрованих картках платника податків за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 31 768 050,83 грн., який виник на підставі податкових повідомлень – рішень. Також позивачем на суму податкового боргу нараховано пеню. Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу. Відповідач у добровільному порядку не погашає суму податкового боргу.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач надав суду письмові пояснення від 27.07.2020 року, від 28.08.2020 року, від 16.10.2020 року, у яких повідомив наступне. ФОП ОСОБА_1 перебуваючи на загальній системі оподаткування не подала до контролюючого органу податкову декларацію пор майновий стан і доходи за 2015 рік, а тому строки давності у відповідності до вимог пункту 102.2.1 ПК України не застосовуються. Позивач також повідомив про те, що перевірка відповідача була саме документальної невиїзної позапланової. У тексті акту перевірки зроблено опису: помилково вказано, що перевірка відповідача є документальною плановою. Позивач надав суду розрахунок пені.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 13.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.04.2021 року замінено позивача у справі – ГУ ДПС у Дніпропетровській області на його правонаступника – ГУ ДПС у Дніпропетровській області (інший відокремлений підрозділ).

Позивач у судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Відповідач у період з 02.04.2014 року по 31.08.2015 року був фізичною особою – підприємцем, що підтверджується інформацією з ЄДРПОУ, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідач як фізична особа – підприємець перебував на обліку у позивача як платник податків.

Як видно з облікових даних на відповідача, які надав позивач, ФОП ОСОБА_1 не знято з податкового обліку.

У відповідності до вимог пункту 97.4.3 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи (п. 97.3 ПК України).

Таким чином, особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 є така фізична особа, тобто фізична особа ОСОБА_1 .

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач має податковий борг, який виник на підставі наступних податкових повідомлень – рішень позивача, які вказані останнім у позовній заяві:

від 28.12.2017 року № 0239721302 на суму 1856,04 грн.;

від 28.12.2017 року № 0239291302 на суму 11 435,87 грн.;

від 22.04.2019 року № 0013311305 (на підставі акту перевірки № 3971/04-36-13-05/ НОМЕР_1 від 30.01.2019 року) на суму 170 грн.;

від 22.04.2019 року № 0013271305 (на підставі акту перевірки № 3971/04-36-13-05/ НОМЕР_1 від 30.01.2019 року) на суму 18 658 645,30 грн.;

від 22.04.2019 року № 0013281305 (на підставі акту перевірки № 3971/04-36-13-05/ НОМЕР_1 від 30.01.2019 року) на суму 139 984,53 грн.;

Отже, податковий борг у розмірі 18 812 091,70 грн.

Також позивачем нараховано пеню на податкове повідомлення – рішення від 22.04.2019 року № 0013271305 у розмірі 12 944 948,93 грн.

Вказані вище податкові повідомлення – рішення направлені відповідачу за податковою адресою (адресою місця проживання). Докази направлення містяться у матеріалах справи. Податкові повідомлення – рішення не вручено відповідачу та повернулися на адресу позивача.

Позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «ф» від 03.07.2015 року № 464-23. Докази направлення містяться у матеріалах справи.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження у судовому та/або адміністративному порядку вказаних вище податкових повідомлень – рішень та податкової вимоги.

Норми Податкового кодексу України, які підлягають застосуванню судом під час розгляду і вирішення справи (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1. статті 16

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 20.1.34. пункту 20.1 статті 20

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 54.1. статті 54

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпункт 54.3.2. пункту 54.3. статті 54

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пункт 56.1. статті 56

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пункт 57.3. статті 57

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пункт 59.1. статті 59

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5. статті 59

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпункт 129.1.1. пункту 129.1. статті 129

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пункт 129.4. статті 129

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Пункти 95.1, 95.2, 95.3 статті 95

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі аналізу вказаних вище норм ПК України суд доходить до наступних висновків.

У разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України тощо.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), тобто через 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Пеня нараховується у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Суд вважає, що питання правильності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які не оскаржені ані в судовому, ані в адміністративному порядку, не охоплюється предметом даного позову.

Однак правильність нарахування пені контролюючим органом має бути перевірена судом в межах позову про стягнення боргу.

До такого висновку суд дійшов з огляду на порядок нарахування пені (зокрема нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів), на характер податкової вимоги, сума в якій на час звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення боргу може бути іншою в силу положень пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України, а також враховує те, що нарахування пені не оформлюється податковим органом окремим рішенням.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 року по справі № 520/3060/19.

Суд зазначає, що нарахування пені контролюючим органом мало бути розпочато відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України після спливу 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а не за весь період заниження податкового зобов`язання.

Статтею 129 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01 січня 2017 року) не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження.

Водночас, положення статті 129 Податкового кодексу України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об`єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є сумою узгодженого грошового зобов`язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Вказані положення Податкового кодексу України кореспондуються з наведеними положеннями підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов`язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку нарахування пені.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 року у справі №825/999/17.

Суд зазначає, що заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, необхідно визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій, тобто на час застосування відповідальності, зокрема, на момент винесення відповідних податкових повідомлень – рішень

Судовий орган наділений повноваженнями щодо визначення періоду та в цілому застосування процедури нарахування пені.

Суд вважає, що вирішуючи спір по суті вимог та встановивши факт несплати платником податків податкового зобов`язання, що має наслідком нарахування пені за певний період часу, суд має всі повноваження визначити такий період та розрахувати суму пені, належної до стягнення.

Суд також має право зобов`язати компетентний орган - податковий орган здійснити розрахунок суми пені за певний період часу та надати його суду для врахування при прийнятті рішення.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 року по справі № 520/3060/19.

У матеріалах справи міститься розрахунок пені, який зроблений позивачем на виконання вимог суду.

Як видно з вказаного розрахунку пені, остання нарахована лише на підставі податкового повідомлення – рішення від 22.04.2019 року № 0013271305, яке вручено позивачу 24.05.2019 року, граничний строк сплати 25.07.2019 року.

Також у вказаному вище розрахунку пені, який зроблений позивачем на виконання вимог суду, зазначено дату початку нарахування пені – 20.02.2016 року та дату закінчення нарахування пені 02.06.2019 року.

За вказаних обставин позивач у розрахунку пені невірно визначив дату початку нарахування пені, яка у відповідності до вимог підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 ПК України після спливу 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а не за весь період заниження податкового зобов`язання, тобто 25.07.2019 року.

Також позивач невірно визначив дату закінчення нарахування пені, яка не відповідає приписам пункту 129.3 ПК України.

За вказаних обставин суд доходить до висновку про невірне нарахування пені позивачем.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вказаних обставин у справах за позовами суб`єктів владних повноважень суд розглядає справу не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог та не може вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач у розрахунку пені невірно визначив дату початку нарахування пені та дату закінчення нарахування пені, які суд з урахуванням вимог ч.2 ст. 9 КАС України не може змінити, то суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 944 948,93 грн.

В іншій частині позовні вимоги позивача є обгрунтованими, а тому підоягають задоволенню.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (інший відокремлений підрозділ) (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу – задовольнити частково.

Стягнути суму податкового боргу в сумі 18 812 091,70 грн. з платника фізичної особи ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 квітня 2021 року.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 02.04.2021 року

Помічник судді Лісна А.М.