Ухвала суду № 95976497, 31.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

31 березня 2021 р.Справа №160/4806/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 року №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС.

Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням від 12.02.2021 №ВП: 64503276, яке перебуває у провадженні Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до набрання чинності рішенням суду по справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що 15.02.2021 йому стало відомо, що стосовно нього відкрите виконавче провадження від 12.02.2021 №ВП:64503276 Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження позивачем з`ясовано, що на підставі Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС за порушення ч.1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, яка винесена начальником відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради Іваном Проциком, та на підставі Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (зі змінами), абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень. Позивач вважає, що виконання виконавчого провадження у справі про примусове виконання постанови від 26.11.2020 №ОМС- ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у сумі 100 000 грн., унеможливлює ефективний захист прав, тим самим вказує, що примусове стягнення суми штрафу до вирішення поданого позову по суті - призведе до незаконного примусового стягнення неправомірно нарахованих, на думку позивача, фінансових санкцій.

За правилами, визначеними ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом встановлено, що предметом оскарження у справі №160/4806/21 є Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою на позивача відповідачем було накладено штраф у розмірі 100 000,00 гривень.

На підставі вищезазначеної постанови, 12.02.2021 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП:64503276.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова від 26.11.2020 року №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС була винесена Відділом праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (далі - Порядок №509), та відповідно до ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до п.п.9-11 Порядку №509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п`ятою і шостоюстатті 53 Закону України «Про зайнятість населення»); у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону); органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, оскаржувана постанова Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради є самостійними виконавчим документом, стягнення за яким здійснюється у безспірному порядку, який був пред`явлений до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно з ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч.5 ст. 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим п.3.7 ст. 3 зазначеного Закону;

8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому ч.3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" ;

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що ні Порядком №509, ні ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів безпосередньо державним виконавцем у разі оскарження останніх у судовому порядку.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що оскаржувану постанову звернено до примусового виконання і державним виконавцем відкрите виконавче провадження з виконання постанови Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про накладення на позивача штрафу, а також покладено на боржника обов`язок невідкладно вчинити певні дії, це, на думку суду, може матиме наслідком відчуження належних позивачу коштів та майна, а тому ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у майбутньому у разі задоволення позовних вимог. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/4806/21.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 8 статті 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 року №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.11.2020 №ОМС-ДН57366/3111/АВ/П/ВП/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/4806/21.

Стягувачем за цим виконавчим документом є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за цим виконавчим документом є Відділ праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради (місцезнаходження юридичної особи: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 42879910).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

31.03.2021

Ухвала набрала законної сили 31 березня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник